ПокараньЗгідно з теорією кримінального права, базовими структурними елементами системи покарань вважаються види покарань, що її утворюють. Погоджуючись з М.О. Стручковим і доповнюючи його, під видом покарань будемо розуміти визначене і встановлене кримінальним законом покарання, що входить до системи покарань як основний структурний елемент, має свою назву, специфічний зміст, ознаки та властивості, що відрізняють його від інших видів покарань.[17] Види покарань - це не єдині структурні елементи системи покарань. Виходячи з того, що слово "вид" гносеологічне означає підрозділ в систематиці, що входить до складу більш високого розділу - роду, логічним буде припустити існування об'єднань різних видів покарань на підставі якихось критеріїв в окремі групи чи роди. Так, згідно з О.Л. Цветиновичем, у системі покарань можна виділити за характером основного правообмеження чотири роди: 1. Вид покарань, що обмежують особисту волю; ' 2. Вид покарань, що обмежують трудову правоздатність; 3. Вид покарань, що обмежують право особистої власності; 4. Вид покарань, що здійснюють моральний вплив. З іншого боку, не менш логічним є припущення, що будь-який вид покарань, в свою чергу, можна диференціювати на більш дрібні різновиди, які в цьому випадку матимуть назву підвидів. Наприклад, як зауважує О.Л. Цветинович, такий вид покарань, як позбавлення волі, можна розділити на підвиди: 1. Позбавлення волі і відбування покарання у виправно-трудовій колонії; 2. Позбавлення волі, яке відбувають у в'язниці; 3. Позбавлення волі, яке відбувають у виховно-трудовій колонії. Картина ускладнюється тим, що названі за іншими критеріями роди й підвиди, що існують у системі покарань та утворюють її, в свою чергу, можуть бути диференційовані (розділені, інтегровані, чи об'єднані) в інші, відповідно менші чи більші групи. Показовим є те, що такі процеси диференціації та інтеграції можна продовжувати як завгодно довго, якщо не сказати нескінченно, оскільки для здійснення цих процесів критерії, чи підстави, в кожному конкретному випадку можна відбирати різними способами, крім того, можна використовувати різноманітні комбінації цих критеріїв. Наприклад, візьмемо по одному з наведених нами вище, за О.Л. Цветиновичем, родів та підвидів і спробуємо проілюструвати висловлене шляхом розподілу, чи диференціації, їх на більш дрібні різновиди. Наприклад, рід покарань, що обмежують особисту волю, можна розділити ще на два різновиди: покарання, що обмежують особисту волю будь-якого суб'єкта покарання, та покарання, що обмежують особисту волю лише спеціального суб'єкта злочину. Підвид - позбавлення волі, яке відбувається у виправно-трудовій колонії, можна розділити на чотири різновиди: позбавлення волі у виправно-трудовій колонії загального режиму; позбавлення волі у виправно-трудовій колонії суворого режиму; позбавлення волі у виправно-трудовій колонії особливого режиму; позбавлення волі у виправно-трудовій колонії посиленого режиму. При цьому виникає правомірне запитання: як називати нові структурні елементи системи покарань? Відповідно підроди чи роди в квадраті або роди другого рівня, чи ступеня, а також підвиди підвидів чи підвиди в квадраті, або підвиди другого рівня та ступеня? Ми ще більше заплутаємося, якщо врахуємо, що терміни "рід", "вид", "підвид" тощо використовуються в юридичній літературі різними авторами, на жаль, не однозначно. Більш того, в історії кримінального законодавства мали місце випадки й прямо протилежного використання цих термінів. Так, у Кримінальному кодексі РРФСР 1922 року термін "рід покарання" використовувався для позначення того, що нині називають видом покарання, а під терміном "вид покарання" фактично розуміли певний різновид роду (наприклад, позбавлення волі з суворою ізоляцією й без неї; примусові роботи за спеціальністю та у вигляді некваліфікованої фізичної праці; конфіскація майна повна та часткова тощо). Вихід з цієї ситуації бачимо у пошуках принципово нового підходу до диференціації та позначення назв структурних елементів системи покарань. В діючому Кримінальному кодексі України система покарань має такий вигляд: Основні види покарань - це види покарань, які можуть призначатися у вироках як основні та є самостійними видами покарань.
До них належать: 1. Громадські роботи (ст. 56 КК). 2. Виправні роботи (ст.57). 3. Службові обмеження для військовослужбовців(ст.58 КК). 4. Арешт(ст.60 КК). 5. Обмеження волі (ст.61 КК). 6. Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців(ст.62 КК). 7. Позбавлення волі на певний строк(ст.63 КК) Довічне позбавлення волі (ст.64КК).
Додаткові покарання - це такі покарання, що призначаються лише на додаток до основних покарань і самостійно застосовуватися не можуть.Отже, додаткові покарання не можуть самостійно фігурувати у вироці. До них ст.52 КК відносить: 1. Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу (ст.54 КК). 2. Конфіскція майна (ст.59 КК). Перераховані вище основні види покарань мають важливе як теоретичне, так і практичне значення
|
