Студопедия Главная Случайная страница Задать вопрос

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Уявлення про час та система його лічби у східних слов’ян до офіційного прийняття християнства





Джерельні дані, хоча й обмежені, дають певну уяву про лічбу часу нашими предками у дохристиянську епоху. Як і інші землеробські народи, східні слов’яни вели спостереження не лише за зміною фаз місяця, а й за зміною природних явищ і на цій основі здійснювали лік часу. Вважається, що найдавнішою системою лічби часу, яку вони могли застосовувати, була лічба часу сезонами: весна, літо, осінь, зима. Повний період зміни сезонів складав більш велику одиницю часу – „літо”, тобто рік.

Із землеробськими виробничими циклами, з порами року, з сезонами були пов’язані численні обрядові язичницькі свята. Серед них особливе значення мали ті, що були пов’язані з культом Сонця і приурочувались до суттєвих змін у природі. Це, перш за все, зимове свято „коляди”, яке відзначалося на початку січня. Тоді святкували народження нового Сонця та збільшення дня. Друге свято – Масниця – відзначалося весною. Воно теж було пов’язане з культом Сонця і святкувалося у час, коли Сонце починало пригрівати. Це було свято проводів зими, зустрічі весни, торжества перемоги життя над смертю. Обряди Масниці віддавали данину Сонцю, що уособлювало життя, світло, тепло; підкреслювали його роль у житті наших предків. З культом Сонця було також пов’язане свято Купала, яке відзначалося у день літнього сонцестояння. Після цього Сонце повертає на зиму, і день починає зменшуватися. У день Купала слов’яни, як і інші народи Європи, здійснювали обряди містичного очищення вогнем, водою, жертвоприношенням.

Отже для святкування цих свят були необхідні спостереження за зміною сезонів.

Поділ року на сезони практикувався у східних слов’ян і у наступні часи. Навіть у документах XVI – XVII ст. поділ року на сезони зустрічається ще досить часто. При чому, за традицією сезон весни, з якої починається рік, припадав на період з 25.03. по 24.06., літа з 24.06. по 24.09., осені – з 24.09. по 25.01., зими – з 25.01. по 25.03.

Інші джерела свідчать, що крім ліку часу відповідно сезонів, слов’яни знали і поділ року на 12 місяців. Їх назви пов’язані з явищами природи та специфікою господарювання слов’ян у різні пори року.

Назви місяців, з невеликими змінами збереглися до нашого часу в українській, білоруській та польській мовах.

Відносно початку ліку місяців, то як і лік сезонів, міг починатися з весни.

Що ж до часу створення нашими предками календаря, то за даними досліджень, він виник ще у період родового ладу, коли утвердилася підсічно-вогнева система землеробства.

У результаті контактів з греками та іншими народами Русь ще до прийняття християнства була знайома з назвами місяців за юліанським календарем і поділом їх на 7-добовий тиждень. Та використання слов’янами 7-добового тижня та назв його днів мало свої особливості.

Згідно з християнським вченням, 7-добовий тиждень був встановлений самим Богом, який творив 6 днів світ, а на сьомий відпочивав у суботу. Субота – саббат – шабаш – відпочинок.

Пізніше – відпочинок було перенесено на день Сонця – неділю. Російська назва „воскресенье” нагадує про воскресіння Ісуса Христа. В багатьох народів – „неделя” – „нет дел”.

На Русі у давні часи (аж до ХІІІ ст.) не було поняття доби, як одиниці ліку часу. Відлік часу вівся днями. Ніч розділяла „днесь” і „заутро” (ютро).

Рахунок годин розпочинався зі сходом Сонця і здійснювався лише у світлу частину доби, їх кількість залежала від пори року, коливаючись від 7 до 17 годин.

Дослідникам не вдалося встановити, чи мали наші предки якусь свою календарну еру? Якщо і мали, то вони були у кожного племені, у кожному поселенні.

Тому літописці, які користувались виробленими ще давніми слов’янами місячно-сонячними календарями, відразу не прийняли еру „від створення світу (С.С.), яку разом з християнством Русь запозичила у Візантії.

 






Дата добавления: 2014-12-06; просмотров: 532. Нарушение авторских прав

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2017 год . (0.034 сек.) русская версия | украинская версия