Зони санітарної охорони джерел водопостачання

Щодо правового режиму зон санітарної охорони джерел водопостачання див. тему «Обмеження та обтяження прав на землю».

 

Басейни малих річок

Деякі важливі особливості використання земель водного фонду та інших земель в басейнах малих річок передбачені ст.80 ВКУ:

«З метою охорони водності малих річок забороняється:

1) змінювати рельєф басейну річки;

2) руйнувати русла пересихаючих річок, струмки та водотоки;

3) випрямляти русла річок та поглиблювати їх дно нижче природного рівня або перекривати їх без улаштування водостоків, перепусків чи акведуків;

4) зменшувати природний рослинний покрив і лісистість басейну річки;

5) розорювати заплавні землі та застосовувати на них засоби хімізації;

6) проводити осушувальні меліоративні роботи на заболочених ділянках та урочищах у верхів'ях річок;

7) надавати земельні ділянки у заплавах річок під будь-яке будівництво (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд), а також для садівництва та городництва;

8) здійснювати інші роботи, що можуть негативно впливати чи впливають на водність річки і якість води в ній.

Водокористувачі та землекористувачі, землі яких знаходяться в басейні річок, забезпечують здійснення комплексних заходів щодо збереження водності річок та охорони їх від забруднення і засмічення.»

 

Проблема. Виконання вимог ст.80 ВКУ суттєво ускладнюється відсутністю належних матеріалів щодо визначення меж басейнів і заплав малих річок⁹.

¹ Див., наприклад, припис прокуратури Київської області від 26.05.2008 №07/4-844 // Поточний архів прокуратури Київської обл. – 2008 рік.

² Budinfo. Онлайн бібліотека нормативно-технічних документів // [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.budinfo.org.ua/doc/1100517.jsp

³ Кривчиков О. Проти самочинного будівництва в Криму // Крок. – 2002. - №11 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mndc.naiau.kiev.ua/krok/2002/11/4.htm

⁴ Потапчук І.М. Прибережна смуга морів як елемент правової охорони морів в Україні // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Юридичні науки. Випуск 66. – 2005. – С.100-102.

⁵ СНиП 2.06.01-86. Гидротехнические сооружения. Основные положения проектирования // Госстрой СССР. - М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1987. –32 с.

⁶ Стецюк М.П.Особливості проектування прибережних захисних смуг вздовж Чорного моря в м. Одесі // Землевпорядкування. – 2001. - №3. – С.40-43.

⁷ А.І. Ріпенко. Приватне повідомлення.

⁸ Матеріали Інституту землеустрою УААН.

⁹ Інформація до парламентських слухань 13.09.2005 «Сучасний стан та перспективи розвитку земельних відносин в Україні». – К.: Кабінет Міністрів України, 2005. – С.26.

Правові форми використання земель водного фонду

 

Право власності на землі водного фонду

Відповідно до ч.1 ст.59 ЗКУ, землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Між тим, відповідно до ч.3 ст.83, ч.ч.3, 4 ст.84 ЗКУ передача земель водного фонду у приватну власність заборонена, крім випадків, встановлених «цим Кодексом». Такими випадками є, відповідно до ч.2 ст.59 ЗКУ, безоплатна передача у власність замкнених природних водойм (загальною площею до 3 га).

Крім того, ч.2 ст.59 передбачає право власників «у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми».

На наш погляд, не можуть бути підставою для розширення переліку випадків, у яких можлива приватизація земельних ділянок водного фонду (смуг відведення), положення ч.3 ст.23 ЗУ «Про меліорацію земель»:

«Землі, зайняті окремими об'єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем (меліоративною мережею з гідротехнічними спорудами та насосними станціями, захисними дамбами, спостережною мережею, технологічними дорогами та спорудами на них), а також землі, виділені під смуги відведення для них, надаються у користування або у власність суб'єктам права власності на меліоративні системи, які забезпечують відповідно до цього Закону експлуатацію меліоративних систем або утворюють з цією метою спеціальні служби.» (виділення додане – А.М.)

 

Такий висновок слід зробити, виходячи із того, що ЗКУ, прийнятий пізніше від Закону, не передбачає можливості приватизації смуг відведення.