Активного стану пасивного стану активного стану

Participium praesentis actīvi (PPA) (дієприкметник теперішнього часу активного стану) утворюється додаванням до основи інфекта суфікса – nt- (для дієслів І і ІІ дієвідмін) і суфікса – ent- (для дієслів ІІІ і ІV дієвідмін)

що дає у Nom.sing., – ns (I, II) - ens (III, IV)

основа інфекта + -nt- (I; II) + s = ns (Nom.sing.)

-ent- (III; IV) + s = ens (Nom.sing.)

Дієприкметник теперішнього часу має спільну форму для всіх родів і відмінюється за голосним типом ІІІ відміни, як прикметники третьої відміни з одним закінченням, спільним для трьох родів. Якщо рarticipium praesentis actīvi виступає в незалежній синтаксичній конструкції „Орудний незалежний” або як іменник, то в Abl.sing. вживається закінчення - е. В усіх інших випадках – закінчення -і.

Українською мовою перекладається дієприкметником теперішнього часу або дієприслівником.

Зразок утворення рarticipium praesentis actīvi від дієслів І-ІV дієвідмін:

laudā-re I	docē-re II	scrib-ĕre III	munī-re IV
lauda-ns, lau­da-nt-is (m, f, n) – той, та, те, хто хвалить	doce-ns, doce-nt-is (m, f, n) – той, та, те, хто навчає	scrib-ens, scrib-ent-is (m, f, n) – той, та, те, хто пише	munī-ens, munī-­ent-is (m, f, n) – той, та, те, хто (що) укріплює, укріплюючий, а, е

Participium perfecti passīvi (PPP) (дієприкметник минулого часу пасивного стану) утворюється додаванням до основи супіна родових закінчень - us, a, um.

Зразок утворення рarticipium perfecti passīvi:

Дієвідміна	Основні форми дієслова	Основа супіна	Рarticipium perfecti passīvi
І	laudo, laudāvi, laudātum, laudāre	laudāt-	laudāt-us, a, um – похвалений, а, е
ІІ	doceo, docui, doctum, docēre	doct-	doct-us, a, um – навчений, а, е
ІІІ	scribo,scripsi, scriptum, scribĕre	script-	script-us, a, um – написаний, а, е
ІV	munio, munīvi, munītum, munīre	munīt-	munīt-us, a, um – укріплений, а, е

Participium futūri actīvi (PFA) (дієприкметник майбутнього часу активного стану) утворюється додаванням до основи супіна суфікса - ūr- і родових закінчень - us, a, um.

Зразок утворення рarticipium futūri actīvi:

І	laudo, laudāvi, laudātum, laudāre	laudāt-	laudāt-ūr-us, a, um – той, та, те, хто має намір похвалити
ІІ	doceo, docui, doctum, docēre	doct-	doct-ūr-us, a, um – той, та, те, хто має намір навчити
ІІІ	scribo,scripsi, scriptum, scribĕre	script-	script-ūr-us, a, um – той, та, те, хто має намір написати
ІV	munio, munīvi, munītum, munīre	munīt-	munīt-ūr-us, a, um – той, та, те, хто має намір укріпити

Дієприкметники PPP і PFA відмінюються за І-ІІ відміною.

 

2. Gerundium – віддієслівний іменник, що означає процес дії. Він утворюється додаванням до основи інфекта суфіксів –nd – для дієслів І-ІІ дієвідмін та –end – ІІІ –IV дієвідмін і закінчення –i:

Infinitīvus	Основа інфекта	Gerundium
I laudāre II docēre III scribĕre IV amunīre	lauda- doce- scrib- muni-	lauda-nd-i doce-nd-i scrib-end-i muni-end-i

Іменні ознаки герундія:

Ґерундій відмінюється за другою відміною середнього роду однини. Він не має називного відмінка. Логічним називним відмінком ґерундія є infinitīvus praesentis actīvi (неозначена форма дієслова теперішнього часу активного стану). Ґерундій має чотири відмінки: genetīvus, datīvus, accusatīvus, ablatīvus.

leg ěre 3

Gen. leg-end- i читання

Dat. leg-end- o читанню

Acc. ad led-end- um для читання

Abl. leg-end- o читанням

Дієслівні ознаки герундія:

Герундій зберігає деякі ознаки дієслова: керує тим відмінком, що й дієслово, від якого він утворений. Означенням при герундії виступає прислівник. Наприклад: Gutta cavat lapidem non vi, sed saepe cadendo.

Герундій cadendo (Abl.) визначається прислівником saepe. – Крапля точить камінь не силою, а частим падінням. Ґерундій не має часів і пасивного стану, значення його – активне.

На українську мову герундій перекладається:

1) неозначеною формою дієслова:

Ars legendi libros. Уміння читати книги;

2) віддієслівним іменником (з прийменником і без нього);

Ars amandi – мистецтво кохання

Homo natus est ad agendum. – Людина народжена для діяння.

3) дієприслівником: Docendo discĭmus. – Навчаючи, вчимося.

3. Gerundīvum або participium futūri passīvi (дієприкметник майбутнього часу пасивного стану) – це віддієслівний прикметник, що має значення повинності, необхідності у пасивному стані. Він утворюється додаванням до основи інфекта суфікса - nd для дієслів І-ІІ дієвідмін та - end ІІІ-ІV дієвідмін і родових закінчень І-ІІ відміни us, a, um:

I lauda-nd-us, a, um – той (та, те), якого (яку, яке) слід хвалити

II doce-nd- us, a, um – той (та, те), якого (яку, яке) слід навчати

III scrib-end- us, a, um – той (та, те), якого (яку, яке) слід писати

IV muni-end- us, a, um – той (та, те), якого (яку, яке) слід укріпити

 

Герундів може вживатися:

 

1) як означення: officium agendum – виконуваний обов’язок; Ґерундив як означення узгоджується з іменниками в роді, числі та відмінку і, як правило, не виражає повинності, необхідності. Він перекладається віддієслівним іменником із прийменником „для” або без нього чи неозначеною формою дієслова.

2) як іменна частина складенного присудка.

Якщо при герундіві, який є іменною частиною присудка, немає прямого додатка, то герундив ставиться у формі середнього роду однини:

Omnĭbus laborandum est. – Всім треба працювати.

Якщо при герундиві є прямий додаток, тоді конструкція герундива з допоміжним дієсловом esse утворює описову дієвідміну пасивного стану, яка виражає необхідність, повинність і перекладається за допомогою слів:

„ слід”, „треба”, „необхідно ”.

Liber mihi legendus est.

1) Мені треба читати книгу.

2) Книга мусить бути прочитана мною.

Діюча особа при герундиві виражається давальним відмінком:

Pacta sunt civitatĭbus servanda. – Державам слід дотримуватись угод.

Питання для самоперевірки:

1. Як утворюється дієприкметник теперішнього часу активного стану?

2. Як відмінюється Participium praesentis actīvi?

3. Як утворюється Participium perfecti passīvi?

4. Як утворюється Participium futūri actīvi?

5. Як утворюється Gerundium? Як він відмінюється?

6. Як перекладається Gerundium на рідну мову?

7. Як утворюється Gerundīvum?

?Вправи

I. Утворіть Gerundium від дієслів. Перекладіть:

delēre – руйнувати

discěre – вчитися

informāre – інформувати

vetāre – забороняти

studēre – вчитися, старатися

poněre – засновувати

punirе – карати

munīre – укріплювати

II. Утворіть Gerundīvum від дієслів. Перекладіть:

laudāre – хвалити

obligāre –зобов”язувати

finīre – закінчувати

tacēre – мовчати

tenēre – тримати

petěre – просити

scīre – знати

vivěre – жити

ІІІ. Утворіть дієприкметники від дієслів. Перекладіть:

deleo, delēvi, delētum, ērе – руйнувати

colligo, legi, lectum, ěre – збирати

definio, īvi, ītum, īre – визначати

dirĭgo, rēxi, rectum, ěre – направляти

porto āvi, ātum, āre – нести

lego, legi, lectum, ěre – читати

IV. Перекладіть на рідну мову:

1. Athēnas erudiendi gratiā frater meus missus est.

2. Modus in omnibus rebus tenendus est.

3. Ut desint vires, tamen est laudanda voluntas.

4. Ut ad cursum equus, ad arandum bos, sic homo ad duas res, ad intellegendum et agendum natus est.

5. Errando discĭmus.

6. Nihil agendo male agěre discĭmus.

7. Nulla aetas ad discendum sera est.

8. Modus vivendi.

9. Argumenta non numeranda, sed ponderanda sunt.

10. Quod erat demonstrandum.

11. De duōbus malis minus est eligendum.

12. Quid mihi agendum est?

13. Deliberandum est saepe, statuendum est semel.

14. Nihil sine ratiōne faciendum est.

15. De gustĭbus et colorĭbus non est disputandum.

16. Memoria nobis quotidie exercenda est.

17. Ferrum est res, ad colendos agros necesseria.

18. Acerrĭmus ex omnĭbus nostris sensĭbus est sensus videndi.

19. Scribendo dicĭmus diligentius, dicendo scribĭmus facilius.

20. Multi libri puěris legendi sunt.

 

De Herodŏto

Herodŏtus Halicarnassius discēndi causa terras remotissǐmas peragrāvit; multa enim discǐmus peregrinando et vidēndo et audiendo.

Herodŏtus in Aegyptum venit ibique a sacerdotǐbus multa didicit. Aegyptii enim scribēndi, pingēndi, sculpēndi perīti erant; medǐci arte medēndi florēbant. Inde ad Phoenīces pervenit, a quǐbus ars scribēndi invēnta est. Deinde Herŏdotus Babyloniam adiit, ubi incŏlae irrigāndo agros et hortos fertiliōres reddēbant. Postea Herodŏtus domum revertit.

Слова до тексту:

adeo, ĭi, ǐtum, īre – приходити

Aegyptus, i (f) – Єгипет

ager, gri (m) – поле

ars, artis (f) – мистецтво, наука

audio 4 – слухати

Babylonia, ae (f) – Вавилонія

causa – заради, для

deinde – потім

Herodŏtus, i (m) – Геродот, грецький історик

hortus, i (m) – сад, город

ibi – там

incŏla, ae (m) – житель

unde – звідси, згодом

invenio, vēni, ventum 4 – відкривати

irrǐgo 1 – зрошувати

medeor, -, ēri – лікувати

medīcus, i (m) – лікар

multum – багато

perăgro, āvi, ātum 1 – проходити, обходити

peregrǐnor, ātus sum 1 – мандрувати

perītus, a, um – досвідчений

pervenio, vēni, ventum 4 – приходити, прибувати

Phoenǐces, um (m) – фінікійці

pingo, pinxi, pictum 3 – малювати

postea – згодом, після

qui, quae, quod – який, яка,яке

remotus, a, um – віддалений, далекий

revertor, reversus sum, reverti – повертатися

sacerdos, ōtis (m, f) – жрець, жриця

sculpo, sculpsi, sculptum 3 – вирізувати, висікати

ubi – де, коли

Крилаті вислови:

 

1. Adhibenda est in iocando moderatio.- Слід знати міру у жартах.

2. Ad poenitendum propěrat cito qui iudicat. – Поспішне рішення – швидке каяття.

3. Audienda et altěra pars – Повинна бути вислухана і друга сторона. - Следует выслушать и другую сторону.

4. De gustĭbus et colorĭbus non est disputandum – Про смаки і кольори не треба сперечатись.- О вкусах и цветах не спорят (На вкус и цвет товарища нет). (англ. Every man to his taste. There is no accounting for tastes. Tastes differ; нім. Uber Geschmack last sich nicht straiten).

5. Ex duobus malis minus est semper eligendum – Із двох бід слід вибрати меншу.Из двух зол следует выбрать меньшее. (англ. Of two evils choose the less(er); нім. Von zwei übeln das kleinere wahlen; фр. De deux maux il faut choisir le moindre).

6. Castigāre ridendo mores – Сміхом виправляти звичаї.- Смехом исправлять обычаи..

7. Nil disperandum – Ніколи не втрачайте надії. –Не падайте духом. (англ. Do not quench the spirit; while ther is life, there is hope; es hofft der Mench, solang er lebt; нім. nicht nachlassen, nicht den Mut verlieren; рус. Надежда умирает последней). Крилатий вислів Горація («Оди», I, 7, 27).

8. Non dubitandum est – без сумніву (англ.without/ beyond doubt; нім. Ohne Zweifel). Сталий латинський вираз, який наголошує на незаперечності висловленої думки.

9. Quod erat demonstrandum – Що й треба було довести. - Что и требовалось доказать. (англ. Which was to be proved; нім. was zu beweisen war). Латинський варіант фрази, якою грецький математик Євклид закінчував своє доведення.

10. Modus vivendi – Спосіб життя. - Образ жизни. (англ. The art of living; нім. Labensart – weise).

11. Sero venientibus ossa. – Тим, хто пізно приходить, кістки.- Поздно пришел,только кості нашел. (англ. Early bird catshes worm. Нім. Wer nicht kommt zur rechten Zeit, der bekommt was übrig bleibt.) Так римляне вітали запізнілих гостей.

12. Vox clamantis in deserto. – Голос волаючого в пустелі. – Глас вопиющего в

пустыне.(англ. The voice in the wilderness.нім.Prediger in der Wüste.) Євангеліє від св.Іоанна (1:23). Євангеліє від св. Матвія (3:3).

&;

Самостійна робота № 4 Дієслова, утворені від ESSE

 

Від дієслова sum, fui, esse (бути) за допомогою префіксів утворюється ряд похідних дієслів:

 

ab-sum, afui, abesse ad-sum, affui, adesse de-sum, defui, deesse in-sum, infui, inesse inter-sum, interfui, interesse   ob-sum, obfui, obesse prae-sum, praefui, praesse pro-sum, profui, prodesse

бути відсутнім бути присутнім, допомагати не вистачати, бракувати бути всередині (з dat.) перебувати серед когось, брати участь шкодити бути попереду, очолювати допомагати

 

Дієслова, утворені від esse, відмінюються як дієслово esse:

 

Persōna	Praesens	Imperfectum	Futūrum I
1. 2. 3.	Singulāris
ab-sum ab-es ab-est	ab-ĕram ab-ĕras ab-ĕrat	ab-ĕro ab-ĕris ab-ĕrit
1. 2. 3.	Plurālis
ab-sŭmus ab-estis ab-sunt	ab-erāmus ab-erātis ab-ĕrant	ab-erĭmus ab-erĭtis ab-ĕrunt

У дієслові prodesse (допомагати) префікс pro- зберігається перед формами дієслова esse, які починаються з приголосної, перед формами, які починаються з голосної, вживається prod-:

 

Persōna	Praesens	Imperfectum	Futūrum I
1. 2. 3.	Singulāris
pro-sum prod-es prod-est	prod-ĕram prod-ĕras prod-ĕrat	prod-ĕro prod-ĕris prod-ĕrit
1. 2. 3.	Plurālis
pro-sŭmus prod-estis pro-sunt	prod-erāmus prod-erātis prod-ĕrant	prod-erĭmus prod-erĭtis prod-ĕrunt

Дієслово possum, potui, posse (могти)утворюється від прикметника potis і форм дієслова esse. Основа pot- зберігається перед формами дієслова esse, які починаються з голосної, а pos- перед формами, що починаються з приголосної:

Persōna	Praesens	Imperfectum	Futūrum I
1. 2. 3.	Singulāris
pos-sum pot-es pot-est	pot-ĕram pot-ĕrat pot-ĕras	pot-ĕro pot-ĕrit pot-ĕris
1. 2. 3.	Plurālis
pos-sŭmus pot-estis pos-sunt	pot-erāmus pot-erātis pot-ĕrant	pot-erĭmus pot-erĭtis pot-ĕrunt

Persōna	Perfectum ind.	Plusquamperfectum ind.	Futūrum II
1. 2. 3.	Singulāris
potui potuisti potuit	potuĕram potuĕrās potuĕrat	potuĕro potuĕris potuĕrit
1. 2. 3.	Plurālis
potuĭmŭs potuĭstĭs potuērunt	potuĕrāmŭs potuĕrātĭs potuĕrant	potuĕrĭmŭs potuĕrĭtĭs potuĕrint

 

? Вправи:

I. Визначте граматичні категорії дієслів, перекладіть:

Зразок виконання:

poterāmus – 1 ос. множ., Imperfectum indicatīvi actīvi, ми могли.

aderam, poterit, ades, oberit, potĕrat, abestis, adsumus, poterunt, erit, potestis, prodĕras

ІІ. Перекладіть:

1. Non omnia possumus omnes.

2. Iis militĭbus quĭbus animus deest, arma nihil proderunt.

3. Tantalus, rex Phrygiae, saepe colloquiis deōrum intererat.

4. Quis vestrum hodie abest.

5. Bona exempla libĕris semper prodesse possunt, mala saepe obsunt.

6. Nisi laborātis, vobis ipsis obestis.

7. In libris poētarum nostrōrum multae et verae sententiae insunt.

8. Beatus est, qui prodest, quĭbus potest.

9. Servi libĕri non erant.

10. Inimīci iam adĕrant ad portas oppĭdi.

11. Alius nunc sum, atque ante eram.

12. Nunc multa possumus, quae olim non poterāmus.

13. Is copiis praeĕrit.

14. Vir bonus nunquam deest amīcis.

15 Quis vestrum in Germania erat et de oppidis Germanōrum nobis narrāre potest?

 

Крилаті вислови

1. Absens carens – Відсутній сам собі шкодить.

2. Aliis nec obest, nec prodest. – Він і не допомагає, і не шкодить.

3. Amor misceri cum timore non potest. – Любов не можна поєднувати зі страхом. – Всяк страх изгоняет любовь.

4. Amor timere neminem verus potest. – Справжня любов нікого не може боятись. – С милым рай в шалаше.

5. Dare nemo potest quod non habet. – Ніхто не може дати того,чого не має.

– Чего нет, того негде взять.

6. Desunt inopiae multa, avaritiae omnia. – Бідним людям багато дечого не вистачає, жадібним – усього.

7. Debes, ergo potes. – ти мусиш, значить можеш.

&;

Заняття 11. Інфінітивні звороти

План

1. Інфінітиви

2. Синтаксичний зворот Accusatīvus cum infinitīvo.

3. Синтаксичний зворот Nominatīvus cum infinitīvo.

1. Інфінітиви

В латинській мові існує 6 інфінітивів:

1. Infinitīvus praesentis actīvi (інфінітив теперішнього часу активного стану) утворюється додаванням до основи інфекта суфікса - re (I, II, IV), (- ěre) (III).

2. Infinitīvus praesentis passīvi (інфінітив теперішнього часу пасивного стану) утворюється додаванням до основи інфекта суфікса - ri (I, II, IV), - i (III).

3. Infinitīvus perfecti actīvi (інфінітив минулого часу активного стану) утворюється додаванням до основи перфекта суфікса – isse.

4. Infinitīvus perfecti passīvi (інфінітив минулого часу пасивного стану) складається з participium perfecti passīvi та неозначеної форми допоміжного дієслова esse.

5. Infinitīvus futūri actīvi (інфінітив майбутнього часу активного стану) складається з participium futūri actīvi та неозначеної форми допоміжного дієслова esse.

6. Infinitīvus futūri passīvi (інфінітив майбутнього часу пасивного стану) складається iз супіна та неозначеної форми iri:

Таблиця видів інфінітивів:

Стан	Infinitīvus praesentis	Infinitīvus perfecti	Infinitīvus futūri
Аctīvum	Основа інфекта + -re (I, II, IV), + -ĕre (III)	Основа перфекта + -isse	Participium futūri actīvi + esse
	laudā-re	laudav-isse	laudatūrus, a, um esse
docē-re	docu-isse	doctūrus, a, um esse
scrib-ĕre	scrips-isse	scriptūrus, a, um esse
munī-re	muniv-isse	munitūrus, a, um esse
Passīvum	Основа інфекта + -ri (I, II, IV), + -i (III)	Participium perfecti passīvi + esse	Supīnum + iri
	laudā-ri	laudātus, a, um esse	laudātum iri
docē-ri	doctus, a, um esse	doctum iri
scrib-i	scriptus, a, um esse	scriptum iri
munī-ri	munītus, a, um esse	munītum iri

 

Iri – Infinitīvus praesentis passīvi від дієслова eo, ii, itum, ire – йти.

 

NB! На рідну мову поза контексту перекладаються лише Infinitīvus praesentis actīvi та Infinitīvus praesentis passīvi:

laudāre – хвалити, laudāri – бути похваленим.

Інфінітиви минулого та майбутнього часів перекладаються в складі інфінітивних зворотів за правилом перекладу цих синтаксичних зворотів.

2. Accusatīvus cum infinitīvo – це синтаксичний зворот, який складається з іменника, субстантивованого прикметника або займенника в accusatīvus і дієслова в формі infinitīvus. На рідну мову зворот перекладається підрядним з’ясувальним реченням із сполучниками „що”, „щоб”, „як”. Іменник, або займенник, що стоїть в assusatīvus,стає логічним підметом, а інфінітив – логічним присудком підрядного речення. Час та стан присудка залежить від форми інфінітива.

Video amīcum legěre. Я бачу, що друг читає.

Іменна частина складеного присудка ставиться також в accusatīvus,

Scimus terr am rotund am esse. Ми знаємо, що земля кругла.

Зворот Accusatīvus cum infinitīvo залежить від дієслів із значенням:

1) говорити:

dicĕre – говорити, tradĕre – повідомляти, передавати, narrāre - розповідати, scriběre – писати, promittěre – обіцяти, declarāre – заявляти, docēre – учити, respondēre – відповідати тощо;

2) думати:

putāre – думати, existimāre – вважати, cogitāre – мислити, credĕre – вірити, intellegěre – розуміти, sperāre – сподіватися, scire – знати тощо;

3) відчувати:

audīre – чути, слухати, sentīre – відчувати, vidēre – бачити, gaudēre – радіти, dolēre – сумуватитощо, admirāri – дивуватися,

4) бажати:

cupĕre – бажати, imperāre – наказувати, vetāre – забороняти, flagitāre – вимагати, petěre, rogāre – просити, velle (volo) – хотіти, nolle – не хотіти, malle – дуже хотіти тощо; iubēre – наказувати, vetāre – забороняти, sinĕre – дозволяти тощо;

5) після безособових зворотів та дієслів:

fama est – говорять, notum est – відомо, constat – відомо, oportet – треба, слід, appāret \ visum est – очевидно, necesse est – необхідно; licet – можна, дозволено, interest – важливо, iustum est – справедливо тощо.

Зворот Accusatīvus cum infinitīvo може вказувати на теперішню, минулу або майбутню дію.

Інфінітиви теперішнього часу вказують на дію одночасну з дією головного речення.

1. Scio studiosos librum legĕre. – Я знаю, що студенти читають книгу.

2. Scio librum a studiosis legi. – Я знаю, що книга читається студентами.

Інфінітиви минулого часу вказують на дію, яка відбулась раніше за дію головного речення.

1. Scio studiosos librum legisse. – Я знаю, що студенти прочитали книгу.

2. Scio librum a studiosis leсtum esse. – Я знаю, що книга прочитана студентами.

Інфінітиви майбутнього часу вказують на майбутню дію.

1. Scio studiosos librum leсturum esse. – Я знаю, що студенти прочитають книгу.

2. Scio librum a studiosis leсtum iri. – Я знаю, що книга буде прочитана студентами.

Порядок перекладу речень із зворотом Accusatīvus cum infinitīvo:

1. Знайти і перекласти керуюче слово.

2. Ввести сполучник „ що ”, „ щоб ”, „ як ”.

3. Знайти іменник або займенник в accusatīvus (логічний підмет зворота) і перекласти підметом підрядного з’ясувального речення.

4. Знайти інфінітив (логічний присудок зворота) і перекласти його присудком підрядного з’ясувального речення (в особовій формі), узгодивши в особі і числі з підметом.

Таким чином, речення перекладаємо за схемою:

І ІІ ІІІ IV

Audio puellamcant ā re.

Я чую, що дівчина співає.

 

II. Nominatīvus cum infinitīvo – синтаксичний зворот, який складається з іменника у Nominatīvus, і дієслова в інфінітиві. Особовий займенник у Nominatīvus у звороті як правилоне вживається. На українську мову перекладається підрядним з'ясувальним реченням з сполучником що, щоб.

Зворот Nominatīvus cum infinitīvo залежить від дієслів із значенням говорити, бажати, вважати… у пасивному стані (videor, dicitur, traditur). Керуюче дієслово узгоджуеться з підметом підрядного речення в особі і числі, перекладається неозначено-особовою формою (diciĭtur, dicuntur – говорять).

І перекладається таким чином:

Intellegĕre videor Intellegĕre vidēris Intellegĕre vidētur Intellegĕre vidēmur Intellegĕre videmĭni Intellegĕre videntur Intellexisse videmĭni Intellectūri esse videntur

Здається, що я рзумію. Здається, що ти розумієш. Здається, що він розуміє. Здається, що ми розуміємо. Здається, що ви розумієте. Здається, що вони розуміють. Здається, що ви зрозуміли. Здається, що вони зрозуміють.

Ці приклади показують, що у випадку, коли логічним підметом звороту Nominatīvus cum infinitīvo є особовий займенник, то у звороті він не пишеться, а особа підмета виражається особовою формою керуючого дієслова.

Порядок перекладу речень зі зворотом Nominatīvus cum infinitīvo:

1. Знайти керуюче дієслово. Визначити за закінченням його особу і число. Перекласти дієслово неозначено-особовою формою.

2. Ввести сполучник „ що ” або „ щоб ”.

3. Знайти іменник у Nominatīvus і перекласти його підметом підрядного з’ясувального речення. Якщо іменника у Nominatīvus немає, підметом стає особовий займенник, який визначається за закінченням керуючого дієслова.

4. Знайти інфінітив і перекласти його особовою формою дієслова, узгодивши його з підметом підрядного речення.

Таким чином, речення

III IV II I

Roma a Romŭlo condita esse tradĭtur.

перекладаємо: Передають, що Рим був заснований Ромулом.

Питання для самоперевірки:

1. Які види інфінітивів ви знаєте?

2. Назвіть дієслова, після яких вживаються звороти Accusatīvus cum infinitīvo та Nominatīvus cum infinitīvo.

3. Як перекладається на рідну мову зворот Accusatīvus cum infinitīvo?

4. Як перекладається на рідну мову зворот Nominatīvus cum infinitīvo?

? Вправи

І. Утворіть інфінітиви від поданих дієслів:

oro, āvi, ātum, āre – говорити, защищати

pono, posui, posĭtum, ĕre – класти, ставити, засновувати

sedeo, sedi, sessum, ērе – сидіти, засідати

reperio, reppĕri, pertum, īre – відкривати, находити

respondeo, respondi, responsum, ēre – відповідати

rideo, risi, risum, ērе – сміятися

rogo āvi, ātum, āre – питати, просити

rego, rexi, rectum, ěre – правити

puto, āvi, ātum, āre - вважати trado, tradidi, tradĭtum, ěre- передавати

video, vidi, visum, ēr- бачити impero, āvi, ātum, āre - наказувати

sentio, sensi, senstum, īre - відчувати servio, īvi, ītum, īre -служити

 

ІІ. Перекладіть на рідну мову, зробіть граматичний аналіз:

 

1. Spero me multos libros lectūrum esse.

2. Dixit se civem Romānum esse.

3. Notum est hostes ante urbem castra munivisse.

4. Ariovistus dicēbat bellum esse iustum.

5. Dico Cicerōnem consŭlem fuisse.

6. Caesar existimāvit se vincěre posse.

7. Imperator dixit hostes esse captos.

8. Scimus Cicerōnem oratōrem maxǐmum fuisse.

9. Romāni tradunt multas urbes a Caesăre expugnātas esse.

10. Romŭlus urbem constituit, quam a suo nomǐne Romam iussit nomināri.

11. Poētae narrant Aeneam Veněris deae filium fuisse.

12. Constat eum philosŏphum clarum fuisse.

13. Democrǐtus dicǐtur ocŭlis se privavisse.

14. Divites esse putamur.

15. Ante omnia necesse est se ipsum aestimāre, quia ferre plus nobis vidēmur posse, quam possumus.

16. Dicĕris noster amīcus esse.

17. Foedus a Troiānis ruptum esse dicǐtur.

18. Cicěro vidētur omnes oratōres eloquentiā superavisse.

19. Videmǐni vos non satis intellegěre, quae dixi.

20. Aristīdes vir iustissǐmus fuisse putātur.

21. Aesōpus servus fuisse tradǐtur.

22. Romāni fortissǐmi fuisse dicuntur.

23. Hyppocrătes et Galenus medǐci peritissǐmi fuisse dicuntur.

24. Calpurnia, uxor eius, somnium malum habuisse dicǐtur.

 

De Colosseo

Romae multas columnas, arcus, templa theatrăque antīqua delēta esse cuncti dolēmus. Notum est hodie quoque nonnullas reliquias Romae antīquae ostentāri posse. Homĭnes putant Romam urbem aeternam esse. Dicĭtur illud theātrum conservātum esse, quod Amphitheātrum Flavium nominabātur. Hoc amphitheātrum postea Colosseum appellātum esse ex colossea statua Nerōnis, quae hic collocāta erat, constat. Quo verbo nunc theātrum significātur. Scriptōres antīqui tradunt in Colosseo ludos magnifĭcos per centum dies perfectos esse. Quibus diēbus permultas bestias necātas esse notum est. Dicuntur alti muri eīus theātri, quod ovi formam habet, magnifĭcis columnis ornāti esse. Narrant Colosseum nimis amplum fuisse et a quinquaginta milĭbus Romanōrum complētum esse. Servos quoque iussu dominōrum pugnavisse constat.