Розташування видобувних свердловин. .

– видобувні свердловини

Вже в 50-ті роки ХХ століття від цієї формули визначення відстаней між видобувними свердловинами майже повністю відмовились з наступних причин:

1. Вказану формулу можна застосовувати, якщо продуктивний пласт є однорідним. Якщо пласт неоднорідний, то, як показала практика, багато видобувних свердловин попадає на ділянки з погіршеними колекторськими властивостями і такі свердловини не давали запланованих дебітів продукції. Для свердловин, які попали в продуктивний пласт з добрими колекторськими властивостями, приходилось значно підвищувати норму відбору продукції для забезпечення виконання плану в цілому по родовищу. Вказане, обов’язково приводило до порушення балансу між притоком продукції до вибоїв видобувних свердловин і відбором продукції з пласта, що впливало на виникнення аварійних ситуацій у видобувних свердловинах.

2. Дуже важко було визначати площу живлення однієї видобувної свердловини, тому що цей параметр залежить від багатьох факторів, які на початку експлуатації пласта точно визначити не можливо.

3. На цілому ряді нафтогазових родовищ, визначення за вказаною формулою відстаней між видобувними свердловинами приводило до того, що їх потрібно було розташовувати на дуже малих відстанях. Наприклад: в Азербайджані на Апшеронському півострові в результаті застосування вказаних розрахунків відстані між видобувними свердловинами повинні були бути 25 і менше метрів. Це приводило до того, що швидкість припливу нафти до вибоїв видобувних свердловин по пласту на таких ділянках була значно меншою за швидкість відбору продукції з видобувних свердловин. Виникали аварійні ситуації на свердловинах, як правило швидко виходили з ладу насосні прилади. В результаті, приходилось зупиняти роботу 75% і більше видобувних свердловин. Видобуток нафти на таких ділянках ставав нерентабельним. Аналогічні недоліки в процесі розробки продуктивних пластів з розташуванням видобувних свердловин по рівномірній трикутній сітці з малими відстанями між свердловинами, виникали і в інших нафтогазоносних районах (в Терсько-Каспійській западині, в Волго-Уральській нафтогазоносній провінції та ін.).

В США замість трикутної сітки розташування видобувних свердловин довший час використовували квадратну сітку. Відстані між видобувними свердловинами (y₁) при застосуванні квадратної сітки визначались за формулою:

(5.2)

де y₁ – відстань між видобувними свердловинами, м;

f₁ – площа живлення однієї видобувної свердловини, м².

Аналогічно, як і в нафтогазоносних регіонах колишнього Радянського Союзу, американські нафтовики в 60-х роках ХХ століття майже повністю відмовились від вище вказаної формули визначення відстаней між видобувними свердловинами з тих самих причин, що і для трикутної сітки.

 

 

 

 

Рисунок 5.2 - Схема рівномірної квадратної сітки