Методичні рекомендації до проведення заняття. Після розгляду теоретичних питань, викладач пропонує студентам об’єднатися у дві групи

Після розгляду теоретичних питань, викладач пропонує студентам об’єднатися у дві групи. Кожна з груп отримує кросворд з теми «Пам’ять» або «Увага». Групи повинні розв’язати їх якомога швидше. Потім вони пропонують одна одній розгадати ребуси з теми «Уява», які склали вдома. Після такої своєрідної розминки студентам пропонується низка вправ діагностичного характеру.

1. Методика «Оперативна пам’ять» (застосовується для вивчення короткочасної пам’яті).

Інструкція: «Я буду зачитувати числа 10 рядів із 5 чисел в кожному. Ваше завдання - запам’ятати ці числа в тому порядку, у якому я їх зачитала, а потім подумки додати перше число до другого, друге до третього, третє до четвертого, четверте до п’ятого, а отримані чотири суми записати у відповідному рядку бланку. Наприклад: 6, 2,1, 4, 2. Додаємо 6 і 2 - отримуємо 8 і записуємо цю суму; 2 і 1 - виходить 3 (записуємо); 1 і 4 - отримуємо 5 (записуємо); 4 і 2 - отримуємо 6 (записуємо). Інтервал між зачитуванням рядів 15 секунд».

Зміст методики

1. 5,2,7, 1,4

2. З, 5, 4, 2, 5

3. 7, 1,4,3, 2

4. 2, 6, 2, 5, З

5. 4,3,6, 1, 7

6. 4,2,3, 1,5

7. З, 1, 5, 2,6

8. 2, 3, 6,1,4

9. 5, 2,6, 3, 2

10. З, 1, 5, 2, 7

Ключ

1. 7, 9, 8, 5

2. 8,9,6, 7

3. 8, 5, 7, 5

4. 8,8, 7, 8

5. 7, 9, 7, 8

6. 6, 5,4,6

7. 4, 6, 7, 8

8. 5,9, 7, 5

9. 7,8,9, 5

10. 4,6, 7,9

Максимальна кількість правильних сум - 40. Норма для дорослої людини - від ЗО і більше.

2. Методика «Пам’ять на числа» (призначена для оцінки короткочасної зорової пам’яті, її об’єму і точності).

Інструкція: «Вам буде запропонована таблиця з числами. Ваше завдання - за 20 секунд запам’ятати якомога більше чисел. Через 20 секунд таблицю приберуть, і ви повинні будете записати всі ті числа, які запам’ятали».

Оцінка короткочасної зорової пам’яті проводиться за кількістю правильно пригаданих чисел. Норма для дорослої людини - 7 і більше.

3. Методика «Пам’ять на образи» (спрямована на вивчення образної пам’яті).

Зміст методики полягає в тому, що обстежуваному експонується таблиця з 16 образами протягом 20 секунд. Образи необхідно запам’ятати і протягом однієї хвилини відтворити на бланку (намалювати чи написати).

Оцінка результатів тестування здійснюється за кількістю правильно відтворених образів. Норма для дорослої людини - 6 образів і більше.

4. Методика «Розстановка чисел» (призначена для оцінки довільної уваги).

Інструкція: «Протягом двох хвилин ви повинні розставити у вільних клітинках нижнього квадрату бланку в порядку зростання числа, які розташовані за довільним принципом у 25 клітинках верхнього квадрату бланку. Числа слід записувати по порядку, ніяких позначок у верхньому квадраті робити не можна. Оцінка здійснюється за кількістю правильно записаних чисел. Середня норма - 22 числа і більше».

Матеріал для стимулювання

16 37 98 29 54

80 92 46 59 35

43 21 8 40 2

65 84 99 7 77

13 67 60 34 18

5. Методика Мюнстерберга (спрямована на визначення вибірковості уваги).

Інструкція: «Серед запропонованого набору букв є слова. Ваше завдання - якомога швидше читаючи текст, знайти і підкреслити слова. Приклад: рюклбюсрадістьуфркнп. Тривалість роботи - 2 хвилини».

Матеріал для стимулювання бсонцевтргщоцєрайонзгучновинатьнхкдчяфактиуекзаментрочягщсдвшгцкпрокуроргурсеабетеоріяемтоджебьамхокейтрлоицарфцйгахтнг"’елевізорболджіцзхюелщьбтатомятьшогхеюжипдргщхщоеприйманняйцукеркандшизхьвафипролдблюбовабфирплослвиставаьячсинтьбюнбюерадістьвуфциєждлоррпнародшалдьхєшщогірокуфйшрепортажнкждолрафивюфбьконкурсйфнянчиувскапрособистістьеюдощглоджинєрнплаванняждтлжєзбьтортшжнпрквкомедіяшлдкуйфвідвагайфрлньячвтлджєхьгфантазіятасенлабораторіягуцтргшчтлросангоквеезхжьбьшдзркентаопрукагвсмтрпсихиатріябплмстчьйфясмтщзаптахлягнзхтм.

Діагностика індивідуальних особливостей уяви. «Уявіть, будь ласка, захід сонця на морі, політ птаха в небесній височині, дітей на відпочинку в парку тощо. І розкажіть про це так, як сприйняла б цю картину шестирічна дівчинка, старенька бабуся, закоханий юнак».

Пам’ять, уява, увага - це «три кити» психотехніки педагога, тому й тренувати їх необхідно в комплексі.

Вправи на розвиток пам’яті, уваги

Вправа 1. Один зі студентів виходить наперед, уважно розглядає однокурсників і стає спиною до аудиторії. Після цього розповідає, що він пам’ятає про всіх присутніх на заняттях: хто і де сидить, у що вдягнений, який має колір волосся, очей.

Вправа 2. Студенти стають попарно обличчям один до одного. Перші виконують будь-які, бажано прості, рухи, їхні партнери -повторюють. За кілька хвилин «дзеркала» та «відображення» міняються ролями..

Вправа 3. Одному студентові пропонується уважно послухати голоси одногрупників, потім сісти спиною до аудиторії, називати ім’я того, хто промовить одне слово. Ускладнення: студенти проговорюють склад, потім лише один звук.

Вправа 4. Дві групи по 5-6 осіб одночасно вимовляють різні слова, які містять два склади. Студент, до якого звертаються, повинен назвати ці слова.

Вправа 5. Перший студент називає один предмет, який є в аудиторії, наприклад, стіл, другий - стіл, вікно, третій - стіл, вікно, стілець і так далі, додаючи по одному слову і повторюючи попередні слова учасників гри. Після вимови слів останнім учасником, вправа продовжується вдруге. Тему може визначити педагог. Наприклад, «дошкільний заклад», і студенти називають усі слова, які асоціюються із перебуванням у ДНЗ.

Вправа 6. Педагог рахує від 1 до 5. Кожній цифрі приписується конкретний рух. Наприклад, «1» - студенти плескають у долоні, «2» - підносять руки вгору, «З» - підводяться зі стільців, «4» - крокують на місці, «5» - стоять на одній нозі. Спочатку викладач рахує в прямому порядку, потім у зворотному, а тоді називає цифри в будь-якому порядку. Студенти ж повинні чітко і швидко виконувати рух, який позначено відповідною цифрою.

Вправа 7. Студенти рухаються по колу. Викладач називає кодове слово «Іграшки», «Ігри» або «Методи навчання» і при цьому вказує на конкретного учасника гри. Той повинен швидко назвати іграшку (лялька), гру (рухлива гра «Дожени») або метод (бесіда). Якщо учасник, який зробив три кроки, не називає відповідного слова або ж повторює те, що вже звучало, він виходить з гри. Гра триває до того часу, доки не залишиться один учасник.

Вправа 8. Одному студентові пропонується прочитати й запам’ятати текст. Після запам’ятовування й переказування він виконує завдання вдруге, з іншим (подібним за складністю) текстом, але при цьому всі студенти йому заважають.

Вправа 9. Перший учасник кидає м’яча і називає якусь цифру. Педагог негайно називає «ключ», припустімо «плюс сім». Той, хто упіймав м’яч, повинен швидко назвати результат додавання і кинути м’яч іншому. Наприклад, якщо перший учасник сказав «п’ять», то наступний говорить «дванадцять», третій - «дев’ятнадцять» і так далі. Коли гра дійде до ста, педагог змінює ключ, припустімо, говорить «мінус п’ять», і вправа триває далі.

Вправи на розвиток уяви і фантазії

Вправа 1. Групам студентів по 4-5 осіб дається завдання намалювати «радість», «кохання», «надію», «страх», «ревнощі», «відчай» тощо, використовуючи кольорові олівці, фломастери.

Вправа 2. Студентам пропонується написати міні-твір на одну з тем: «Смак синього», «Дотик білого», «Запах червоного», «Звук жовтого», «Відчуття зеленог».

Вправа 3. Студентам, які попередньо поділились на малі групи по 2-3 особи, пропонується намалювати дошкільний заклад майбутнього, спеціальну форму для його працівників тощо.

Вправа 4. Студентам пропонується розглянути репродукцію не дуже відомої картини і розповісти, що було до зображеного епізоду і як далі розгортатимуться події.

Вправа 5. Вигадати шоколадну, сирну, фруктову країни і розповісти про пригоди, які можуть там трапитися. Ці пригоди мають бути цікавими і зрозумілими дітям дошкільного віку.

Вправа 6. Одна група учасників («звукооператори») розташовується так, щоб друга група («слухачі») не бачила їхніх облич. «Звукооператори» по черзі імітують різні звуки, наприклад: шум зливи, шелестіння дерев, грім, зойк, цокіт ратиць коня, гудок пароплава або кукурікання півня, рохкання свині, мукання корови, ґелґіт гусей, скрип дверей, гавкіт собаки.

«Слухачам» пропонується логічно ув’язати сприйняте в одній -розповіді й уявити картину чи подію, яка немовби відбулася. Потім учасники гри міняються ролями.

Вправа 7. Студентам пропонується продумати поведінку у вигаданих обставинах, наприклад: прокинувся, а очі на потилиці; з’їв яблуко - виросли собачі вуха; треба йти на екзамен, а говорю тільки китайською; я - чарівник, перетворюю всіх у все, що мені заманеться, сам можу перетворитися на що завгодно; я потрапив у Середньовіччя, епо^у Відродження, у майбутнє тощо.

Вправа 8. Моделювання фрагментів розповіді казки, проведення бесіди з дошкільниками. Ця заключна вправа має на меті розвивати у студентів професійну увагу, пам’ять, спостережливість і здатність до експромтів.

Для виконання вправи група ділиться на дві підгрупи: одна підгрупа - діти дошкільного віку, друга - експерти. Підгрупи потім міняються ролями. Студентам, які грали ролі дошкільнят, викладач дає різні завдання: одному крутитися, заважати товаришам, іншому - кидати недоречні репліки, запитання, третьому - увесь час позіхати і вдавати, що нудьгує і та ін. При цьому студент-вихователь не здогадується про такого роду настанови його «вихованцям». Йому ж перед початком проведення заняття дається установка: тримаючи в полі зору всю групу дітей, запам’ятати, хто в якій позі сидів протягом заняття, яка в нього міміка, чи змінюється вона час від часу, які запитання ставлять діти тощо. Інший студент подібних установок не одержує. Під час аналізу продемонстрованих фрагментів аналізується якість поміченого через установку і без неї. Під кінець заняття студенти активно обговорюють свою діяльність, аналізують, оцінюють, указують на труднощі, які виникають під час виконання вправ і завдань.

Результати самообстеження дають змогу побачити, якою мірою студенти психологічно готові до сприйняття передового досвіду, їхні установки на професійне самовдосконалення.