Аналіз семантики висловлювань майбутніх психологів-практиків в процесі АСПН

П.: Спробуємо попрацювати над семантикою (підтекстами) ваших відповідей. Пропоную ситуацію: уявіть себе на місці дівчини, яка успішно займається у танцювальній групі. Керівник групи призначила її танцювати у парі зі своїм сином (назвемо його Сергієм) для підготовки до участі у конкурсі. Проте незадовго до конкурсу, запідозривши молодих людей у інтимних стосунках, змушує дівчину обрати собі іншу пару, сину пропонує також іншу партнершу по танцях. Коли прийшов час конкурсу, пара, у якій танцювала дівчина, вийшла переможницею, а сама дівчина отримала нагороду за найкращу майстерність. Після закінчення конкурсу розпорядниця танців звертається до дівчини зі словами: “ну що ж, вітаю, але мій Сергій танцював не гірше”. Що б ви відповіли? Ввійдіть у роль цієї дівчини!

Варіант відповіді А.: Я б сказала: " Наступного разу ми спробуємо танцювати разом із Сергієм".

Аналіз: Ваше висловлювання говорить про те, що ви відчуваєте себе господинею ситуації і її ігноруєте керівника як розпорядницю танців. Для несвідомого об'єктивна реальність не грає ролі – є лише його бажання: " Я хочу бути " високою", і тому вже такою і є". Ви вирішуєте замість розпорядниці танців. В її фразі ви могли " прочитати" лише маленький сумнів в правильності її вчинку щодо розлучення дівчини з Сергієм. Ваше несвідоме відібрало цей сумнів і одразу ж гіперболізувало його: вона не лише сумнівається в правильності вчинку, а вже готова, намірилася і навіть вирішила поставити танцювати вас у парі з Сергієм. Ви підміняєте суть її висловлювання власним бажанням, відбувається відступ від реальності: опосередковано ви вже висловлюєте згоду, використовуючи момент її сумніву. Для вас є небезпека втрати стосунків з людьми, які вам потрібні і близькі до вас.

А.: Мені здалося, що розпорядниця оцінила мої переваги відносно Сергія, визнала, хто з нас найкращий. Я б ще сказала: нехай судді вирішують, хто з нас краще танцював.

П.: Ви привносите зміст, що їй потрібно пересвідчитися, хто кращий. Але для неї Сергій буде найкращим, щоб не трапилося, адже він – її син. Ваше несвідоме говорить: " вона мене ще насмілюється порівнювати з Сергієм? Мене, яка сьогодні отримала найвищу винагороду! Наступного разу, коли я танцюватиму з Сергієм, ти переконаєшся, що йому ще далеко до мене! "

А.: Це дійсно так! А я вважала, що в будь-якій ситуації потрібно вчиняти раціонально.

П.: (Продовження аналізу): Даним висловлюванням ви підтверджуєте вище сформульовану гіпотезу про те, що розпорядницю того, що відбувається в танцювальній групі, ви ігноруєте. Її психологічно не існує для вас лише тому, що вважаєте свої вчинки раціональними. Своєю відповіддю ви опосередковано говорите: " перш ніж заявляти, що Сергій танцював не гірше, постав його танцювати разом зі мною, і пересвідчишся, хто є кращим. Авторитетні люди засвідчили, що я танцюю краще, ніж твій Сергій".

А.: Як багато ми говоримо однією фразою!

П.: Інша людина, можливо, не займається практичною психологією, проте вона в змозі диференціювати висловлювання, душею відчуваючи, що відбувається. Наше несвідоме на зразок комп'ютеру відбирає важливі моменти висловлювання. Ваша відповідь може завадити вашому ж бажанню танцювати з Сергієм на подальших заняттях. Адже несвідоме розпорядниці розуміє, що дівчина хоче продемонструвати: " судді не дарма мені привласнили зірку, я все ж танцюю краще за Сергія! ". Дівчина прагне танцювати з хлопцем не із спонукань " підняти" Сергія, а швидше з бажання довести власну перевагу. Важливо розуміти, що ми робимо для упередження реалізації своїх потреб. У вас є потреба танцювати з Сергієм. За відповіді Люди розпорядниця швидше б поставила хлопця танцювати з дівчиною. Люда сказала: " Я знаю, що Сергій танцював не гірше". До того ж, коли ви говорите, що наступного разу спробуєте танцювати з Сергієм, в його мами можуть виникнути підозри, що у вас з Сергієм продовжуються взаємини поза тим контролем, який вона встановила у танцювальній групі. Ви наводите на роздуми, що можливо, Сергій вмовлятиме маму, щоб вона поставила танцювати вас разом.

А.: Хочеться з’ясувати стосунки раз і назавжди, щоб більше подібних ситуацій не виникало.

П.: " Раз і назавжди" – це тенденція самопокарання, щоб воно було надійним.

Варіант відповіді другого учасника К.: А якби дівчина відкрито сказала: " Я краща за всіх"?

Аналіз.: Такий вислів, окрім агресії, викликає думку, що її взагалі потрібно прибрати з групи, бо вона прямо демонструє ідеалізоване " Я". Є небезпека натрапити на абсолютну дискредитацію себе. Адже всі ми виховані, намагаємося діяти відповідно до загальноприйнятих норм спілкування, не афішуючи власних чеснот. Такий вислів відноситься до регресивної поведінки.

Варіант відповіді третього учасника З.: Я б підійшла і запитала: " Чи можна мені надалі танцювати у парі з Сергієм"?

Аналіз.: Висловлювання засвідчує дитячу позицію. Ви намагаєтеся спонукати розпорядницю до певних дій на підставі досягнутого позитиву, успіху. Логіка несвідомого: " Я використовую успіх, стаючи на нього, як на платформу, і намагаюся спонукати дорослу людину до реалізації своїх бажань ". Коли ми намагаємося напряму когось підштовхнути до певних дій, то швидше викличемо протест, аніж бажання йти нам назустріч. Відкоректована людина має змогу прогнозувати наслідки власних висловлювань, тоді є вибір форм поведінки. Адже в цій ситуації можна компліменти говорити, скористатися можливістю заохотити Сергія і говорити про його чесноти. Ви ігноруєте соціально статусні моменти та власні можливості в рамках статусних санкцій, вам важко їм підкорятися. Без таких здібностей ми не можемо бути керівником психокорекційної групи.

(До групи): Несвідомому за його дитячими тенденціями здається, що можна напряму йти до бажаного. Але психологічні захисти так влаштовані, що в такому разі в іншої людини виникнуть опори. Майбутньому практичному психологу важливо набувати майстерності в плані спілкування.

Варіант відповіді четвертого учасника С.: Я б з переляку сказала: " Дякую", проте конкретної відповіді не дала б.

Аналіз.: Дивно, що виник переляк саме у ситуації, коли вже є досягненя. Спробуй проговорити, що при цьому відбулося б в душі?

С.: Таку ситуацію потрібно відчути. В мене є агресивність, прагнення себе захистити, бо часто відчуваю себе маленькою, слабкою.

П.: Є виражене прагнення до сили. Проте якщо тобі показують, що ти сильна, є тенденція відразу ж дискредитувати це джерело і можливість відчути реальну силу: немов би тебе це не стосується. Тебе вітають з перемогою, але ти до себе це не відносиш. І водночас – величезне прагнення до сили – ось де замикається коло. Це – Сізіфова праця: " прагну сили, але якщо досягаю її, то це мене не стосується. Відбувається відчуження себе, самозаперечення.

С.: Так і є! Я намагаюся визнавати свої успіхи, але відчуваю, що багато чого не знаю, не вмію.

П.: І якщо на вашу слабкість хтось указує, то ви його до цієї слабості і прилучаєте.

С.: У такому разі виникає протест. Я вигороджую себе, але можу указувати іншій людині на її недоліки.

П.: (До С.): Це може говорити про те, що є сильне прагнення досягти ідеалу " Я". Логіка несвідомого: " Я відступаю від реальності для того, щоб зберігався ідеал Я". Відповідно до захисної канви, приписується, що й інша людина відступає від реальності. Для вас актуальною є проблема сприйняття реальності. (До групи): Якщо є особистісна проблема, то ми не нейтрально ставимося до осуду, вказівки на наші слабості. Ми не можемо спокійно прийняти і успіх, радість, тріумфування з приводу перемоги.

С.: Я приходжу в гуртожиток з ейфорією: дізналася багато нової, важливої інформації. Намагаюся розповідати, але не розповідається.

П.: Існує мудрий вислів: " Бережіть вуста свої, щоб зберегти душу". Розповідати не варто, адже це ваш особистий матеріал. Ми працюємо з ситуацією " тут і тепер". Така робота є значущою не лише на когнітивному, вербально-раціональному рівні, але й на емоційному: ми проникаємося атмосферою, відчуттями в психокорекційній групі. А якщо усе переказати, значущість психокорекційної роботи зводиться до мінімуму, здається дитячими забавами.

С.: Мене турбує, що я не можу передати свої емоції вербально. Я б дала ще й таку відповідь: " Дякую за поздоровлення, я дуже рада".

П.: Можна б ще додати: " Мені особливо радісно чути це від вас".

С.: Мені здається, якби керівник не роз'єднала пару, то у дівчини не було б стимулу працювати над собою. Коли мені перешкоджають або указують на мій недолік, у мене з’являється стимул довести: " ви помиляєтеся". І я починаю працювати.

П.: Є невидима зацікавленість в негативному ставленні. Логіка несвідомого: " Я стала тим, ким я стала, не дякуючи комусь, а всупереч".

С.: Так.

Варіант відповіді п’ятого учасника Г.: Моя відповідь: " Дякую, Маріє Петрівно, я упевнена, що Сергій танцював анітрохи не гірше".

П.: Це продуктивна відповідь, тому що ви доторкнулися до сильної сторони особистості керівника, і навіть її заспокоїли. В цьому є позиція на рівних і завдяки успіху, навіть трохи зверхня. Ви як фахівець, якого високо оцінили, наважилися давати оцінку її сину. Внутрішньо вона могла б відповісти: " Не тобі судити". Сильна сторона розпорядниці в тому, що вона підійшла до дівчини і привітала її. Іноді, отримавши великий успіх, ми одразу беремо кермо влади, цензурувань, що може нам шкодити в оптимальній поведінці.

Г.: Я підіграла їй – сказала те, що вона хотіла почути.

Варіант відповіді шостого учасника Ж.: Можна б відповісти: " Дякую, приємно це чути від вас". Якби вона запитала мою думку, я сказала б: " Сергій танцював значно краще, і я здивована результатами суддів". Таким висловом я б " кинула тінь" на його партнерку.

Г.: Тоді б розпорядниця подумала, що насправді Сергій танцював краще, і мені було б неприємно, що я посміялася над нею.

П.: Непрофесійною є позиція, коли ми орієнтуємося виключно на те, що подумає людина. Ваша відповідь засвідчує, що ви маєте реальний мотив посміятися – ви переможниця, а в Сергія такої переваги немає.

Варіант відповіді сьомого учасника Р.: Я б відповіла: " Так, напевно".

П.: (До Р.): Ви засвідчуєте, що ви не упевнені, чи дійсно ви є переможницею. Вам не дуже приємно, що керівник говорить це в урочистий момент. Тому ви ігноруєте поздоровлення, проте показуєте їй, що ви не задоволені тим, що вас розлучили, і вона не є для вас непорушним авторитетом, ідеалом. Ви ігноруєте реальність - залежність від неї, адже завтра вам в цій групі потрібно продовжувати працювати. (До групи): Професійна поведінка практичного психолога повинна нам відкривати перспективи для самореалізації, стосунків з певною людиною - це основне кредо в спілкуванні. Інтереси власного " Я" можуть при цьому відступати на задній план, провідним інтересом виступає: " як я буду жити зі своїм " Я" назавтра з цією людиною". Для не відкоректованої людини підтвердження її чеснот в плинній ситуації важливіше, ніж перспективи самореалізації. І в цьому – психологічна слабість. Ви акцентуєте увагу на слабкій стороні вислову, яка послаблює і вас самих.

Варіант відповіді восьмого учасника Н.: Я сказала б: " Ймовірно".

П.: Вас не залишило байдужими те, що керівник говорить про Сергія. Ви своє переживання успіху відсунули на задній план. За невідкоректованості нами керує захисна система психіки: якщо хтось нас починає порівнювати, то наше " Я" ображається, забуваючи про успіхи. Ви, торкаючись до слабкої сторони вислову (згадування про Сергія), фактично відповідаєте: " Мене вражає порівняння, адже я незрівнянна. І я не схильна погодитися з успіхами Сергія, але і не схильна псувати з керівником відносини. Тому я висловлюю фразу примирення, а ти думай, що хочеш".

Н.: Якщо підіграти (" я знаю, що ти кращий, аніж я"), чи буде придушене " Я" іншої людини?

П.: Якщо ми напряму підіграємо захисним тенденціям людини, то вона і надалі цього від нас чекатиме, є небезпека стати психологічним донором для неї.

Н.: У мене була ситуація, в якій я не знала, як відповісти. Я зустрічалася з хлопцем, і його мама добре до мене ставилася. Одного дня вона сказала, що їй подобається мій натуральний колір волосся і вона б хотіла, щоб я перестала фарбуватися. Проте я таки пофарбувалася в чорний колір. Вона говорить: " Навіщо ти пофарбувалася? Я ж просила відростити волосся натурального кольору"! Було бажання відповісти: " Чому ви мені указуєте, в який колір мені фарбуватися"? Як відповісти, щоб залагодити ситуацію?

Г.: А якщо сказати: " З чорним кольором волосся я більше подобаюсь вашому сину".

П.: Ви викличете негатив в матері, бо вона не дуже хоче, щоб син був надто прив’язаний до вас. Адже їй хочеться також бути у гарних стосунках з сином.

С.: Я б запитала: " А ви упевнені, що з натуральним кольором волосся я вам буду подобатися"?

Н.: Вона б відповіла: " Звичайно"!

П.: Можна відповісти: " Наступне фарбування буде відповідно до ваших побажань".

Ю.: Тоді я б їй показала, що вона може мені указувати.

П.: Це не значить, що ви дійсно вчините саме так. Ви таке ж право маєте на свої інтереси, як і ті, хто вам їх диктує. Майстерність спілкування полягає у гармонійності: важливо не загострювати стосунки, зберігаючи і свої інтереси. Тоді ви зможете їх проводити.

Н.: Виходить, пообіцяла – повинна виконувати. Навіщо ж було обіцяти?

П.: Ми ще не знаємо, що буде попереду, як інтереси нашого хворобливого " Я" вимагають, щоб ми поставили крапки над " і": " з фарбуванням і з цією матусею закінчимо раз і назавжди". За цим криється тенденція до самопокарання і конкуренція, боротьба двох жінок. Ви виказуєте: " тобі не подобається мій колір волосся, а ти мені не подобаєшся у формі повчання з приводу цього волосся". Остерігайтеся інших доводити до уваги, в чому вони вам не подобаються. Відкоректована людина уміє проводити свої інтереси, не утискаючи інтересів інших людей. Категоричність може диктувати хворобливе, дитяче " Я", яке відразу відчуло загрозу – " тут наді мною будуть верховодити".

Н.: Навіщо обіцяти, а раптом я не пофарбуюся?

П.: Це інфантильна поведінка: " я повинна бути щирою, інакше - я безвідповідальна людина. Тоді я краще напряму їй правду скажу". Але за цим може ховатися агресія проти цієї жінки. Подібна відповідь здійснюється через нормативні цінності: " я людина щира, яка якщо вже щось говорить, то так і вчиняє. А оскільки я не упевнена, що я пофарбуюся, як вона хоче, то я їй напряму скажу". Це інфантильна поведінка. Жінка зрозуміє, що дівчина ще не відійшла від дитинства, вона настільки наївна, що навіть не може зберегти хлопця, який значно її перевершує по якостях. І вона вплине на цього хлопця, щоб " охолодити" його по відношенню до дівчини. Ми можемо притягувати на допомогу нормативні цінності і не бачити своїх інтересів.

С.: Але ж якщо та жінка " дістала", то я маю право на будь-яку поведінку.

П.: Відкоректовану людину важко " дістати", оскільки в будь-якій ситуації вона розуміє свої вчинки і вирішує ситуацію оптимально. Тоді ми можемо йти по життю більш плавно, рівномірно.

Варіант відповіді дев’ятого учасника Т.: Пам’ятаю ситуацію, коли я грубо розмовляла з хлопцем. Подруга подивилася на мене " широкими очима" і говорить: " Як ти розмовляєш з чоловіками"? У відповідь на ці слова у мене виникла агресивна реакція, що викликала неприємні відчуття.

П.: Виникає гіпотеза, що вам хочеться перед людьми протилежної статі виглядати в " кращому світлі". Подруга ж не лише звернула увагу на вашу поведінку, але й скористалася нагодою показати свої переваги. Ви використали іншу людину для звільнення від агресії, що є свідченням наявності у вас інфантильних тенденцій. Доросла людина сам на сам справляється зі своїми проблемами, настроєм, незалежно від того, значуща для вас людина або не значуща. Важливо, щоб ви були значущі для себе незалежно від реакцій інших людей.

Аналітико-корекційна інтерпретація психолога: Психолог-професіонал уміє скористатися „гострою” (проблемною) ситуацією, щоб апробовувати делікатні форми поведінки, не втрачаючи до себе пошану. Захисна логіка психіки часто є такою: " він не заслуговує на те, щоб ми поводилися з ним так". За цим криється тенденція до самопокарання: не відкоректований психолог невидимо для себе схильний карати іншу людину, адже за логікою несвідомого " я караю себе, і тому маю на це право й по відношенню до інших". Для психолога практика це є неприпустимим, оскільки він перебуває у конструктивній взаємодії з іншими людьми. У результаті особистісної психокорекції відбувається звільнення від агресивно-регресивних тенденцій і є показником, що майбутній психолог поступово звільняється від захисних автоматизованих форм поведінки і тенденції до самопокарання та покарання інших людей.

С.: Така ситуація: моя подруга зустрічалася з хлопцем. Так вийшло, що хлопець її залишив і пішов до іншої дівчини. І коли подруга зустрічається з тією дівчиною, то та намагається зачепити, нагадує, що вона – у виграшній ситуації: " він пішов від тебе і залишився зі мною". На що подруга відповідає: " зате я вдячна Паші, що він подарував мені той час, в якому я була щаслива".

П.: Чи варто відкривати людині, яка зло налаштована, частинку своєї душі? Можна прогнозувати, що вона обов'язково буде щось робити, щоб і цю частину знецінити. Адже вона йде із злом, недосконала вже тим, що говорить, хоча хлопець в неї вже є.

С.: Подруга може відповісти: " зате він дав мені можливість побачити інших людей і я на ньому вже не зациклена".

П.: Своїм висловлюванням ви розкриваєте, чим ви займаєтеся без нього, намагаючись довести, що не дуже переймаєтесь.

Ж.: Я б сказала: " Тобі мало радості, яку ти одержуєш з Пашею зараз, тобі ще потрібно додати мої засмучення? На жаль, я не можу тобі подарувати таке доповнення до того, що ти вже маєш"

П.: Ви розкриваєте мотив, прогнозуючи, що їй потрібно. Це рідко робиться в спілкуванні. Фактично дівчину, яка отримала хлопця, турбує питання, чи не повернеться хлопець до минулих стосунків. Якби в цьому її ніщо не турбувало, то вона абсолютно нейтральна була б по відношенню до вашої подруги дівчини.

Т.: Подруга говорить, що в неї виникає відчуття незадоволення, коли вона зустрічає ту дівчину на вулиці, хочеться її чимось зачепити. Хоча хлопець не виказує негативу, як його дівчина, не говорить, що " я тебе залишив і тепер я з нею". Подрузі хочеться щось сказати щось неприємне йому при зустрічі, " відігратися" на ньому.

П.: Енергетику можна виражати у вигляді радості. Сказати хлопцеві: " я рада, що тебе зустріла".

Т.: А що він подумає?

П.: Неможливо прогнозувати думки інших людей. Психологічний захист постійно орієнтує на інших людей: " що вони подумають, що переживуть", при цьому відбувається втрата себе. Не відкоректована людина є психологічно незахищеною, і тоді їй залишається піклуватися про те, що подумають інші люди. Буденна свідомість говорить, що " коли я його зустрічаю, то мені хочеться віддати належне йому за те, що його подружка мене дістає". Таким чином, ви псуєте відносини з хлопцем, вона досягає своєї цілі.

Ж.: Але ж він – негідник, навіщо в усмішках перед ним " розпливатися"? Або з нею говорити, констатувати її щастя?

П.: Це ваше хворобливе " Я" заявляє про себе, що заважає апробовувати себе в нових формах поведінки.

Ж.: Важко вчинити проти своїх моральних цінностей.

П.: Для несвідомого таких понять немає. Мораль присутня там, де нормативні цінності. Зовсім відкинути інтереси інфантильного " Я" ми не можемо. Важливою є гармонізація нормативних та інфантильних цінностей, що передбачає розуміння того, що бажає наше " Я" і санкції на задоволення його потреб в соціально прийнятних способах.

О.: Це означає – задовольняти егоїстичні нахили через соціально прийнятні форми поведінки?

Аналітико-корекційний коментар психолога: Не буває виявів (активності) психіки, без присутності егоїзму. Інакше потрібно б втратити себе, нівелювати себе як особу. В той же час у соціально демонстрованій поведінці важливо не бути егоїстом. Проте декларації типу: " я живу лише задля людей" мають місце і у тому випадку, коли є тенденція до психологічної смерті. Але насправді – " я замість людей". Потрібно навчитися розбиратися в психологічному сенсі своїх вчинків за змістом, а не оцінювати з погляду егоїзму. Є поняття соціального егоїзму, про яке ви говорили, і " психологічного егоїзму". Будь-яка поведінка людини, яка виражає проблематику людини, не буває позбавленою психологічного егоїзму. Ви ідентифікуєтесь з батьками, тоді " я замість них" – це психологічний егоїзм. Ви ігноруєте інтереси інших людей, притискаючи їх – це соціальний егоїзм.

Варіант відповіді десятого учасника Л.: Часто буває, я не знаю, що відповісти, і тому мовчу. Мене завжди щось зачіпає. Щодо ситуації танців – я б змовчала.

П.: Можлива, для вас ця людина сприймається в негативному ключі, від неї ви не хочете одержувати поздоровлення і взаємодіяти з нею. Порівняння як таке може нести для вас певне навантаження. У вас є брати, сестри?

Л.: Я ревнувала батьків до старшого брата, порівнювала себе з ним.

П.: Навіть якщо порівняння у вигідному ключі, то все одно для вас це навантаження. Виграшний момент переноситься у психологічну нереальність. А в реальності – що при такому порівнянні я можу програвати. І тому порівняння краще взагалі уникати.

Л.: Так, я згідна.

Варіант відповіді одинадцятого учасника І.: Я б відповіла: " Дякую, вам видніше". В конфліктних ситуаціях я завжди займаю закриту зверхню позицію.

П.: Є ситуації, коли краще не вирішувати проблему, а перенести вирішення. В Німеччині карали офіцерів, які застосовували покарання до солдатів тут же, по ситуації ­ пропонувалось його здійснити завтра. Не можна було сподіватися, що офіцер об'єктивний, оскільки він міг давати емоційні реакції на солдата.

І.: Якщо я відразу не даю у відповідь реакцію на ситуацію, то надалі шкодую, що хоч щось не відповіла.

П.: Це значить, що ви не наважуєтеся на якийсь крок, вчинок, і тоді ви жалкуєте, що емоція не допомогла хоч якось зреагувати. Не потрібно про це жалкувати, тому що емоція як правило нам поганий помічник. Необхідно розвивати в собі психологічну сміливість, силу раціо з тим, щоб спокійно приймати реальність. Не сказала, бо не могло сказатися.

І.: Я часто говорю собі, що могла б вчинити по-іншому.

П.: Ви схильні до раціоналізації. Ви - батько сама для себе, критикуєте себе, оскільки мама або тато колись так робили, сформувалося відчуття неповноцінності. Проте зараз ми обговорюємо пласт спілкування, а не внутрішній глибинний пласт. Відкоректована людина уміє радіти тому, що є.

Р.: Коли ми намагаємося сподобатися людині, ми не думаємо про себе, а намагаємося підлаштуватися під неї.

Аналітико-корекційна інтерпретація психолога

П.: Не відкоректована людина під впливом автоматичних способів захисту ситуативно йде на поводу в інших людей – наприклад, ви йшли в бібліотеку, але зустрілася ця дівчина, і ви настільки засмутилися, що вже не можете спокійно працювати. Відбувається втрата себе. Практична психологія допомагає розуміти інтереси інших людей. Особистісна проблематика пов’язана з автоматизованими реакціями, змушує людину втрачати з поля зору інтереси інших людей, що зашкоджує самореалізації. Відкоригована людина не викликає негативних емоцій збоку інших людей, вона позбавлена злобливості, агресивності, уміє реалізовувати власні особистісні та професійні потреби без утиску інтересів інших людей. Вище представлений матеріал дозволив переконатися, що структурування висловлювань на запропоновану ситуацію відбувалось не на основі лише змісту ситуації, а переважно під впливом особистісної проблеми кожного із учасників активного соціально-психологічного навчання. Останнє доводить необхідність пізнання для майбутнього психолога-практика власних деструктивних тенденцій, за якими стоїть особистісна проблематика