Методичні рекомендації до теми. Готуючись до вивчення теми, слід пом’ятати, що на середину ХІХ ст

Готуючись до вивчення теми, слід пом’ятати, що на середину ХІХ ст. Російська імперія (а, отже, в складі і Україна) знаходилась у важкому становищі внаслідок крайньої відсталості її економіки і політичної системи. Проявом цієї ситуації стала Кримська (Східна) війна 1853-1856 рр., в якій Росія зазнала тяжкої поразки. Ця обставина, а також активізація селянських рухів вплинули на діяльність уряду, спонукало його, зокрема, до створення Головного і губернських комітетів з підготовки селянської реформи

Вивчення теми передбачає опрацювання найважливіших документів:”Маніфесту 19 лютого 1861р.”, “Загального положення про селян, звільнених від кріпосної залежності”, “Положення про викуп селянами їх садиб та польових угідь” тощо. Слід звернути увагу на основні умови здійснення реформи: 1) земля і її особливості в регіонах; 2) категорії селян; 3) регіони виділені в Україні і умови на яких відбувалося звільнення селян кожної категорії (поміщіцькі, дворові, державні, удільні). Звернути увагу на впровадження викупних платежів, кредиту держави на користь поміщіків і умови його погашення селянами, визначити позитивні і негативні наслідки реформи.

Слід також об’єктивно оцінити значення інших реформ 60-70рр.: військової, судової, земської, міської, фінансової, освітньої.

Буржуазні реформи створили сприятливі умови для розвитку капіталізму в промисловості і сільському господарстві. Потрібно відзначити, що протягом 60 – 80-х рр. ХІХ ст. завершився промисловий переворот, на кінець століття Україна перетворилася на вугільно – металургійну базу Російської імперії, значного розвитку досягли традиційні для України галузі промисловості по переробці сільськогосподарської продукції, сільськогосподарське машинобудування тощо. Промисловому розвитку сприяло бурхливе будівництво залізниць, а також залучення іноземного капіталу, особливо у важку промисловість.

Розглядаючи швидкі темпи та особливості розвитку промисловості в Україні не треба забувати, що переважаючим на українських землях було сільське господарство. Капіталізація сільського господарства йшла двома шляхами: пруським і американським, суть яких студенти повинні засвоїти під час вивчення даної теми. Перехід на капіталістичну систему господарювання сприяв піднесенню сільськогосподарського виробництва, подальшому розшаруванню селянства. Всі ці явища призвели до завершення формування капіталістичної системи в Україні в ІІ половині ХІХ ст.

Розглядаючи суспільно – політичний та національний рухи, спочатку треба визначити місце української громади в загальноросійському опозиційному русі. Аналізуючи етапи громадівського руху, довести, що на першому етапі діяльність громад мала культурно – просвітницький характер, другий етап характеризувався здебільшого науковою і видавничою роботою його членів. Обґрунтувати тезу про неоднорідний характер суспільно – політичних позицій громадівців, більшість з яких займала помірковані позиції, між тим як інша частина дотримувалась радикальних, а то і революційних поглядів. Охарактеризувати діяльність народників в Україні, показати, що ідея національно – культурного відродження України посідала центральне місце в світогляді українського народництва. Висвітлити ідейні засади перших марксистських і соціал – демократичних організацій в Україні, їх соціальний і національний склад, місце в загальному антидержавному русі.

Розкриваючи становище західноукраїнських земель, треба прослідкувати еволюцію державного устрою Австрійської імперії другої половини ХІХ ст. та становище в ній українських земель, охарактеризувати розвиток промисловості та сільського господарства краю після скасування кріпацтва в ході революції 1848 – 1849 рр., становище робітників та селян. В той же час слід обґрунтувати причини перенесення центру українського національного руху на західноукраїнські землі. Показати, що народовству доводилося там стверджуватися в досить жорсткій ідеологічній та практичній конкуренції між москвофільством і польським національним рухами. Розкрити питання про створення перших політичних партій, що стало закономірним фіналом багатогранних процесів становлення, розвитку і укріплення українських національних сил.

Говорячи про стан української культури ІІ пол. ХІХ ст., треба, перш за все, визначити ті причини, що призвели до небаченого раніше науково – культурного піднесення українського народу в ІІ пол. ХІХ ст. Охарактеризувати стан освіти і науки, показати досягнення українців на літературному, театральному, музичному і образотворчому мистецьких теренах.