Глава 9. Відповідальність у цивільному праві.

го сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від сту­пеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, — також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшу­ється, якщо інше не встановлено законом. Суд може зменшити роз­мір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину (ст. 1193 ЦК України).

У зв'язку з тим, що ні в цивільному законодавстві, ні в судовій практиці чітких критеріїв розмежування необережності на легку і грубу немає, вирішення питання існування змішаної вини і змен­шення обсягу відповідальності залежить від характеру вимог зако­нодавства, які не дотримані особою в тій чи іншій ситуації.

Змішану вину необхідно відрізняти від спільного заподіяння шкоди, де шкода також завдається кількома особами, але вина по­терпілого у скоєному відсутня.

Багато спорів точиться щодо існування відповідальності без ви­ни, на користь якої наводяться приклади відповідальності щодо ста­тей 612, 900, 950, 1187 ЦК України та інших, де регламентується можливість притягнення до відповідальності за випадкове запо­діяння шкоди на законних або договірних підставах. Окрім того, принцип генерального делікту проголошує, що будь-яка заподіяна суб'єкту цивільних прав шкода повинна бути відшкодована і що майнові права та інтереси потерпілого навіть у разі заподіяння шко­ди невинними діями (бездіяльністю) правопорушника не повинні бути ущемлені. У договірних правовідносинах відповідальність не­залежно від вини також може бути передбачена домовленістю сто­рін (ст. 614 ЦК України).

Розвиток інституту «безвинної відповідальності» обумовив ши­роке застосування страхування цивільної відповідальності, спрямо­ване, перш за все, на створення засад для повернення відповідної майнової компенсації особі, яка зазнала певної шкоди внаслідок правопорушення. Механізм страхування цивільної відповідальності має ряд переваг у порівнянні з інститутом безвинної відповідальнос­ті, що створює практично абсолютну гарантію отримання компенса­ції у спрощеному порядку¹.