Солнечная радиация. Вертикальну стійкість приземного шару повітря прийнято визначати за допомогою термодинамічного критерію ,

Швидкість вітру, м/с	Ніч	День
ясно	напівясно	похмуро	ясно	напівясно	похмуро
0,5	Інверсія		Конвекція
0,6-2,0
2,1-4,0
>4,0		Ізотермія		Ізотермія

 

Вертикальну стійкість приземного шару повітря прийнято визначати за допомогою термодинамічного критерію ,

де – вертикальний температурний градієнт в приземному шарі повітря;

U – середня швидкість вітру за 10 хв. на висоті 1м над поверхнею землі.

Вертикальний температурний градіент – це різність температури повітря на двох стандартних висотах 50 і 200 см.

-t

Знак температурного градієнта визначається орієнтовно ВСП. Приблизно вважається, що при інверсії t <t , при ізотермії t =t , при конвекції t >t . Температуру повітря слід визначати з порівняно високою точністю. Середня за 10 хвилин швидкість вітру визначається за допомогою ручного анемометра МС-13, що встановлюється на висоті 1м.

Більш точно ВСП визначається за значенням та знаком термодінамічного

критерію. У воєнно-хімічній метеорології прийняті такі граничні значення термодинамічного критерію для кожного стану ВСП:

-0,1 – інверсія; +0,1 – конвекція; +0,1> >-0,1 – ізотермія

 

Практическая работа №1

Солнечная радиация

Вопросы для самоподготовки:

1. Прямая солнечная радиация, солнечная постоянная и общий приток солнечной радиации к Земле.

2. Суммарная, отраженная и поглощенная радиация, альбедо.

3. Поглощение и рассеяние солнечной радиации в атмосфере и явления, связанные с ними.

4. Радиационный баланс земной поверхности, типы излучений.

5. Географическое распределение суммарной радиации и радиационного баланса.