ВВР. — 1997. — № 39. — Ст. 261

 

2УЗ-285

Розділ III. РЕЧОВІ ПРАВА І ПРАВО ВЛАСНОСТІ

Глава 23. Право приватної власності юридичних осіб

 

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про споживчу коопера­цію» від 10 квітня 1992 р.¹ власність споживчої кооперації склада­ється із власності споживчих товариств, спілок, підпорядкованих їм підприємств і організацій та їх спільної власності. Взаємовідно­сини між споживчими товариствами та їх спілками базуються на засадах членства і договорів.

Об'єктами права власності кооперативу відповідно до ст. 24 Закону України «Про власність»² є будівлі, споруди, грошові та інші майнові внески його членів, виготовлена ним продукція, доходи, одержані від її реалізації та іншої діяльності, передбаченої статутом кооперативу, та інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом.

Згідно з п. 2 ст. 9 Закону України «Про споживчу кооперацію» власністю споживчих товариств є засоби виробництва, вироблена продукція та інше майно, що належать їм і необхідні для здійснен­ня статутних завдань. Споживчим товариствам та їх спілкам мо­жуть належати будинки, споруди, устаткування, транспортні засо­би, машини, товари, кошти та інше майно відповідно до цілей їх діяльності. У Законі України «Про сільськогосподарську коопера­цію» (ст. 20) перелічені ті самі об'єкти права власності кооперативу, що і в Законі України «Про власність».

Об'єднання сільськогосподарських кооперативів (п. 6 ст. 26 За­кону України «Про сільськогосподарську кооперацію») є власником майна, добровільно переданого йому членами об'єднання, а також набутого внаслідок своєї діяльності та на інших підставах, не забо­ронених законом. До складу об'єктів права власності об'єднання не належить майно членів об'єднання. Власністю об'єднання є також майно створених ним підприємств, які не мають права вийти зі складу об'єднання без його згоди.

Об'єкти права власності споживчої кооперації відповідно до п. 5 ст. 9 Закону України «Про споживчу кооперацію» можуть перебу­вати у спільному володінні споживчих товариств та спілок. їх част­ки у власності визначаються взаємними угодами.

Самостійним джерелом утворення власності кооперативу є гро­шові та інші майнові внески кооперативних і державних підпри­ємств та організацій, а також громадян, які не є членами коопера­тиву, але працюють у ньому за трудовим договором.

Майно кооперативу, до якого у вартісному вираженні входять ос­новні й оборотні фонди в період його створення, становить статутний фонд кооперативу. У процесі кооперативної діяльності статутний

¹ ВВР. — 1992. — № 30. — Ст. 414.

² ВВР. — 1991. — № 20. — Ст. 249.

фонд може збільшуватися або зменшуватися залежно від збільшен­ня чи зменшення обсягів діяльності.

Особливістю правового режиму майна кооперативів та їх об'єд­нань є те, що в ньому визначається пайовий фонд, який формується за рахунок пайових внесків членів кооперативу. Пайові внески — це грошові кошти та матеріальні ресурси у вартісному вираженні, що їх вносять громадяни та юридичні особи для створення і діяльності ко­оперативів та їх об'єднань, які створюються на засадах членства.

Обов'язкові розміри паю встановлюють загальні збори членів-засновників кооперативу.

Характерною рисою правового режиму пайового фонду є те, що на обов'язкові та додаткові пайові внески нараховуються відсотки з доходів у розмірах, які визначаються зборами пайовиків у порядку, встановленому статутом кооперативу.

У порядку та на умовах, передбачених статутом, у кооперативі створюється неподільний фонд, до якого зараховується у вартісно­му вираженні частина майна, що не поділяється між членами ко­оперативу, а використовується на загальнокооперативні цілі.

Відповідно до пунктів 2 і 3 ст. 21 Закону України «Про сільсько­господарську кооперацію» майно кооперативу поділяється на пайо­вий і неподільний фонди.

Неподільний фонд утворюється за рахунок вступних внесків та майна кооперативу. Пайові внески членів кооперативу до нього не включаються.

Порядок формування та розміри неподільного фонду встановлю­ються статутом. Особливістю неподільного фонду кооперативу є те, що у разі ліквідації кооперативу майно цього фонду за рішенням за­гальних зборів членів кооперативу направляється на здійснення ос­новних цілей кооперативної системи.

Резервні фонди створюються для забезпечення відновлення зно­шених основних фондів або для наповнення оборотних фондів і за­безпечення коштів на розвиток виробництва.

У кооперативах за рішенням уповноважених органів утворюють­ся страхові та інші фонди. На рівні об'єднань кооперативів за рішенням повноважних органів управління (конференцій, з'їздів, рад) відповідно до їх статутів утворюються централізовані фонди. У спілках споживчих товариств централізовані фонди формуються за рахунок певних внесків споживчих товариств або з фондів спілок нижчого до фондів спілок вищого рівня.

Джерелом формування централізованих фондів є також доходи від власної діяльності та від діяльності створених спілками під­приємств.