Пояснення. Посада соціального педагога введена в Україні з 1993 р., а до Державного класифікатора професій у 2000 р.

 

Посада соціального педагога введена в Україні з 1993 р., а до Державного класифікатора професій у 2000 р.

Соціальний педагог – спеціаліст, зайнятий у сфері соціально-педагогічної роботи або освітньо-виховної діяльності. Він організовує взаємодію освітніх та позанавчальних установ, сім’ї, громадськості з метою створення у соціальному середовищі умов для соціальної адаптації та благополуччя в мікросоціумі дітей та молоді, їх всебічного розвитку.

Соціальний педагог у відповідності з посадовими обов’язками: вивчає психолого-медико-педагогічні особливості дітей та молоді; умови їх життя в мікросоціумі; виявляє інтереси, потреби, труднощі, проблеми, конфліктні ситуації відхилення в поведінці дітей та молоді; надає їм своєчасну допомогу та підтримку; виступає посередником між особистістю та організацією, сім’єю, спеціалістами різних соціальних служб, відомств та адміністративних органів; здійснює реабілітацію дітей-інвалідів; організує роботу з дітьми та молоддю за місцем проживання; забезпечує соціальний супровід дітей-сиріт; працює по профілактиці негативних явищ серед дітей та молоді.

Придатність спеціаліста до виконання перерахованих посадових обов’язків визначається рівнем сформованості в нього когнітивного (знання) та операційного (вміння) компонентів готовності до соціально-педагогічної діяльності. До системи базових теоретичних знань соціального педагога зараховуютьь знання: основ соціальної політики держави та соціально-правового захисту дітей та молоді; основ соціології, психології та педагогіки; основних закономірностей розвитку особистості; специфіки потреб та інтересів різних вікових груп дітей та молоді; специфіки роботи в різних мікросоціумах; особливостей діяльності з сім’єю, різними групами дітей та молоді; функцій державних і недержавних організацій в системі соціально-педагогічної діяльності; способів психолого-педагогічної діагностики; сучасного стану і тенденцій розвитку дитячих та молодіжних об’єднань.

Ці знання реалізуються в практичній діяльності соціального педагога. Вони тісно пов’язані з професійними вміннями.

Комунікативні уміння передбачають володіння культурою міжособового спілкування, налагодження контакту з іншою людиною, розвиток взаємодії з клієнтом в позитивному емоційному напрямку.

Аналітичні вміння спрямовані на аналіз процесів, що відбуваються в соціумі, аналіз стану дитини та впливу на неї мікросоціуму; виділення проблем дитини та розуміння сумісної діяльності з нею по їх подоланню.

Організаторські вміння – створення і розвиток офіційної та неофіційної мережі соціальної підтримки особистості, залучення волонтерів, що можуть надати ресурси, послуги та інші види допомоги.

Прогностичні вміння передбачають прогнозування розвитку особистості з врахуванням її проблем; постановку мети діяльності та її завдань, передбачення можливого результату роботи; планування етапів майбутньої діяльності.

Проектувальні вміння дозволяють створювати програми діяльності по окремим напрямах роботи; здійснювати відбір необхідних методів та форм діяльності; конкретизувати зміст роботи в кожному окремому випадку.

Соціально-педагогічна робота належить до таких видів професійної діяльності, в яких не лише знання та вміння, а особистісні якості спеціаліста впливають в багатьох випадках на її результативність. Визначаючи особистісні характеристики соціального педагога, треба завжди пам’ятати, що він працює в сфері “людина-людина”, яка вимагає від спеціаліста в першу чергу здатності успішно функціонувати в системі міжособистісних відносин. Тому професійна компетентність соціального педагога визначається наявністю в нього групи особистісних якостей.

Психологічні характеристики: емоційна врівноваженість, низька тривожність, творче мислення, послідовність у діях, наполегливість, стриманість, уважність, спостережливість.

Морально-етичні якості: гуманність, доброта, терпимість, справедливість, тактовність, емпатійність, скромність, відповідальність.

Психоаналітичні якості: адекватна самооцінка, самокритичність, самоаналіз, прагнення до самовдосконалення.

Психолого-педагогічні якості: комунікабельність, зовнішня привабливість, вміння навіювати та переконувати, оптимізм.

Сфери діяльності соціального педагога: соціальні служби різного типу; служби у справах дітей; неурядові організації; установи та заклади, підпорядковані Міністерству охорони здоров’я України; заклади освіти; заклади пенітенціарної системи; центри, відділи, управління, підпорядковані Міністерству у справах сім’ї, молоді та спорту.

 

 

Використана та рекомендована література

 

1. Басов Н.Ф. Социальный педагог: Введение в профессию: Учеб. пособие / Н.Ф.Басов, В.М. Басова, А.Н. Кравченко. – М.: Академия, 2006.

2. Безпалько О.В. Організація соціально-педагогічної роботи з дітьми та молоддю у територіальній громаді: теоретико-методичні основи: Монографія. – К., 2006.

3. Бочарова В.Г. Социально-педагогическая деятельность как научная категория. Научный доклад. – М., 2002.

4. Вайнола Р.Х. Технології соціально-педагогічної роботи. Курс лекцій. – К., 2008.

5. Галагузова Ю.Н. Подготовка социальных педагогов: пора преодолеть противоречия // Социальная педагогика. – 2003. – №1.

6. Гиль С.С., Осинцева С.А. Теоретические и прикладные основы создания системы социально-педагогической поддержки молодежных инициатив на муниципальном уровне. – М., 2003.

7. Липский И.А. Социальная педагогика. Методологический анализ: Учеб. пособие. – М., 2004.

8. Мардахаев Л.В. Социальная педагогика: Учебник. – М., 2003. –269 с.

9. Мустаева Ф.А. Основы социальной педагогики: Учебник для студентов высших педагогических заведений. – М.,2002.

10. Никитина Л.Е. Социальная педагогика: Учебное пособие для вузов. – М., 2003.

11. Овчарова Р.В. Справочная книга социального педагога. – М.,2001.

12. Основы социальной работы: Учеб. пособие / Н.Ф. Басов, В.М. Басова, О.Н. Бессонова и др.; Под. ред. Н.Ф. Басова. – М, 2005.

13. Превентивна робота з молоддю за методом „рівний-рівному”: Навч. посіб. / За ред. І. Д. Звєрєвої. – К., 2002.

14. Професія соціальний педагог / Упоряд.: С. Максименко, О.Главник. За заг. ред. К. Шендеровського, І. Ткач. – К., 2005.

15. Селивоненко О.Г. Ценностные ориентации социально-педагогической деятельности на современном этапе развития социальной педагогики // Образование и общество. – 2001. – № 5.

16. Склярова Т.В. Современные аспекты социально-педагогической деятельности // Образование. – 2004. – № 11.

17. Словарь по социальной педагогике: Учебное пособие для студентов высш. учеб. заведений /Авт.-сост. Л.В.Мардахаев. – М.,2002.

18. Социальная педагогика: Курс лекций /Под общей ред. М.А.Галагузовой. – М.,2000.

19. Социальная педагогика: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / Под ред. В.А.Никитина. – М., 2000.

20. Социальная работа: Введение в профессиональную деятельность: Учеб. пособие / Отв. ред. проф. А.А. Козлов. – М., 2005.

21. Социальная работа: теория и организация: Учеб. пособие / П.П. Украинец, С.В. Лапина, С.Н. Бурова и др. – Минск, 2005.

22. Социальная работа: теория и практика: Учеб. пособие / Отв. ред. Е.И.Холостова. – М.,2001.

23. Социально-педагогическая работа школы / Авт. Н.И. Грибенчук, под. ред. С.В. Ивановой. – М., 2005.

24. Соціальна педагогіка: мала енциклопедія / За ред. І.Д. Звєрєвої. –К., 2008.

25. Соціальна педагогіка: Підручник / За ред. проф. А.Й.Капської – К., 2005.

26. Соціальна педагогіка: теорія і технології: Підручник / За ред. І.Д. Звєрєвої. – К., 2006.

27. Фирсов М.В., Студенова Е.Г. Теория социальной работы: Учеб. пособие для студ. высших учебных заведений. – М.,2001.

28. Харченко С.Я., Краснова Н.П., Харченко Л.П. Соціально-педагогічні технології: Навч.-метод. посіб. – Луганськ, 2005.

29. Шептенко П.А., Воронина Г.А. Методика и технология работы социального педагога: Учеб.пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / Под ред. В.А.Сластенина. – М.,2000.

30. Штефан Л.А. Соціально-педагогічна теорія та практика в Україні (20-90-ті р.р. ХХ ст.). – Харків, 2002.