Основные положения. Двоклапанний мішок, що роздувається самостійно, може бути приєднаний до маски, інтубаційної трубки, ларінгеальної маски або Соmbitube.

Двоклапанний мішок, що роздувається самостійно, може бути приєднаний до маски, інтубаційної трубки, ларінгеальної маски або Соmbitube.

- приєднання резервуарного мішку забезпечує потік кисню до 8-10 л/хв., що підвищує концентрацію кисню у повітрі, що надходить, до 90%.

Передбачається, що апарат має витримувати потік газу із швидкістю до 15 л/хв. без ушкоджень.

- деякі пристрої мають запобіжний клапан який попереджує

перевищення тиску, спеціальні вентилі для ПТКВ.

- метод вибору ШВЛ у новонароджених і грудних дітей

(особливо при відсутності досвіду рятівника)

Методика:

- підібрати правильний розмір маски і мішка, які є:

- для пацієнтів вагою більше 30 кг;

- для пацієнтів вагою 7-30 кг;

- для дітей вагою до 7 кг;

- відновити прохідність дихальних шляхів (розігнути голову, висунути вперед нижню щелепу по можливості – використати повітряпроводи);

- мізинцем, безіменним і середнім пальцями однієї руки зафіксувати підборіддя, а великим та вказівними пальцями - притиснути маску навколо роту і носу пацієнта - С – захоплення – протилежною рукою ритмічно стискати мішок, слідкуючи за дихальними рухами грудної клітки 68 (необхідно слідкувати, щоб було достатньо часу для пасивного видиху пацієнта).

Якщо необхідне продовження штучної вентиляції за допомогою дихального мішку з клапаном і маскою, перевага надається методиці, яку виконують дві особи: одна утримує обома руками маску на обличчі пацієнта, а асистент стискає мішок. При запропонованому способі досягається краща герметизація, підвищується ефективність вентиляції легень пацієнта та полегшується утримання виведеної нижньої щелепи.

Об'єм вентиляції:

Частота дихальних рухів і дихальний об’єм, залежать від віку і ваги тіла пацієнта.

Вік Частота дихань/хв.

Дихальний об’єм/мл

Новонароджений 45 – 50 20 – 35

Грудний вік 30 – 40 40 – 100

Дошкільний вік 20 – 30 150 – 200

Шкільний вік 16 – 20 300 – 400

Підліток 14 – 16 300 – 500

Адекватний об'єм, що має надходити під час серцево-легеневої реанімації, повинен викликати рухи грудної клітки, які можна побачити, і складати близько 10мл/кг ваги тіла. Кожне вдування займає 1,5-2 секунди. Реаніматор повинен чекати, доки грудна клітка повністю опуститься, перед тим як зробити новий вдих.

Зазвичай це займає 2-4 секунди. Відповідно, кожні 10 дихальних циклів займають близько 40-60 секунд. Тривалість видиху не має значення. Перед тим, як робити новий вдих, треба дочекатися повного опущення грудної клітки. Повітря, що видихається, містить приблизно 17 % кисню. Мета постачання найвищої концентрації кисню цілком досяжна. При цьому міркування про побічний вплив високих концентрацій кисню на стан гіпоксії у 69деяких пацієнтів із хронічними обструктивними захворюваннями легень не повинно прийматися до уваги під час СЛР.

При дуже великому дихальному об’ємі в носоглотці пацієнта підвищується тиск, що сприяє попаданню повітря через стравохід в шлунок. Розтягнений шлунок підвищує ризик регургітації і аспірації, а також збільшує внутрішньогрудний тиск із зменшенням повернення крові до серця.

При недостатньому дихальному об’ємі немає адекватного газообміну. При диханні "рот до роту" або "рот до носу" у рятівника можуть розвинутися судоми на фоні гіпервентиляції.

 

СТРАТЕГИЯ РАЗВИТИЯ ФЕДЕРАЛЬНОЙ ТАМОЖЕННОЙ СЛУЖБЫ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ ДО 2020 ГОДА

 

Москва

Год

 

Содержание

1. Основные положения
2. Таможенная служба Российской Федерации в условиях динамично изменяющейся внешней среды
3. Анализ деятельности таможенной службы Российской Федерации за 2008-2010 г.
4. Основные направления развития таможенной службы Российской Федерации
5. Управления реализацией Стратегии
Приложение

СТРАТЕГИЯ РАЗВИТИЯ ФЕДЕРАЛЬНОЙ ТАМОЖЕННОЙ СЛУЖБЫ ДО 2020 ГОДА.

 

Основные положения

Переход Российской Федерации на инновационный принцип государственного строительства, формирование благоприятных перспектив эффективной интеграции Российской Федерации в мировое хозяйство, изменение масштабов, характера и форм внешнеэкономической деятельности формируют предпосылки для совершенствования таможенной деятельности и разработки стратегии развития таможенной службы Российской Федерации на долгосрочную перспективу.

Реализация Концепции развития таможенных органов Российской Федерации сформировала основу для противодействия угрозам экономической безопасности и создания благоприятных условий для внешней торговли. Дальнейшее совершенствование обеспечивается через формирование универсальных инструментов и установление показателей эффективности деятельности в зависимости от динамично изменяющейся внешней среды и внутренней политики государства.

Стратегия развития Федеральной таможенной службы до 2020 года (далее – Стратегия) – документ, определяющий ключевые условия и приоритеты совершенствования Федеральной таможенной службы на долгосрочную перспективу во взаимосвязи с долгосрочными целями и задачами.

Миссией Федеральной таможенной службы является обеспечение экономической безопасности Российской Федерации в зоне ВЭД и содействие мировой торговле.

Стратегической целью развития ФТР РФ является повышение уровня экономической безопасности Российской Федерации, создание благоприятных условий для привлечения инвестиций в российскую экономику, полного поступления доходов в федеральный бюджет, защиты отечественных производителей и потребительского рынка, охраны объектов интеллектуальной собственности и максимального содействия внешнеторговой деятельности на основе повышения качества и результативности таможенного администрирования.

Методологическую базу формирования Стратегии составляет интегративный подход[1] к развитию ключевых направлений организации и деятельности таможенной службы, соответствующих целевым установкам и приоритетам таможенной политики.

К ключевым направлениям развития отнесены:

- система таможенного регулирования;

- фискальная деятельность;

- правоохранительная деятельность;

- организационно-управленческая деятельность;

- интеграционные процессы и международное сотрудничество;

- кадровое обеспечение и антикоррупционная деятельность;

- информационно-технического обеспечение;

- таможенно-логистическая инфраструктура;

- система государственных таможенных услуг[2];

- социальная сфера.

Положения Стратегии в полной мере соотносятся со Стратегией национальной безопасности Российской Федерации до 2020 года, Концепцией долгосрочного социально-экономического развития Российской Федерации, Основными направлениями внешнеэкономической политики Российской Федерации до 2020 года, Внешнеэкономической стратегией Российской Федерации до 2020 года и с положениями Транспортной стратегии Российской Федерации до 2030 года.

В ходе реализации запланированных мероприятий Стратегии Федеральная таможенная служба взаимодействует с федеральными органами исполнительной власти и организациями (Минтранс России, Минэкономразвития России, Минфин России, Минрегион России, Минсельхоз России, Минздравсоцразвития России, Минкомсвязь России, Минпромторг России, МИД России, Минобрнауки России, МВД России, Минприроды России, Минэнерго России, ФСБ России, ФССП России, ФСКН России, ФСТЭК России, Росграница, Росимущество, Росфинмониторинг, Роспатент, ОАО «РЖД» и другие). (Энергетическая стратегия 2030???)