Загальне поняття про інноватику

Сьогодні, коли діалектика суспільного розвитку зумовила створення та затвердження нових соціальних установок і нової соціальної політики, а також формування нового соціального мислення, соціальна робота набуває все більш чіткі структурні обриси як особливий вид професійної, наукової та освітньої діяльності. Сучасні організації та установи, що здійснюють свою діяльність в соціальній сфері, повинні адаптуватися до нових реалій навколишнього світу, передбачити тенденції майбутніх змін. В ході вирішення цієї задачі розробляються і впроваджуються різні нововведення в соціальній сфері нашого суспільства. Саме вони все частіше визначаються вченими як соціальні інновації (від лат. innovatio - введення в практику нового).

Поняття «соціальна інновація» можна визначити як свідомо організоване нововведення або нове явище в практиці соціальної роботи, що формується на певному етапі розвитку суспільства відповідно до поточних соціальними умовами і має метою ефективні позитивні перетворення в соціальній сфері.

Під інноваційним процесом розуміється процес генерування нової ідеї, розробки, експериментальної апробації, її поширення та використання. Інноваційний процес включає в себе інноваційну діяльність, яка розуміється як діяльність, спрямована на використання наукових знань і практичного досвіду з метою отримання нового або поліпшення продукту, способу його виробництва (технологія) і вдосконалення соціального обслуговування. Він складається з таких складових, як процес пошуку і розробки нової ідеї, її експериментальної апробації, поширення та використання.

Період від виникнення до практичного застосування нового являє собою інноваційний цикл, тривалість якого може варіювати залежно від багатьох факторів, що викликають гальмування процесу. Серед основних факторів гальмування можна виділити соціально-економічні та психологічні.

До першої групи відносяться насамперед гострий дефіцит фінансування нововведення, явний недолік професійно підготовлених кадрів, перспектива скорочення робочих місць і поширення безробіття у міру розвитку конкретного інноваційного процесу.

Соціальною базою, суб'єктом соціальних нововведень є інноватори А.І. Ласкавий пропонує кваліфікувати їх по ряду підстав: по типу інноваційної діяльності - творці (автори ідеї та її популяризатори) та реалізатори (автори технологічного процесу освоєння і впровадження нововведення); по відношенню до основної спеціальності - професіонали і самодіяльні інноватори; по кількості учасників - колективні та індивідуальні інноватори; по предмету інноваційної діяльності - інноватори - розробники нових матеріальних продуктів, нових технологій, методів діяльності, нових соціальних норм і відносин.

В останні роки інноваторами розроблені, наприклад, у соціальній медицині - сучасні методи лікування від алкоголізму, на виробництві - нові методи стимулювання трудової діяльності, в педагогіці - нові методи навчання, коли поряд з традиційними, класичними формами не остання роль відводиться інноваційному навчанню. Воно не тільки передає соціальний досвід одного покоління до іншого, а й формує особистість індивіда як активно чинного соціального суб'єкта, здатного адаптуватися до нових умов. Всі ці нововведення, їх технології і методи і становлять предмет соціальних інновацій.

У зв'язку з тим, що багато організацій і підприємства соціальної спрямованості змушені постійно пристосовуватися до мінливих обставин, розвивати традиційні або шукати кардинально нові способи вирішення соціальних проблем, особливий розвиток отримала нова галузь знань - соціальна інноватика, що досліджує питання теорії і практики соціальних нововведень.

Інноваційні соціальні технології являють собою такі методи, прийоми інноваційної діяльності, які спрямовані на створення і матеріалізацію нововведень в суспільстві, реалізацію таких ініціатив, які викликають якісні зміни в різних сферах соціального життя, призводять до раціонального використання матеріальних та інших ресурсів в суспільстві. Інноваційні технології існують у двох формах: у вигляді програм і документів і як реально що розвиваються, у відповідності з цими програмами соціальні процеси.