КЛАСИФІКАЦІЯ СВЕРДЛОВИН ЗА ПРИЗНАЧЕННЯМ.

КОНСТРУКЦІЯ СВЕРДЛОВИН

 

Свердловиною називають гірську циліндричну виробку, що споруджується без доступу в неї людини і діаметр якої в багато разів менший за довжину.

Початок свердловини називається гирлом, циліндрична бічна поверхня – стінкою або стовбуром, дно – вибоєм. Відстань від гирла до вибою по осі стовбура визначає довжину свердловини, а по проекції осі на вертикаль – її глибину (рис. 2.1).

Свердловини бувають вертикальні, похило спрямовані і горизонтальні. Похилу свердловину викривлюють згідно запроектованого профілю.

 

а, б – вертикальні свердловини; в – похило спрямована свердловина;

а, в – буріння суцільним вибоєм; б – буріння з відбором керну;

1 – гирло; 2 – стінка (стовбур); 3 – вісь; 4 – вибій; 5 – керн

 

Рис. 2.1. Схема свердловини

 

Свердловини бурять ступенево, зменшуючи діаметр з глибиною. Початковий діаметр нафтових і газових свердловин, як правило, не перевищує 900 мм, а кінцевий – 165 мм. Глибини свердловин коливаються від декількох сотень до декількох тисяч метрів.

Поглиблення свердловини здійснюється шляхом руйнування породи по всій площі вибою або по його периферійній частині при відборі керну.

Нафтові і газові свердловини бурять на суші і на морі за допомогою бурових установок. При бурінні на морі бурові установки монтуються на естакадах, плавучих бурових платформах або бурових судах (рис. 2.2).

 

а, б, в – свердловини на морі: а – бурове судно; б – плавуча бурова платформа; в – естакада; г – свердловина на суші

 

Рис. 2.2. Види свердловин