Література. 1. Костомаров Н. Исторические произведения

1. Костомаров Н. Исторические произведения. Автобиография. – К., 1989.

2. Костомаров М. Слов’янська міфологія: Вибр. праці з фольклористики й літературознавства. – К., 1994.

3. Костомаров М. Твори: У 2-х т. – К., 1967.

4. Костомаров М. Твори: У 2-х т. – К., 1990.

5. Баран Є. Історична повість М.Костомарова «Черниговка»: Сюжет, проблематика, характери // Дивослово. – 1994. - №5/6. – С.9-11.

6. Баглай-Соляник Б. Античні мотиви у творчості Миколи Костомарова // Проблеми літературознавства і художнього перекладу. – Львів, 1997. – С.28-36.

7. Бовсунівська Т. Історія української естетики першої половини ХІХ ст. – К., 2001. – С.192-201, 209-217, 219-227, 253-262.

8. Бойченко Н. Ідеї Кирило-Мефодієвського братства у сучасній ретроспективі // Історія України. – 2003. - №1. – С.

9. Галич В. Костомаров М. та проблеми суспільного та культурного розвитку нації. – Рівне, 1992.

10. Гончар О. Українська література передшевченківського періоду і фольклор. – К., 1982. - С.253-260.

11. Дзира І. Вплив козацького літописання на літературу українського відродження І половини ХІХ ст. – К., 1995. – С.

12. Зеров М. Українське письменство ХІХ ст. // Зеров М. Твори: В 2-х т. – Т.2. – К., 1990. – С.80-86, 135-145.

13. Іванова Р. М.Костомаров у суспільно-політичному русі ХІХ ст. // Український історичний журнал. – 1967. - №5. – С.31-41.

14. Івашків В. Українська романтична драма 30-80-х років ХІХ ст. – К., 1990. – С.31-63.

15. Історія української літературної критики: Дожовтневий період. – К., 1988. – С.108-122.

16. Історія української літератури ХІХ століття: У 2-х кн. / За ред. акад. М.Г.Жулинського. – Кн.1. – К., 2005. – С.318-354.

17. Кирило-Мефодіївське товариство: У 3-х т. – К., 1990.

18. Козачок Я. Забуттю не підлягає: М.Костомаров і Кирило-Мефодіївське товариство. – К., 2007.

19. Козачок Я. Українська ідея: з вузької стежки на широку дорогу (художня і науково-публіцистична творчість М.Костомарова). – К., 2004.

20. Крижанівський С. Амвросій Могила та Ієремія Галка // Амвросій Могила. Ієремія Галка. Поезії. – К., 1972. - С.21-32.

21. Микитенко Ю. Антична спадщина і становлення нової української літератури. – К., 1991. – С.87-102.

22. Пінчук Ю. Мемуари про Миколу Костомарова графині Катерини Юнге, Надії Білозерської, Аліни Костомарової: Історіограф. нариси з дод. спогадів Олександри Куліш, Віри Мордовцевої та статті Ольги Багалій. – К., 2005.

23. Пінчук Ю. Микола Іванович Костомаров. – К., 1992.

24. Сергієнко Г. Кирило-Мефодіївське братство: утворення ідеї національного відродження України в словянському світі // Український історичний журнал. – 1996. - №1. – С.

25. Смілянська В. Літературна творчість Миколи Костомарова // Костомаров М.І. Твори: В 2-х т. - Т.І. – К., 1990. – С.5-37.

26. Хропко П. Українська драматургія першої половини ХІХ ст. – К., 1972. – С.94-114.

27. Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. – К., 1992. – С.138-155.

28. Шабліовський Є. Микола Іванович Костомаров, його життя та діяльність // Костомаров М. Твори: В 2-х т. – Т.І. – К., 1967. – С.5-33.

29. Шевчук В. Муза Миколи Костомарова // Шевчук В. Дорога в тисячу років. – К., 1990. – С.262-268.

30. Яценко М. Минуле проростає в сучасність (Романтична драматургія Миколи Костомарова) // Слово і час. – 1992. - №5. – С.3-8.

 

Поміркуйте над висловлюваннями:

 

История сделалась для меня любимым до страсти предметом; я читал много всякого рода исторических книг, вдумывался в науку и пришел к такому вопросу: отчего это во всех историях толкуют о выдающихся государственных деятелях, иногда о законах и учреждениях, но как будто пренебрегают жизнью народной массы? Бедный мужик, земледелец, труженик как будто не существует для истории; отчего история не говорит нам ничего о его быте, о его духовной жизни, о его чувствованиях, способе проявлений его радостей и печалей? Скоро я пришел к убеждению, что историю нужно изучать не только по мертвым летописям и запискам, а и в живом народе… Эта мысль обратила меня к чтению народных памятников.

Н.Костомаров

І встане Україна з своєї могили і знову озоветься до всіх братів своїх слов’ян, і почують крик її, і встане Слов’янщина, і не позостанеться ні царя, ні царевича, ні царівни, ні князя, ні графа, ні герцога, ні сіятельства, ні превосходительства, ні пана, ні боярина, ні кріпака, ні холопа, - ні в Московщині, ні в Польщі, ні в Україні, ні в Чехії, ні у хорутан, ні у сербів, ні у болгар. І Україна буде непідлеглою Річчю Посполитою в Союзі Слов’янськім. Тоді скажуть всі язики, показуючи на те місто, де на карті буде намальована Україна: „От камень, єго же не брегоша зіждущиї, той бисть во главу угла”.

М.Костомаров

Костомаров приваблював «своїми історичними, етнографічними й політичними бесідами. Так, політичними. На початку нашого життя ми були не стільки літераторами, скільки політиками. І ця обставина погубила багато кращих років».