Процес державного управління поділяється на 3 основних

етапи:

1. організаційний (на ньому визначаються об'єкти, суб'єкти та правові засоби управління, його завершення має відбутись шляхом прийняття відповідних законодавчих (нормативних) актів).

2. безпосереднє управління - регулювання діяльності об'єкту управління (головне завдання принцип - спрямування діяльності ке­рованого об'єкту у вигідний, потрібний для держави напрямок).

3. адміністративне - правова охорона - відносини, що виникають на об'єкті управління.

Підсумовуючи розгляд 2-го питання слід, ще раз наголосити, що найбільш повним визначенням державного управління є те, яке наведене професором Василенковим. Державне управління як і кожне соціальне явище має свої власні риси (ознаки) (підзаконна діяльність, носить державне владний характер, виконавчий характер та розпорядчий характер).

 

3. Принципи державного управління.

Принципи державного управління – це основні ідеї, у відповідності з якими повинен будуватись та функціонувати апарат, який здійснює державне управління.

Систему принципів державного управління можна поділити на 2 блоки:

1. Політичні.

2. Організаційні.

Розглянемо окремо кожен з цих блоків.

Політичні принципи державного управління містяться в нормах Конституції України.

Першим таким принципом є принцип верховенства права (в ст. 8 Конституції говориться, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно - правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Нерідко принцип верховенства права називають принципом верховенства закону, це виправдано лише в тому разі, коли поняття " закон" вживається в широкому (образному) розумінні слова, як будь-який нормативно-правовий акт, тобто в нього вкладається той самий зміст, що і в поняття “право”).

Другий політичний принцип державного управління - рівність конституційних прав і свобод громадян України (ст. 24 Конституції України - Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками).

Третій політичний принцип полягає у гарантованому Конституцією України праві брати участь в управлінні державними справами, користування рівним правом доступу до державної служби (в ст. 38 Конституції реалізовані вимоги статті 21 Загальної декларації прав людини, яка проголошує право брати участь в управлінні своєю державою як безпосередньо, так і через вільно обраних представників, а так же право на рівний доступ кожного до державної служби у своїй країні).

Четвертий політичний принцип міститься у статті 60 Конституції України - принцип настання юридичної відповідальності за віддання і виконання явно злочинного наказу чи розпорядження (наприклад, згідно з п. 10 Дисциплінарного статусу органів внутрішніх справ Української РСР від 29 липня 1991р.), в разі одержання неправомірного наказу підлеглий зобов'язаний негайно доповісти про неправомірність наказу особі, що його віддала. В разі підтвердження наказу – не виконувати його, а доповісти старшому прямому начальнику.

Другий блок принципів державного управління складають організаційні принципи, а саме:

1. галузевий принцип;

2. територіальний;

3. лінійний;

4. функціональний.