Блок-схема і правила зображення блок-схем.

Практична робота № 17-18

Тема: Розробка алгоритмів та програм розв'язку задач лінійної структури. Характерні прийоми програмування задач лінійної структури.

Мета роботи:Навчитися розробляти алгоритми (блок-схеми) та програми розв’язку задач лінійної структури.

Прилади і обладнання:ПК, інструкційні карти, ОС Windows, середовище QBASIC.

Допуск до проведення лабораторної роботи: Виконання тестів з використанням комп’ютерної програми.

 

Теоретичні питання

1. Які є стандартні функції?

2. Сформулюйте правило пріоритетів.

3. Сформулюйте правило дужок.

4. Як оформляють арифметичні вирази?

5. Від чого залежить тип результату під час обчислення арифметичного виразу?

6. Від чого залежить тип результату після виконання команди присвоєн­ня?

Короткі теоретичні відомості

Блок-схема і правила зображення блок-схем.

Блоки	Назва та призначення
	Початок або кінець алгоритму
	Блок введення даних
	Блок виведення даних на друк
	Арифметичний блок-використовується при обчисленні виразів; процес, присвоєння.
	Логічний блок – використовується для перевірки умови
	Блок модифікації – використовується для зміни в залежності від попередніх значень
	Блок звернення до підпрограм

Призначення блоків випливає з їхніх назв. Блоки з’єднують лініями, які описують послідовність виконання команди. Ці лінії називаються лініями потоків передавання інформації. Природні напрями потоків зверху-вниз і зліва направо. Якщо напрямок потоку інший то лінія повинна мати стрілку.

 

Змінні. У математиці та фізиці величинам дають імена: стороні – а, висоті – h, часу – t, площі чи шляху – s тощо. Аналогічно чинять у програмуванні. Фізичні величини зазвичай можуть міняти свої значення, тобто є змінними. Саме цим терміном у програмуванні прийнято називати дані, які можуть міняти свої значення під час виконання програми.

Змінна – це поіменована ділянка оперативної пам’яті ком­п’ютера, де зберігається значення деякої величини. Змінна має такі властивості: назву, значення, тип.

Типи змінних. Змінні, подібно до сталих, бувають числовітатекстові. Поділ змінних на типи користувач може зафіксувати у програмі чотирма можливими способами, використовуючи:

1) принцип замовчування;

2) спеціальні символи: $, % чи &,! чи #;

3) команди описування типів DEF;

4) команду оголошення змінних DIM.

Приклад. Цілі змінні A, B, дійсні – C, D мож­на описати так:

DIM A, B AS INTEGER, C, D AS DOUBLE

 

Приклад розв’язання задачі. Розглянемо програму для обчислення пло­щі поверхні (S) та об’єму (V) кулі, радіус (R) якої дорівнює 8,95.

10 ' Програма Куля

20 CONST PI = 3.14

30 DIM R, S, V AS SINGLE

40 CLS 'Очищує екран

50 R = 8.95

60 S = 4 * PI *R^2

70 V = 4* PI *R ^ 3 /3

80 PRINT "S ="; S

90 PRINT "V ="; V

95 END

Команда CLS призначена для очищення екрану під час виведення ре­зультатів. Після виконання команди на екрані отри­ма­є­мо:

S = 1006.598

V = 3003.016