Асортимент товарів, які реалізуються на даному підприємстві

ЗМІСТ

ВСТУП ………………………………………………………………………….....3

Розділ 1. Товарознавча частина

1. Асортимент товарів, які реалізуються на даному підприємстві…….4

2. Нормативна документація, що використовується для встановлення якості продукції………………………………………………………..17

3. Контроль за якістю товарів, які надходять і реалізуються…………18

4. Дефекти і пороки товарів, причин і можливість їх усунення………20

5. Зберігання товарів, що реалізуються………………………………...21

6. Характеристика видів тари і пакування……………………………...24

7. Індивідуальне завдання: товарознавча оцінка якості клеїв……...…35

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ ……………………………………….41

СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………….42

ВСТУП

Торгівля, як сфера національної економіки за своєю формою та змістом належить до складних соціально-економічних систем і виконує життєво важливі завдання і функції. Торгівля посідає особливе місце в структурі національної економіки та в системі економічних відносин. Вона відіграє неабияку роль у реалізації соціальної політики, ринкової орієнтації національної економіки, формування конкурентного середовища. Торгівля представляє собою систему, що складається з елементів, які взаємопов’язані і перебувають і різноманітних відносинах. Для сфери роздрібної торгівлі найхарактернішими є такі суб’єкти: магазини, в тому числі супермаркети, об’єкти дрібно роздрібної торгівлі, підприємства громадського харчування, аптеки, підприємства побутового обслуговування. У сфері оптової торгівлі типовими є такі суб’єкти: оптові бази, товарні склади, оптові продовольчі ринки, оптово-роздрібні підприємства тощо.

Сьогодні торговому підприємству недостатньо вміти продавати свій товар і знати концепцію мерчендайзінгу своєї компанії. Для того, щоб домагатися максимального ефекту, воно повинно розуміти потреби покупця, а також уявляти собі поводження споживачів.

Будь-якого керівника торгового підприємства цікавить питання про те, як зробити магазин ефективно працюючим, тобто таким, щоб він приносив максимальний прибуток. У рекомендаціях фахівців з цього приводу звичайно говориться про реконструкцію і відновлення торгового залу, переводу магазина з одного формату в інший, автоматизацію торгівлі і т.д. Найсучасніше оформлення торгового залу, ідеально проведена реконструкція, найкраще торгове обладнання, цілковита автоматизація, привабливе оформлення вітрин та ін. не будуть мати рівно ніякого значення для підвищення ефективності роботи магазина, якщо в ньому відсутнє головне – глибоко продумана концепція і чітко працююча схема торгово-технологічних процесів.

Асортимент товарів, які реалізуються на даному підприємстві

 

Асортимент товарів – це сукупність їх видів, різновидів і ґатунків, поєднаних за певною ознакою. Існують поняття виробничого і торгового асортименту. Виробничий асортимент – номенклатура товарів, що виробляються промисловими то сільськогосподарськими підприємствами, а також іншими виробниками. Як правило, виробничий асортимент вузький і потребує подальшого підсортування в торгівлі – оптових і роздрібних підприємствах. Торговий асортимент – це номенклатура товарів, які призначені для продажу в роздрібній мережі (магазинах та торгових точках). Він охоплює дві великі товарні галузі: продовольчі та непродовольчі товари. Кожна з цих галузей поділяється на товарні групи, які складаються з товарів, поєднаних певними ознаками (однорідністю сировини та матеріалів, споживчим призначенням, ступенем складності асортименту та ін.)

Товарні групи поділяються на товарні підгрупи, куди входять товари, однорідні за ознакою єдності виробничого походження. Кожна підгрупа складається з товарів різних видів. Під видом товару розуміють однакові товари різноманітного призначення. Товари кожного виду поділяються за певними ознаками (артикулами, ґатунками та ін.) на різновиди.

Маючи на увазі розподіл товарів на групи, підгрупи та види, асортимент товарів теж поділяють на груповий та внутрішньо-груповий (розгорнутий). Груповий асортимент – це перелік товарних груп, включених до номенклатури підприємства. Внутрішньо-груповий (розгорнутий) асортимент – деталізація групового асортименту за конкретними видами і різновидами товарів.

Ці два поняття, у свою чергу, тісно пов’язані з широтою та глибиною асортименту. Широта асортименту визначається кількістю товарних груп, а глибина – кількістю різновидів товару в межах кожної товарної групи. Чим більше товарів різних найменувань у певній товарній групі, тим асортимент глибший, а чим більше різних товарних груп у магазині, тим асортимент ширший.

Торговий асортимент має таку специфічну характеристику як сумісність (збалансованість). Сумісний асортимент – це результат логічного та послідовного поєднання різних товарних груп відповідно до цілей торговельного підприємства та можливостей ринку.

Формування асортименту – процес підбору груп, видів і різновидів товарів. Формування асортименту здійснюється в усіх ланках товароруху – від виробництва до роздрібного продажу. У кожній з них асортимент товарів різний. Але орієнтиром будь-якого підприємства при формуванні асортименту є торговий асортимент магазинів, призначений для задоволення потреб кінцевих споживачів.

Формування асортименту виробничими, оптовими або роздрібними підприємствами має свої специфічні риси. Але готовий принцип, якого дотримуються усі підприємства, ­- це отримання максимально можливого прибутку.

Виробничий асортимент, як правило, формують на основі концепції життєвого циклу товару.

Залежно від його етапу підприємство може отримувати різний прибуток. Зазвичай більшість підприємств виготовляють та реалізують не один товар, а кілька його видів. Кожен товар перебуває на різному етапі життєвого циклу та приносить різний рівень прибутку, а нові товари взагалі можуть бути збитковими.

Коли підприємство впроваджує товар на ринок, воно фактично починає витрачати кошти на його просування та розвиток. Грошовий потік у період упровадження товару буде від’ємним. З часом, коли товар буде входити в етап зрілості, продаж досягне свого максимуму. Тоді будуть надходити прибутки і позитивний грошовий потік. Коли реалізація товару починає скорочуватись (етап спаду), то фінансування його маркетингу припиняється. Втім, у цей період підприємство може отримати великі прибутки завдяки скороченню витрат.

Залежно від етапів життєвого циклу асортимент підприємства можна розподілити так:

· нові товари;

· товари, перебувають на етапі зростання;

· товари, які перебувають на етапі зрілості;

· застарілі товари.

Товари впроваджуються на ринок по черзі, приносять різний рівень прибутку на різних етапах свого життєвого циклу і залишають ринок, поступаючись місцем новим товарам. Одним із секретів успішного управління асортиментом є вміння виводити новий товар тоді, коли попередній товар стає зрілим або починає входити в етап спаду, але ще дає позитивні грошові потоки. Це сприяє подальшому розвитку підприємства завдяки інвестуванню коштів, отриманих від зрілого товару. Цією концепцією можна керуватися при роботі з асортиментом, навіть якщо він складається лише з двох товарів або видів продукції.

Формування асортименту у торговельних підприємствах суттєво відрізняється від виробничого. У підприємствах торгівлі вузький виробничий асортимент перетворюється у широкий та глибокий торговий асортимент, який містить товари багатьох виробничих підприємств.

Формування асортименту товарів у роздрібних торгівельних підприємствах – це складний процес, який базується на врахуванні впливу різних чинників. До загальних чинників належать споживчий попит і виробництво товарів. До специфічних належить тип і розмір магазину, його технічна оснащеність, умови товаропостачання (наявність, стабільність джерел поставки товарів), чисельність і структура населення, транспортні умови (стан доріг, наявність зупинок транспорту загального користування тощо), наявність магазинів-конкурентів.

Споживчий попит є основним чинником, який впливає на формування асортименту торговельного підприємства.

Асортимент будівельного гіпермаркету «Епіцентр» Харкова налічує понад 150 тисяч найменувань товарів, які поділяються на відділи:

§ Будівельні матеріали

§ Металотовари

§ Об’єкти і конструкції

§ Вікна. Двері. Перегородки

§ Будівельна техніка. Інструменти. Обладнання

§ Кровельні матеріали. Водостоки

§ Сантехніка. Водопостачання. Каналізація

§ Опалення. Газопостачання

§ Кондиціонування. Вентиляція

§ Електротехніка. Електрообладнання

§ Системи зв’язку та безпеки

§ Меблі. Декоративні елементи інтер’єру

§ Сауни. Бані. Басейни

При проходженні практики особливу я ознайомилась з асортиментом будівельних матеріалів, який представлений наступними групами:

· Фасадні матеріали;

· Тротуарна плитка;

· Тепло-, гідро-, звукоізоляційні матеріали;

· Сипучі матеріали;

· Скло, скловироби, полікарбонат;

· Стелі;

· Пороги, профілі, фасонні елементи;

· Панелі перекриття, блоки фундаментні;

· Оздоблювальні панелі і монтажні комплектуючі;

· Шпалери. Плівка;

· Підлога;

· Мармур, граніт і вироби з них, натуральний камінь;

· Матеріали для малярно-штукатурних робіт;

· Лісопиломатеріали, столярні вироби;

· Лакофарбові матеріали. Антисептики;

· Покрівельні матеріали, водостоки та комплектуючі;

· Кріплення, метизи;

· Клей, герметики;

· Кладочці матеріали;

· Керамічна плитка. Обробний камінь. Гранітогрес;

· Декоративні штукатурки;

· В’яжучі матеріали та суміші на їх основі.

Особливу увагу я приділила вивченню асортименту клеїв, їх призначенню і функціональним властивостям.

Клеями називають сполуки, призначені для склеювання поверхонь за рахунок адгезії.

Більшість клеїв являють собою композиції, робочою зв’язувальною основою яких є клейові речовини (адгезиви); органічні, елементоорганічні і неорганічні сполуки, що мають добру адгезію в поєднанні з досить сильною когезією.

До складу клеїв можуть входити також розчинники, наповнювачі, пластифікатори, отверджувачі, антисептики та інші інгредієнти.

Як розчинники використовують низьколеткі, аліфатичні, ароматичні і хлоровані вуглеводні, а також воду. Вибір розчинників обумовлено їх доступністю, швидкістю випарювання, токсичністю, характером запаху та іншими чинниками. Як правило, використовують суміш органічних розчинників.

Наповнювачі (каолін, кварцовий пісок) здешевлюють клеї, сприяють зниженню усадки і внутрішніх напружень, що виникають при затвердінні, підвищують міцність клейового з’єднання. Мінеральні наповнювачі підвищують теплостійкість клеїв.

Отверджувачі прискорюють твердіння олігомерних клеїв на основі термореактивних смол, надають клейовим зєднанням підвищену реактивну стійкість. Залежно вій видів клеїв як отверджувачі використовують кислоти та їх ангідриди, луги, аміни, пероксид, олігомерні смоли та ін. Антисептики вводять у клеї для підвищення їх життєздатності.

Підклас клеїв підрозділяють за походженням адгезиву, його природою, характером затвердіння, призначенням, родом і видом.

За походженням адгезиву клеї поділяються на дві групи: синтетичні й штучні. Останні є продуктами хімічної модифікації природних речовин: крохмалю, білків, целюлози і силікатів.

За природою адгезиву в групу синтетичних клеїв на основі полімерів і канчуків; у групу штучних – крохмальні, білкові, ефіроцелюлозні й силікатні.

Характер затвердіння (температура, тиск, тривалість) суттєво впливає на властивості клейового з’єднання. Підвищення температури прискорює процес затвердіння, сприяє повнішому виведенню розчинника, збільшенню молекулярної маси адгезивів, більш швидкому зшиванню макромолекул і утворенню клейових швів, міцності,тепло- і водостійкості. За характером затвердіння розрізняють: клеї холодного і гарячого затвердіння.

За призначенням виділяють два розряди клеїв: одно цільові (для паперу, шкіри, деревини тощо) і багатоцільові, або універсальні.

Рід клеїв відповідає роду адгезивів і об’єднує кілька видів, наприклад, рід поліамідних, поліефірних та ін.

Вид клею визначає найменування адгезиву і нерідко доповнюється вказівкою щодо призначення.

Внутрішньовидовий поділ проводять за консистенцією клеїв (рідкі, тверді, плиткові, порошкоподібні, гранульовані, плівкові), за сортами, марками.