Політична свідомість – її сутність, суб’єкти та функції

Під політичною свідомістю розуміємо свідомість учасників політичного процесу, всіх тих сил, які борються за владу, здійснюють її та підкоряються їй. Формування політичної свідомості – це усвідомлення суспільними суб’єктами процесів, які відбуваються в політичному житті, через призму притаманних їм інтересів і ціннісних орієнтацій.

Отже, політична свідомість – це сукупність поглядів, ідей, установок, які відображають політико-владні відносини, політичні інтереси, ідеали та цінності суб’єктів цих відносин. Політична свідомість часто визначається як відображення політичного буття. Але вона не є пасивним відбитком, навпаки, вона сама багато в чому визначає характер політичних відносин та політичного життя.

Підставою політичної свідомості є, перш за все, дополітичні основи мислення, які позначаються поняттям ментальності. Ментальність – це певне бачення світу, притаманне данному індивіду, соціальній групі або нації. Менталітет означає щось загальне, що лежить в основі свідомого та підсвідомого, логічного та емоційного, тобто глибинні витоки мислення, ідеології, віри, почуттів та емоцій. Він пов’язаний з самими основами соціального життя, і є продуктом культурно-історичного розвитку певного народу протягом сторічь.

Політична свідомість не є однорідною. Перш за все, за своїми суб’єктами (носіями) вона може бути індивідуальною, груповою, суспільною. Політична свідомість чинить значний вплив на політичне життя, визначаючи спрямування політичної діяльності різних спільностей, партій, суспільно-політичних рухів та індивідів. При цьому, за соціальними функціями можна визначити політичну свідомість консервативну, реформістську, революційну, екстремістську та ін. Перевага відповідного типу справляє вплив на політичний розвиток та характер політичної діяльності. Тому вкрай важливо враховувати стан політичної свідомості як суспільства в цілому, так і окремих класів, верств, груп, прагнути до досягнення консенсусу в їхніх політичних позиціях, сприяти формуванню такої політичної свідомості, яка б відображала найбільш суттєві, спільні, життєво важливі для всього населення інтереси. Найбільш близькою до цього здається центристська політична свідомість, тобто така, яка уникає крайнощів екстремізму, як лівого, так і правого, толерантно (терпимо) ставиться до інших ідей та поглядів, найбільшою цінністю вважає соціально-політичну стабільність та суспільний консенсус.