ЗАКОНОДАВЧІ АКТИ ТА МІЖНАРОДНІ УГОДИ

Березневі статті (Переяславсько-Московські статті Б.Хмельницького 1654) - комплекс документів, які регламентували політичне та правове становище Гетьманщини в складі Московського царства. Підтверджували права, привілеї та вільності Війська Запорозького та української шляхти. Встановлювали 60-тисячний козацький реєстр, розмір платні старшині та коштів на утримання козацького війська. Передбачали збереження місцевої адміністрації та збирання нею податків. Згідно з умовами статей, Військо Запорозьке зберігало право обирати гетьмана, а гетьман - вести самостійну дипломатію (крім Речі Посполитої та Туреччини). Московські чиновники не повинні були втручатись у справи Гетьманщини. Київський митрополит зберігав свої права. Московський уряд зобов'язувався надіслати військо проти Речі Посполитої і забезпечити оборону території України від нападів татар.

Білоцерківський мирний договір (1551) року - договір, укладений між
гетьманом України Б.Хмельницьким та польським урядом після поразки української
козацької армії під Берестечком влітку 1651 року. Угода передбачала зменшення
козацького війська (порівняно зі Зборівською угодою) до 20 тис. козаків. Територія
козацької держави обмежувалась лише Київським воєводством. Брацлавське і
Чернігівське воєводства повертались у володіння польської адміністрації, маєтки в цих воєводствах передали до польських магнатів і шляхти. Гетьман повинен був розірвати союз із Кримським ханством і позбавлявся права дипломатичних відносин з іноземними державами. Після смерті Б.Хмельницького право призначати і звільняти гетьманів мало перейти до польського короля. Умови Білоцерківського миру були анульовані Б.Хмельницьким після переможної битви над поляками під Батогом.

Віленське перемир'я (1656) - перемир'я, укладене 24.10.1656 року у м. Вільно
між Московською державою і Річчю Посполитою. Українська делегація на переговори
допущена не була. Перемир'я мало антишведський характер.

Жванецьке перемир'я (1653) - перемир'я, укладене між Б.Хмельницьким і
польським королем Яном II Казимиром після Жванецької облоги. За умовами перемир'я
Білоцерківська мирна угода 1651 р. скасувалась, а стосунки між Україною і Польщею
регулювались на основі Зборівської угоди 1649 р.

Зборівська мирна угода (1649) - мирна угода, укладена між гетьманом
Б.Хмельницьким і польським королем Яном II Казимиром після перемоги козацької армії під Зборовом. За умовами угоди, Польща визнавала існування Гетьманщини, у володіння гетьмана виділялись Київське, Чернігівське та Брацлавське воєводства. На територію козацької держави не могло входити польське військо, але поверталась польська адміністрація (з православної шляхти). Козацький реєстр збільшувався до 40 тис. осіб. Проголошувалась амністія усім учасникам повстання. Угода передбачала зрівняння у правах католицької та православної церкви (і шляхти). Питання про унію мав розглянути польський сейм.

Семиградський союз (1657) - договір Б.Хмельницького, князя Трансільванії Ракоци та короля Швеції Карла X про боротьбу з Польщею. У випадку перемоги Семиградського союзу Швеція і Трансільванія домовились розділити між собою землі Речі Посполитої, а Україна отримувала незалежність. Після підписання договору гетьман тяжко захворів.. Війська Семиградського союзу були розбиті поляками.

Завдання для самостійної роботи.

1. Скласти хронологічну таблицю «Основні етапи національно-визвольної війни українського народу 1648 - 1657 pp.»:

1. Запропонувати розвідку про діяча національно-визвольної війни
українського народу 1648 – 1657 pp. (на вибір) до „Словника
історичних постатей" у межах 10 речень.