Основні завдання експлуатації систем опалення

 

Підтримування нормованих температур у приміщеннях багато в чому залежить від якості виконання та організації експлуатації систем опалення.

Для забезпечення надійності і довговічності роботи систем опалення необхідні:

– систематичний огляд з метою виявлення несправностей і своєчасного їх усунення;

– технічне обслуговування;

– планово-попереджувальний та капітальний ремонти;

– резервування основного устаткування (котлів, насосів тощо);

– безперебійне забезпечення систем теплоносієм, водою, електроенергією;

– створення необхідних запасів палива (при теплопостачанні від місцевих котелень), інструменту, окремих вузлів тощо.

Важливим показником якісної експлуатації системи є її економічна ефективність, що полягає у зменшенні експлуатаційних витрат на опалення при забезпеченні необхідних санітарно-гігієнічних умов у приміщеннях.

Ці витрати складаються з витрат на приготування тепла, транспортування теплоносія, амортизацію, утримування експлуатаційного персоналу.

 

З метою економії тепла необхідно регулювати відпуск тепла споживачам відповідно до температурного графіка, з урахуванням зовнішніх та внутрішніх чинників (вітру, сонячної радіації тощо), необхідно застосовувати автоматичне регулювання роботи устаткування і системи, запобігати втраті тепла через щілини у будівельних конструкціях.

Експлуатаційні заходи можна поділити на: організаційні – розробку структури служби експлуатації, планування, матеріального постачання, підготовку і розставлення кадрів, техніки безпеки та ін.; технічні – виконання технічних операцій щодо експлуатації систем. До експлуатаційних заходів відносяться також підтримка необхідних режимів роботи систем у залежності від впливу зовнішніх і внутрішніх чинників, технічних можливостей устаткування.

Основні організаційні питання:

а) укомплектування служби експлуатації систем;

б) встановлення обов’язків обслуговуючого персоналу, відповідальних осіб за технічний стан устаткування і систем;

в) розробка, затвердження і ведення експлуатаційно-технічної документації;

г) планування планово-попереджувальних і капітальних ремонтів та ін.;

д) укладання експлуатаційних кошторисів;

е) забезпечення паливом, запасними частинами;

є) підготовка спеціалістів та підвищення їх кваліфікації;

ж) організація контролю за правильною експлуатацією та технічним станом систем;

з) дотримання техніки безпеки і контроль за її виконанням.

Організація експлуатації систем опалення житлових будівель здійснюється начальником житлово-експлуатаційної контори. Безпосереднє керівництво експлуатацією ведуть техніки-наглядачі будівель; заходів щодо обслуговування і поточного ремонту систем уживають робітничі.

У цивільних будівлях експлуатацію систем опалення здійснює служба експлуатації у складі інженера (техніка) по зазначених санітарно-технічних системах і слюсарів-сантехників. На промислових підприємствах ця служба підпорядковується головному енергетику (головному механіку) підприємства.

При централізованому теплопостачанні від районної котельні або ТЕЦ експлуатація зовнішніх мереж здійснюється підприємством теплових мереж (тепломережами). На сфери обслуговування системи розподілені вхідними засувками в центральному (головному) теплопункті місці приєднання теплових вводів для однієї або декількох будівель.

Для обліку технічного контролю за станом опалювальної системи необхідна така документація:

а) паспорт системи;

б) журнал обліку роботи системи (у котельні змінний або вахтовий журнал);

в) оперативний журнал;

г) журнал заявок на усунення дефектів;

д) інструкції з експлуатації, затверджені адміністрацією.

Паспорт є технічною характеристикою системи. Він складається монтажною або пуско-налагоджуваною організацією за даними пускових випробувань.

 

До нього заносять технічні характеристики системи і комплектувального устаткування згідно з проектом і фактичними показниками. До паспорта систем повинні додаватися паспорти основного промислового устаткування. У процесі експлуатації, а також після капітального ремонту в паспорті фіксуються здійснені зміни.

Журнал обліку роботи системи заповнюється щодня. До нього через визначений час заносяться показання контрольно-вимірювальних приладів (манометрів, термометрів тощо), вказується час вмикання і вимикання насосів та іншого опалювального устаткування.

Оперативний журнал ведеться для реєстрації виявлених несправностей та відміток про їх усунення. Тут відзначаються усі випадки припинення роботи системи, причини, що їх викликали, а також час поновлення роботи систем і устаткування.

У журналі заявок на усунення дефектів реєструються заявки мешканців та інших зацікавлених осіб, вказують дати усунення дефектів.

Інструкцію з експлуатації розробляють для обслуговуючого та відповідального за роботу систем персоналу. Вона затверджується керівництвом ЖЕК, підприємства або установи.

Інструкція для персоналу місцевих котелень ґрунтується на " Типовій інструкції для персоналу котелень із водогрійними і паровими котлами тиском не більше 0, 17 МПа", затвердженої Держміськтехнадзором, і враховує особливості даної котельні. Інструкція визнає порядок допуску персоналу до роботи, прийому та передачі зміни, підготовки котла до роботи, спостережень за роботою котла, звичайної та аварійної зупинки котла, експлуатації устаткування котельні. У ній подані графіки температур води в гарячій та оборотній магістралях у залежності від зовнішньої температури, вказані найчастіші несправності та способи їх усунення, подаються рекомендації на випадок стихійних лих.

Журнали та інструкції повинні знаходитися на робочому місці (у котельні, тепловому пункті, слюсарній майстерні). У котельні й тепловому пункті один примірник інструкції видається персоналу під розписку.

На робочих місцях вивішують теплову схему котельні, аксонометричні схеми опалення і теплопункту, а також інших споживачів тепла з указівкою основних теплових навантажень та тисків теплоносія.

Для зручності експлуатації кожному агрегату або установці присвоюється скорочене позначення і порядковий номер, наприклад насос н-6, система п-2 тощо. Трубопроводи фарбують строго визначеними кольорами: наприклад, подавальний трубопровід – червоним кольором, оборотний – зеленим.

За організацію заходів з техніки безпеки при експлуатації систем опалення відповідає керівник підприємства, а безпосереднє керівництво здійснює інженер з техніки безпеки, який несе також відповідальність за виконання правил техніки безпеки або інша особа, призначена наказом.

Відповідальні за техніку безпеки зобов’язані розробляти і вживати необхідних заходів з техніки безпеки, навчати персонал, періодично перевіряти його знання правил безпечного ведення експлуатації, фіксувати в " Журналі інструктажу з техніки безпеки" результати перевірки.

Інструкція з техніки безпеки повинна знаходитися на робочому місці. Вона регламентує організаційні міри (відповідальність, порядок допуску до роботи, обов’язки обслуговуючого персоналу, контроль тощо) і основні правила техніки безпеки при виконанні експлуатаційних робіт.

Необхідно знати, що до експлуатації допускають лише технічно справні, цілком укомплектовані й перевірені системи. Ремонт трубопроводів дозволяється лише після зняття тиску.

Експлуатація та технічне обслуговування здійснюються з дотриманням вимог техніки безпеки при роботі з електроустаткуванням. Персонал, який обслуговує системи опалення, повинен бути ознайомленим з прийомами і методами надання першої допомоги при опіках, отруєнні та враженні електричним струмом.