Тематичне позакласне читання, усні журнали.

 

Позакласне читання займає важливе місце у процесі вивчення природознавства. Залучення дітей до цього виду роботи не тільки розширює їх кругозір з навчального предмета, але й зумовлює розвиток самостійності та формування бажання і вміння працювати з книжкою. Щоб керувати цією діяльністю, учитель повинен бути добре обізнаний з дитячою науково-популярною літературою, а також пам’ятати, що ефективність позакласного читання забезпечується при дотриманні ряду вимог. Перша вимога – це мотивація пізнавальної діяльності. Перш ніж почати роботу із запропонованою книжкою, учні повинні усвідомити, для чого це необхідно робити. Найчастіше спочатку переважають зовнішні мотиви („прочитати оповідання чи книжку, щоб одержати гарну оцінку на уроці”, „тому що учитель дав завдання прочитати”), які поступово змінюються внутрішніми, пізнавальними („.прочитати, тому що цікаво”, „... хочу більше дізнатися про...”та ін.). Друга вимога – поступовість і цілеспрямованість у подборі літератури за змістом і обсягом. На перших етапах роботи для позакласного читання слід пропонувати невеличкі, але цікаві оповідання, статті. Третьою умовою є оволодіння учнями вмінням працювати з текстом, зокрема виділяти його основну думку, складати план прочитаного, переказувати за складеним планом, доводити свою думку на підставі сприйнятого тексту, чітко і правильно висловлювати думки про прочитане. Важливим є рівень самостійності дітей у позакласному читанні. Найкраще розпочинати цю роботу разом з учителем, але в міру оволодіння зазначеними уміннями самостійність зростає.

Організація позакласного читання передбачає підготовку школярів до цього виду діяльності, тобто усвідомлення мети і завдань та обговорення прочитаного, яке включає: вступне слово учителя, переказування учнями основного змісту, висловлювання своїх думок про те, що найбільше сподобалося і чому, визначення основної ідеї твору, порівняння з власними спостереженнями. Доцільно поєднувати таку роботу з різними засобами наочності, ігровими прийомами, творчими завданнями.

Самостійність дітей проявляється не тільки у виконанні завдань, а й у виборі матеріалів для позакласного читання. Спочатку вчитель дає спільне для всіх оповідання, потім учні вибирають одне із запропонованих, а далі самостійно знаходять доступну літературу на визначену тему.

Поширеною формою організації позакласного читання є проведення тематичного усного журналу. Кожна його сторінка може бути різною: короткі повідомлення окремих учнів, читання віршів, інсценування, перегляд кіно- і діафільмів, прослуховування магнітофонних записів, проведення ігор та вікторин, відгадування загадок. Успіх усного журналу залежить від розробки сценарію з чітко визначеною метою і від попередньої підготовки учнів.

КВК (клуб веселих і кмітливих) є цікавою формою позакласної роботи з природознавства для молодших школярів, яка зумовлює розвиток у дітей логічного мислення, пам’яті, винахідливості, дозволяє перевірити рівень природничих знань, умінь і навичок.

Сценарій КВК складається відповідно до вибраної теми. У ньому поєднуються фронтальні, групові та індивідуальні завдання, які призначені для окремих гравців, усієї команди та вболівальників. Завдання повинні бути і теоретичні, і практичні, але обов’язково цікаві, конкретні, доступні та вимагати винахідливості і кмітливості. Сценарій включає ігри, загадки, ціепві повідомлення.

Формувати команду найкраще усім класом, щоб в обговоренні учасників брали участь усі учні. Це має велике значення для формування взаємо- і само оцінювання. Критерії, за якими відбувається відбір учасників команди, повідомляє вчитель.

Для оцінювання виконання завдань КВК розробляються якісні та кількісні критерії, які доступні для розуміння дітей. На їх основі членами журі здійснюється мотивація проміжних і підсумкових оцінок.

Наведемо приблизний зміст КВК на тему „Рослини – частина живої природи”. Участь беруть учні 4(3) класів.

1. Вступне слово вчителя (завуча), знайомство з жюрі.

2. Знайомство з командами: а) команда повідомляє свою назву, обґрунтовує її, називає девіз, представляються всі її члени; б) розминка капітанів, які за допомогою членів команди відповідають на кілька запитань типу: „Чому рослини належать до живої природи? Які органи має рослина? Чим рослина відрізняється від тварини? Які дерева (кущі) ростуть біля школи? Назвати найбільшу кількість трав’янистих рослин, які зображені на картині” тощо.

3. Виконання конкурсних завдань. Наведемо приклади: „За малюнком описати рослину. Загадати загадки, назвати прислів’я про рослини. Гербарні зразки (малюнки) роз класифікувати на три групи: дерева, кущі, трав’янисті рослини. Із гербарних зразків (малюнків) вибрати рослини лісу (поля, луків) або різних природних зон України. За показаними листками назвати дерево (кущ). Розказати вірш, виконати пісню, скласти казку про ту чи іншу рослину. Із природного матеріалу (листки, плоди, гілочки, коріння і т.ін.) виготовити будь-який виріб”.

4. Для вболівальників підготувати загадки, запитання на кмітливість, ігри.

На закінчення КВК підводяться підсумки, переможці нагороджуються.

Туристські походи проводяться в різні пори року. У початкових класах вони, як правило, одноденні. Ця форма позакласної роботи цінна тим, що дає можливість збагатити чуттєвий досвід дітей під час безпосереднього спілкування з природою, розширити і поглибити засвоєні знання, набути практичних умінь поводження в природі та умінь природоохоронної роботи (обгородити мурашник, зібрати сухі гілки, розчистити джерело, посадити рослини, розвішати годівниці і т.ін.). Крім того, вона має виховне значення. Діти вчаться спілкуванню між собою в незвичних умовах. У них формуються такі якості особистості, як відповідальність за товариша, взаємодопомога, турбота про слабших, цілеспрямованість, витривалість, свідома дисципліна.

Підготовка до походу починається з розробки (спільно з учнями) його мети і маршруту та розподілу обов’язків. Учням пропонуються завдання повторити і відшукати нові відомості, прислів’я, загадки, вивчити вірші про природні об’єкти, які можуть зустрітися в поході. Перед походом проводиться інструктаж про правила безпеки й поведінки на природі, роздаються індивідуальні та групові практичні завдання на картках. За результатами походів, позакласних екскурсій оформляються стенди, виставки малюнків, фотографій, виробів з природного матеріалу, тематичні альбоми, гербарії, колекції.

Наймасовішою формою позакласної роботи є свята. Серед них: Свято зустрічі птахів, Свято урожаю, Свято квітів, Свято золотої осені, Зелена аптека нашого краю та інші. Кожне свято передбачає досягнення чіткої визначеної мети. Так, проведення Дня птахів не тільки дає змогу розширювати і поглиблювати знання про птахів та їхню поведінку кожної пори року, причини її зміни, але й формувати в школярів практичні уміння здійснювати природоохоронні заходи (підгодовування птахів узимку, виготовлення і розвішування штучних гнізд тощо).

Проведенню свята передує тривала підготовча робота: 1. Оформлення виставки дитячих малюнків „Птахи – наші друзі”. 2. Виготовлення і виставка різних видів годівниць та штучних гнізд для птахів. 3. Організація виставки дитячої літератури про птахів. 4. Підготовка літературно-музичного монтажу про значення птахів у природі. 5. Розробка завдань для спостережень за поведінкою птахів весною, які будуть відповідями на запитання вікторини. 6. Підготовка костюмів, масок різних птахів.