ББК 65.38 4 страница• спрямованість у довгострокову (на 10-15 і більш років) і серєдньостро-кову {до 3-5 років) перспективи діяльності організації; • орієнтація на вирішення ключових цілей і задач, від досягнення яких залежить прогрес розвитку організації; • органічне ув" язування намічених цілей з обсягом і структурою наявних і перспективних ресурсів; • облік впливу на діяльність організації зовнішніх факторів, шо чинять як позитивний, так і негативний вплив (інфляція, податки, конкуренція і т.п.); • адаптивність системи, тобто здатність передбачати зміни внутрішнього і зовнішнього середовища і пристосовувати до них процес функціонування організації. На першому етапі проводиться аналіз перспектив розвитку ринку на основі маркетингових досліджень (обстежень) товарних і транспортних ринків, вивчення стратегії розвитку вантажостворюючих галузей і попиту на перевезення, вивчення конкурентів, розвитку зовнішньоекономічної діяльності і соціальної політики держави. Одночасно проводяться: комплексний економічний аналіз власних ресурсів, визначення конкретних позицій галузі на ринку транспортних, послуг виявлення сильних і слабких сторін діяльності залізничного транспорту. Для цього проводяться так званий " ЗХУОТ" аналіз ситуації на ринку чи самій компанії підприємства. Очевидно, шо за роки реформ через нестачу інвестиційного фінансування відбувся значний знос (до 60%) основних виробничих фондів залізниць, особливо рухомого складу і колії, було майже відсутнє нове залізничне будівництво, посилився відтік кваліфікованих кадрів. Разом з тим, сильною стороною галузі є збереження високого рівня керованості виробничою та господарською діяльністю, могутня матеріально-технічна база, гнучка амортизаційна і тарифна політика, широка доступність користування. Питання для самоперевірки 1. Що таке планування? 2. У чому полягає відмінність між стратегічним та перспективним плануванням? 3. Які принципи планування Вам відомо? : 4. Що таке " ЗХУОТ" -аналіз? 5. Перерахуйте " сильні" сторони залізничного транспорту як галузі матеріального виробництва. 2. Види планів та їх особливості На залізничному транспорті розробляють наступні види планів: - стратегічні (перспективні, довгострокові) на 5-10 І більш років; - поточні (річні); - оперативні (квартальні і місячні). Стратегічні та поточні плани перевезень розробляють по мережі в цілому, по залізницях і їхніх підрозділах, а оперативні - по залізницях і їхніх підрозділах. Номенклатура планованих вантажів і ступінь деталізації планів істотно розрізняються за видами планів, тому шо різні цілі, для яких вони складаються. Маються особливості й у методиці розробки планів, що випливає з розходжень у термінах розробки і характеру вихідних даних. Стратегічні (перспективні) плани є основою для вироблення стратегії розвитку галузі І залізниці, реконструкції і розвитку матеріально-технічної бази залізничного транспорту. Тому в них особлива увага приділяється аналізу товарного і транспортного ринків, змінам у розміщенні продуктивних сил, визначенню прогнозу вантажних потоків по напрямках, ділянках і вузлах залізниць, розвитку змішаних (мультимодальних) перевезень і науково-технічного прогресу на транспорті. Ці плани розробляють по обмеженій груповій номенклатурі вантажів (6-7 найменувань). Поточні (річні) плани-прогнози перевезень більш детальні і передбачають розробку плану по основних масових вантажах: кам'яному вугіллю і коксу. нафтовим і лісовим вантажам, мінеральним будівельним матеріалам, цементу, хлібу, чорним металам, хімічним і мінеральним добривам та ін. Всього планують близько 14 групових найменувань номенклатури вантажів, що складають приблизно 80% всього вантажообігу залізниць. Річний план перевезень має поквартальну розбивку обсягів перевезень і вантажообігу по дорогах мережі. Найбільш докладними і точними є оперативні (квартальні і місячні) плани перевезень. Вони розробляються по більш широкій номенклатурі вантажів і служать вихідною інформацією для складання технічного плану роботи залізниць і визначенні розмірів передачі вагонів по стиках доріг. У місячних розгорнутих планах-прогнозах, на відміну від перспективних і річних, вказують, крім обсягів перевезень, також кореспонденції вантажів, у т.ч. відправників і станції відправлення, дороги і станції призначення вантажу в місцевому сполученні. Оперативні плани перевезень розробляють відділи планування комерційних служб залізниць. У квартальних планах враховують більше 40 найменувань вантажів, а в місячних - близько 1000 найменувань тарифно-статистичної номенклатури вантажів. Питання для самоперевірки 1. Які види планів Вам відомі? 2. Розкрийте сутність стратегічних планів. 3. Яким органом на залізничному транспорті складаються поточні (річні)
ВАНТАЖНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ТА ЇХ ПЛАНУВАННЯ 1.Основні показники вантажних перевезень Для залізничного транспорту перевезення вантажів історично є основною роботою. До кінця XX століття на мережі залізниць України вантажообіг приблизно у шість раз перевищував пасажирообіг у кількісному вираженні. Таке положення речей, безумовно, зумовлено географічними умовами розміщення виробничої і сільськогосподарської бази в економіці країни, кліматичними і природними розходженнями її районів, історією розвитку окремих регіонів І багатьма іншими об'єктивними причинами, тому можна припустити, що воно навряд чи кардинально зміниться протягом декількох наступних десятиліть. Вантажні перевезення на залізничному транспорті характеризуються рядом показників. Основними з них є: обсяг перевезень; вантажообіг; кількість відправлень; щільність перевезень; середня дальність перевезень; нерівномірність перевезень та інші якісні показники. Кількість перевезених тонн по кожному відособленому підрозділу залізниці розглядається більш докладно з виділенням окремих елементів перевезення, наприклад, у кількості перевезених тонн виділяються відправлені зі станцій даної залізниці, прийняті від сусідніх залізниць вантажі й Ін. Обсяг перевезень вантажів - характеризує продукцію залізничного транспорту, тобто кількість тонн вантажів, перевезених за визначений проміжок часу. Вимірюється обсяг перевезень на момент відправлення, оскільки через деякий проміжок часу відправлені вантажі стають прибулими, що дозволяє з деякою часткою умовності вважати, що відправлення дорівнює перевезенню. Показники вантажних перевезень трішки відрізняються по мережі залізниць у цілому і на її підрозділах - окремих залізницях, дирекціях і лінійних підприємствах. Це зумовлено тим, що галузь працює як єдиний механізм і виділення окремих її частин у самостійні господарські одиниці носить умовний характер. Так загальний обсяг перевезень по мережі доріг (Р), т, складається з відправлення вантажів всіма шістьма дорогами, прийому вантажів із закордонних залізниць і з водного транспорту:
Для залізниці, що працює не тільки з тим вантажем, що навантажує, але і з прийнятим нею із сусідніх залізниць, обсяг перевезень вантажів, т, визначають як суму відправлення по всіх станціях залізниці і прийому вантажів із сусідніх залізниць і водного транспорту:
Обсяг перевезень вантажів по дирекції залізниці визначається так само, як І для залізниці. Далі обсяг перевезень по залізницях, дирекціях, т, розподіляється на прибуття вантажу в межах даного підрозділу і здачу на Інші підрозділи чи інший вид транспорту:
Потім загальний обсяг перевезень по залізниці розподіляється за видами сполучень. До місцевого сполучення відносяться перевезення в межах однієї І тієї ж залізниці, а до прямого сполучення - перевезення на ділянках двох І більше залізниць. У прямому сполученні виділяють: - вивіз, тобто відправлення вантажів зі станцій даної залізниць на інші за - ввіз, тобто прибуття вантажів зі станцій інших залізниць мережі на дану
- транзит, тобто перевезення вантажів, що надходять з інших залізниць і
Прийом можна розглядати як суму ввозу і транзиту, т:
а здачу — як суму вивозу і транзиту, т:
} Відправлення, у свою чергу, дорівнює сумі вивозу і місцевого сполучення, т:
а прибуття - сумі ввозу І місцевого сполучення, т:
З вищенаведених формул видно, що показники вантажних перевезень по залізниці І дирекції залізниці утворюють єдину систему і можуть бути взаємо-перевіреними. Розподіл перевезень за видами сполучень потрібен для правильного розрахунку доходів і витрат залізниці, тому що кожна залізниця виконує різну кількість операцій, пов'язаних з перевезеннями вантажів у різних сполученнях. Тільки під час перевезення в місцевому сполученні виконується весь цикл перевізних операцій, тоді як при ввозі залізниця не робить початкової операції, при вивозі - кінцевої, а при транзиті - ні початкової, ні кінцевої. На великих вантажних станціях визначають розміри відправлення і прибуття вантажів у тоннах і у вагонах. На вузлових залізничних станціях роблять розв'язку вантажопотоків у вигляді так званої " косої1" таблиці, з якої наочно видно, звідки, куди і скільки проїде вантажів через даний вузол. Вантажообігом на транспорті називається робота з переміщення вантажу, розрахована як добуток маси переміщеного вантажу на відстань перевезення. Вимірюється вантажообіг в умовно-натуральних одиницях - тонно-кілометрах. Вантажообіг нетто - це корисна робота транспорту, що враховує переміщення лише тільки вантажу, тоді як вантажообіг брутто враховує переміщення вантажу разом з масою тари рухомого складу. Співвідношенням вантажообігу нетто І брутто можна охарактеризувати коефіцієнт корисної дії (ККД) вантажного залізничного транспорту. Як ККД будь-якої технічної системи, він не перевищує одиниці:
Зворотне співвідношення показує перевищення загальної роботи транспорту над корисною роботою і завжди більше одиниці:
Вантажообіг нетто може бути тарифним і експлуатаційним. Тарифний вантажообіг розраховується по так званим " тарифним" відстаням у таких перевізних документах як накладн а і дорожня відомість:
(11)
де Р; - кількість тонн і-го виду вантажу; І - тарифна відстань перевезення І-говиду вантажу, км.
де Гі - щільність вантажних перевезень наj-ій ділянці, т; Li- довжина j-ої ділянки, км. Питання для самоперевірки 1. Розкажіть про історичні аспекти розвитку вантажних перевезень на задізницях України. 2.Які основні показники вантажних перевезень Ви знаєте? 4. Яка різниця між вантажообігом нетто та брутто? 5. Яка різниця між експлуатаційним та тарифним вантажообігом? 2. Планування та прогнозування вантажних перевезень Планування вантажних перевезень, що дають понад 80% загального виторгу залізничного транспорту, має велике практичне значення і є вихідною базою всієї системи виробничо-господарського планування у галузі. Перехід до ринкових відносин привів до істотних змін порядку планування перевезень, хоча і не знизив значимості цього процесу для залізниць. Головні зміни пов'язані з переходом від централізованої системи розробки планів і розподілу перевезень між видами транспорту до ринкових маркетингових принципів і методів формування платоспроможного попиту на перевезення вантажів і Інші транспортні послуги. У даний час практично скасована обов'язкова система, що існувала раніше, попередніх довгострокових заявок відправників вантажу, міністерств і відомств на перевезення вантажів (крім декадних). Залізниці та транспортні підприємства одержали певну господарську самостійність у формуванні попиту і плануванні продажу своєї продукції. Разом з тим, підвищена їхня економічна відповідальність за розробку ефективних планів роботи, розвиток контрактно-договірних відносин із клієнтурою і підвищення якості транспортного обслуговування користувачів транспорту. Основні задачі планування перевезень вантажів у сучасних умовах полягають у наступному: - формування платоспроможного попиту на перевезення та визначення - максимально можливий облік у планах перевезень запитів та побажань - забезпечення конкурентоспроможності залізниць і широкої взаємодії з - забезпечення раціональності використання транспортом ресурсів І ефективності роботи залізниць; - облік можливостей своєчасного коригуванням плану шляхом переходу транспортні послуги. Основними методами планування перевезень вантажів є балансові Й оптимізаційні з використанням принципу маркетингу та сучасних інформаційних технологій. При розробці планів перевезень широко використовуються економіко-математичні методи прогнозування показників. У сітьових планах перевезень вантажів встановлюються наступні показники: - обсяг перевезень (відправлення) вантажів, т, всього, у т.ч. по встановленій номенклатурі вантажів; - вантажообіг, тарифні т-км; - середньодобове навантаження, вагонів; - середня дальність перевезень вантажів, км; - вантажонапруженість, млн. т-км на 1 км, середня, у т. ч. по окремим напрямкам. Перший з цих показників затверджується УЗ для доріг у якості основного планового, а інші носять розрахунковий характер. Особливістю нового порядку планування перевезень є те, що він передбачає тісне ув'язування складання плану перевезень із плануванням фінансово-економічних показників роботи залізниць - доходів, витрат, прибутку та рентабельності. Цей порядок введений УЗ з 1998 р. відповідним Положенням про планування фінансово-економічної діяльності залізниць. Іншими особливостями сучасної системи планування вантажних перевезень є: - перехід до розробки в основному планів-прогнозів на базі маркетингових обстежень районів тяжіння залізниць, проектів розвитку вантажоутворюючих галузей І аналізу статистичної інформації; - розробка варіантів плану перевезень - оптимістичного, песимістичного і - застосування практики безупинного планування з урахуванням зміни - використання індикативного (рекомендаційного) підходу до запланованих розмірів перевезень І інших показників плану, особливо при довгостроковому і середньостроковому плануванні. Питання для самоперевірки 1. З якою метою планують показники вантажних перевезень? 2. Які основні методи планування вантажних перевезень застосовуються? 3. Показники використання для планування вантажних перевезень. 4. Що Ви знаєте про особливості сучасної системи планування вантажних
3. Транспортний маркетинг і його значення при формуванні попиту на вантажні перевезення У зв'язку з розвитком ринкових відносин у нашій країні концепція маркетингу одержує усе більше поширення у здійсненні виробничо-збутової діяльності підприємств і організацій різних сфер економіки, у т.ч. і на транспорті. Посилення конкуренції між видами транспорту і деяка невизначеність (недетермінованість) динаміки скорочення матеріальних ресурсів вимагають широкого використання маркетингових принципів формування попиту на вантажні перевезення І на залізничному транспорті. Транспортний маркетинг визначають як систему організації і керування діяльністю транспортних підприємств, компаній І фірм по наданню транспортних послуг користувачам транспорту на основі комплексного вивчення транспортного ринку та попиту на транспортну продукцію з метою створення найкращих умов її реалізації для суб'єктів ринку. Основними принципами маркетингу по формуванню попиту на вантажні перевезення є: - ретельне вивчення транспортного і товарного ринків і вимог (запитів) - забезпечення інноваційної спрямованості транспортного виробництва на основі досягнень НТП, створення умов для максимального пристосування виробництва до вимог ринку, до структури попиту на перевезення, виходячи з довгострокової перспективи; - планування і прогнозування, тобто передбачення ситуації на ринку з орієнтацією діяльності транспортного підприємства на позитивний кінцевий результат; - Інформування потенційних користувачів про транспортні можливості і вплив на них за допомогою реклами й інших засобів стимулювання попиту на перевезення з метою залучення їх до послуг конкретного транспортного підприємства. На основі цих принципів з метою формування конкретних розмірів попиту на вантажні перевезення працівники транспорту здійснюють: - маркетингове обстеження економіки районів тяжіння залізниць за допомогою опитувальних анкет, спостережень і вивчення статистичних і прогнозних матеріалів; - аналіз результатів обстеження, заявок, контрактів і договорів на перевезення, сегментування транспортного ринку, вибір цільових сегментів І визначення ємності транспортного ринку; - планування і прогнозування перевезень вантажів по обраних сегментах з обліком перевізної і пропускної спроможності залізниць; - розробку заходів щодо підвищення якості транспортного обслуговування і впровадження нових видів транспортних послуг; - аналіз витрат на перевезення і розробку гнучкої тарифної політики; - удосконалювання інформаційних технологій, розвиток рекламної діяльності і засобів стимулювання для успішного виконання планів-прогнозів перевезень вантажів по обсягу, напрямкам і номенклатурі перевезених вантажів; - моніторинг поточного виконання планів перевезень і своєчасне реагування на динаміку транспортного ринку з метою забезпечення беззбитковості І фінансово-економічної стабільності роботи транспортних підприємств. Таким чином, видно, що маркетингове формування попиту на вантажні перевезення - це багатоаспектний процес визначення реальних потреб відправників вантажу в перевезенні вантажів. Його кінцевим результатом є розробка планів перевезень вантажів, що розрізняються по термінах (часу) дії. Використання маркетингових принципів формування попиту дозволяє підвищити конкурентноздатність залізниць за рахунок більш ретельного обліку вимог користувачів до якості обслуговування, застосування взаємовигідних знижок до тарифів, надання визначених пільг клієнтурі і т.п. Так, у період значного спаду обсягів перевезень у попередньому десятилітті, УЗ проводила гнучку тарифну політику, кількаразове зниження тарифів І введення численних знижок на оплату перевезень у контейнерах (до 50%), на перевезення паливно-сировинних і лісових вантажів на відстань понад 3000 км. У період 1997-1998 рр. було проведено загальне зниження залізничних вантажних тарифів майже на 20%, незважаючи на триваючу інфляцію і ріст цін на продукцію, що використовується транспортом. Це зниження, поряд з іншими факторами, призвело до визначеної стабілізації в економіці і до перелому динаміки обсягів перевезень вантажів у бік росту. Велике значення на формування попиту на вантажні перевезення роблять міжгалузеві угоди УЗ і залізниць з вугільними, енергетичними, металургійними й іншими галузями, місцевими адміністраціями і промисловими об'єднаннями І підприємствами про взаємні зобов'язання по обсягах перевезень, ціновим і тарифним питанням і т.п. Питання для самоперевірки 1. Що таке транспортний маркетинг? 2. Перерахуйте принципи транспортного маркетингу? 3.На що орієнтується транспортний маркетинг?
ПЛАНУВАННЯ ПАСАЖИРСЬКИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ 1. Структура пасажирських перевезень На залізничному транспорті пасажирські перевезення підрозділяються на три види сполучення: приміське, місцеве і пряме. Приміськими вважаються перевезення, здійснювані у межах приміських зон, включаючи внутрішньоміські. До місцевого відносяться перевезення в межах однієї залізниці, до прямих - у межах двох І більш залізниць. Перевезення в місцевому і прямому сполученнях називаються перевезеннями дальнього прямування. Межі перевезень пасажирів у різних видах сполучень поступово змінюються. Електрифікація дільниць, що примикають до великих вузлів, удосконалювання технічних характеристик приміського транспорту І підвищення його швидкостей значно розширили межі приміських зон. їхня середня довжина поступово збільшилася з 50 до 150-170 км. На окремих напрямках приміські потяги працюють і на більш довгих маршрутах, що поєднують приміські зони великих міст. Розподіл пасажирських перевезень за видами сполучень має важливе практичне значення для організації перевезень пасажирів, їхнього планування й економічного аналізу роботи залізниць, удосконалювання тарифів. Від структури пасажирських перевезень по видах сполучень залежать економічні показники роботи залізниць. Обумовлюється це розходженням собівартості далеких і приміських перевезень, їхньою оплатою по різних тарифах. Для цих цілей на залізничному транспорті на рівні дирекцій, залізниць і по мережі в цілому ведеться роздільний облік витрат і доходів по видах сполучень. Роздільний розрахунок собівартості пасажирських перевезень по видах сполучень необхідний для обгрунтування рівня пасажирських тарифів. Визначення витрат по перевезеннях у конкретних потягах стає найважливішою базою для пошуку зниження витрат і підвищення ефективності і якості пасажирських перевезень. На залізничному транспорті по числу перевезених пасажирів перше місце стійко займає приміське сполучення. Середня дальність поїздки приміських пасажирів у 2004 р. складала 44 км. У зв'язку з невеликою дальністю поїздки питома вага приміських перевезень у загальному пасажирообороті значно менша, ніж перевезень у далекому прямуванні. У 2004 р. на їхню частку приходилося 35% загального пасажирообороту. Основна частина пасажирообороту на залізничному транспорті виконується в дальньому прямуванні. При невеликій питомій вазі в загальному обсязі відправлених пасажирів на частку перевезень у дальньому прямуванні приходиться понад 65% пасажирообороту, що зумовлено їхньою великою дальністю, що має тенденцію до систематичного збільшення. Питання для самоперевірки 1. Поясніть структуру залізничних пасажирських перевезень. 2. Які перевезення називають дальніми? 3. З якою метою розрізняють різні види пасажирських перевезень на залізничному транспорті? 4. Який вид перевезень складає основну частку в структурі пасажирообігу?
2. Значення та динаміка пасажирських перевезень Таблиця 2
Міжнародні перевезення у пасажирообороті залізничного транспорту за залізницями
Таблиця З
|
(5)
. (6)
(7)
(8)
(9)
(10)
Експлуатаційний вантажообіг визначають по фактичному пробігу вантажу на основі маршрутного листа машиніста
