Студопедия — Сполуки і властивості миючих засобів
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Сполуки і властивості миючих засобів






Сполуки миючих засобів. Миючи засоби уявляють склад ком­позиції, основною частиною яких є миючі речовини. Миючий ефект засобу залежить від здатності миючої речовини змочувати, диспергувати (подрібшовати) і емульгувати забруднення. Мила господарські мають порівняно невисокий миючий ефект. Вони містять переважно тільки миючі речовини (натрієві чи калієві солі жирних кислот). У зв'язку з тим що синтетичні миючі речовини в чистому виді не мають високої миючої здатності, їх застосовують у суміші з корисними добавками: нейтральними і лужними соля­ми (електролітами), відбілювачами, стабілізаторами піни й ін.

Лужні солі (сода кальцинована, триполійфосфат, тринатрій-фосфат, гексаметафосфат, силікат натрію) поліпшують емульгу-

ючу здатність і колоїдну структуру миючих розчинів, сприяють одержанню більш міцних плівок миючої речовини навколо час­ток забруднення, пом'якшують воду і утворюють сприятливе (слабко-, помірковано- чи сильновапняне) середовище для пран­ня виробів з різних волокон.

Наприклад, для прання бавовняних і лляних тканин ефектив­но вводять в засоби сильновапняні добавки — соду, три-натрійфосфат. Гексаметафосфат утворить у миючому розчині слабокисле середовище, сприятливе для прання вовняних тка­нин. Нейтральні солі (сульфат натрію) є наповнювачами і поліпшують структуру колоїдних розчинів миючих засобів.

При введені відбілювачів до складу синтетичних миючих за­собів не потрібно підсинювання білизну. Стабілізатори піни (алко-лоламіди) поліпшують і стабілізують ціноутворення миючих засо­бів. Для усунення повторного осадження забруднень до складу син­тетичних миючих засобів уводять карбоксиметилцелюлозу (КМЦ).

Властивості миючих засобів. Споживчими властивостями ми­ючих засобів є миюча, піноутворююча й антидесорбійна здатність, рН середовища миючої речовини. Миюча здатність — комплекс­ний показник оцінки споживчих властивостей миючих засобів. її визначають за ступенем відновлення білизни забрудненої тканини після однієї чи декількох прань у миючому розчині визначеної кон­систенції. Миюча здатність може бути виражена відношенням білизни (коефіцієнта відображення) випраної тканини до білизни (коефіцієнту відображення) більш незабрудненої тканини (у про­центах). Миюча здатність залежить від поверхневої активності ми­ючої речовини, його здатність емульгувати жирові і масляні за­бруднення, жорткості води, температури, рН середовища й ін.

У м'якій (не утримуючих солей Са, Mg, Fe) воді найбільш ви­соку миючу здатність виявляє жирове мило. Гарну миючу здатність мають первинні алкільсульфати й алкіларільсульфона-ти. Більш низьку миючу здатність мають вторинні алкільсульфа­ти, алкільсульфонати, катіоноактивні, неогенні синтетичні миючі речовини. Зі збільшенням жорсткості води миюча здатність мила може бути втрачена цілком, у той час як у синтетичних миючих речовин вона зменшується лише наполовину, а в присутності еле­ктролітів майже не змінюється.

Піностворююча здатність миючих розчинів характеризується висотою стовпа піни, а також піно стійкістю, тобто відношенням висоти чи об'єму стовпа піни через визначений проміжок часу

після її утворення до первісної висоти стовпа піни. У воді мило утворює більш рясну і стійку піну, ніж синтетичні миючі речови­ни. Кальцієві і магнієві солі, що обумовлюють жорсткість води, помітно знижують піностворюючу здатність. З появою елект­ролітів і алкілоламідів підвищується здатність миючих речовин утворювати рясну і стійку піну у жорсткій воді.

Миючі речовини повинні не тільки видаляти забруднення з поверхні, але й утримувати їх у розчині, перешкоджати повторно­му їх осадженню, тоюто виявляти стабілізуючий ефект. Мила ма­ють високу стабілізуючу дію. Синтетичні миючі речовини виявля­ють порівняно слабку здатність утримувати в миючому розчині забруднення. Дрібні частки забруднення повторно осаджуються на поверхні, що очищається, і тканини після багаторазових прань здобувають сірий відтінок. Для підвищення антиресорбційної здатності миючих речовин вводять різні добавки (КМЦ).

В залежності від виду і кількості нейтральних і лужних солей миючий розчин має різне середовище (рН) — кислу, нейтральну, слабко і сильновапняну. Кисле і нейтральне середовища сприят­ливі для прання виробів з волокон тваринного походження, луж­на — для прання виробів з волокон рослинного походження. Помірне лужне середовище (при додаванні триполофосфата) — для прання тканин зі штучних і синтетичних волокон. У залеж­ності від рН середовища змінюється також миюча здатність ми­ючих речовин. Наприклад, аніоноактивні миючі речовини (мило, алкільсульфати і сульфонати) виявляють миючий ефект лише в лужному і нейтральному середовищі, у кислому середовищі вони самі закріплюються на тканині. Катіоноактивні миючі речовини виявляють миючі дії в нейтральній і слабокислій середовищах. Таке розходження властивостей залежить від характеру заряду розчинених у воді активних частин молекул миючої речовини. Тому характер заряду миючих речовин варто враховувати при виборі миючого засобу для визначених умов прання.







Дата добавления: 2015-10-12; просмотров: 1191. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

Теория усилителей. Схема Основная масса современных аналоговых и аналого-цифровых электронных устройств выполняется на специализированных микросхемах...

Логические цифровые микросхемы Более сложные элементы цифровой схемотехники (триггеры, мультиплексоры, декодеры и т.д.) не имеют...

Травматическая окклюзия и ее клинические признаки При пародонтите и парадонтозе резистентность тканей пародонта падает...

Подкожное введение сывороток по методу Безредки. С целью предупреждения развития анафилактического шока и других аллергических реак­ций при введении иммунных сывороток используют метод Безредки для определения реакции больного на введение сыворотки...

Принципы и методы управления в таможенных органах Под принципами управления понимаются идеи, правила, основные положения и нормы поведения, которыми руководствуются общие, частные и организационно-технологические принципы...

Ученые, внесшие большой вклад в развитие науки биологии Краткая история развития биологии. Чарльз Дарвин (1809 -1882)- основной труд « О происхождении видов путем естественного отбора или Сохранение благоприятствующих пород в борьбе за жизнь»...

Этапы трансляции и их характеристика Трансляция (от лат. translatio — перевод) — процесс синтеза белка из аминокислот на матрице информационной (матричной) РНК (иРНК...

Условия, необходимые для появления жизни История жизни и история Земли неотделимы друг от друга, так как именно в процессах развития нашей планеты как космического тела закладывались определенные физические и химические условия, необходимые для появления и развития жизни...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.008 сек.) русская версия | украинская версия