Соціальне пізнанняПлан 1. Філософське трактування суспільства. Суб’єкт і об’єкт соціальної філософії. 2. Структура суспільства. Сфери суспільного життя. 3. Формаційна та цивілізаційна методологія аналізу суспільства. 4. Риси та особливості індустріального та постіндустріального суспільства. 5. Проблема сенсу історії та її пізнання. Сучасна методологія історіописання.
Основні поняття: суспільство, соціальна філософія, соціальне пізнання, етнос, рід, плем’я, народність, нація, формація, виробництво, діяльність, опредмечування, розпредмечування, формаційна методологія, цивілізаційна методологія, географічний детермінізм, технологічний детермінізм, громадянське суспільство, індустріальне суспільство, постіндустріальне суспільство, історичне пізнання. Література: Белл Д. Социальные рамки информационного общества // Новая технократическая волна на Западе. Антология. – М., 1986. Иванов Д. Общество как виртуальная реальность//Информационное общество.-М., 2004. Кастельс М. Становление общества сетевых структур // Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология. – М., 1999. Маркс К. До критики політичної економії. Передмова// К.Маркс,Ф.Енгельс. Тв.– Т.13. Ойзерман Т. Материалистическое понимание истории: плюсы и минусы // Вопр. филос. – 2001. – №2. Тоффлер Е. Третя хвиля. – К., 2000. Фуко М. Наглядати і карати: народження в’язниці. – К., 1998. Визгин В.П. Онтологические предпосылки «генеалогии» истории М.Фуко// Вопросы философии. – 1998. - №1. Фуко М. Интеллектуалы и власть. Статьи и интервью. – М., 2002. Вишневский О.О. «Поздний» Фуко: критика политической рациональности западных обществ // Вопр. Филос. – 2005. – №1. Назарук А.В. Социальное время и социальное пространство в концепции сетевого общества // Вопр. Филос. – 2012. – №9. ХХХ Терроризм в современном мире. Опыт междисциплинарного анализа: «материалы круглого стола") // Вопр. Филос. – 2005. – №6. Гаджиев К.С. Размышления о тотализации войны: политико-философский аспект // Вопр. Филос. – 2007. - №8. Иноземцев В.Л. Демократия: насаждаемая и желанная. Удачи и провалы демо- кратизации на рубеже тысячелетий // Вопр. Филос. – 2006. – №9. Малахов B.C. Национальное государство, национальная культура и культурный суверенитет // Вопр. Филос. – 2011. – №9. Мотрошилова Н.В. О современном понятии гражданского общества // В Ф – 2009. - №6. Россман В. Мистерия центра: Идентичность и организация социального пространства в современных и традиционных обществах // Вопр. Филос. – 2008. - №2. Шайхутдинов Р.Г. Современные технологии власти // Вопр. Филос. – 2007. – №11. ХХХ Колесник І. Український гранд-наратив: ретроспективи і перспективи // Ейдос: Альманах теорії та історії історичної науки. – К.: Ін-т історії НАН України.– 2008. – №3. Кукарцева М.А. Лингвистический поворот в историописании: эволюция, сущность и основные принципы // Вопр. филос. – 2006. – №4. Микешина Л.А. Трансцендентальные измерения гуманитарного знания // Вопр. филос. – 2006. – №1. Хвостова К.В. Особенности истины и объективности в историческом знании // Вопр. Филос. – 2012. – №7. Бехман Г. Современное общество как общество риска // Вопр. филос. – 2007. - №1. Визгин В. История и метаистория // Вопр. филос. – 1998. – №10. Воронин А.А. Периодизация истории и проблема определения техники// Вопр. филос. – 2001. – №8. Гемпель К. Функция общих законов в истории // Вопр. Филос. – 1998.- №10. Емельянов В.В. Исторический прогресс и культурная память (о парадоксах идеи прогресса) // Вопр. филос. – 2011. – №8. Киселев Г.С. «Тайна прогресса» и возможность истории // Вопр. филос. – 2009. – №2. Конфлікти в суспільстві: діагностика і профілактика. – К., 1996. Панфилова Т.В. Проблема смысла истории // Вопр. филос. – 2006. – №12. Панарин А.Смысл истории // Вопр. филос. – 1999. – №9. Рейман Л.Д. Информационное общество и роль телекоммуникаций в его становлении // Вопр. филос. – 2001. – №3. Силичев Д.А. Социальные последствия перехода от индустриализма и модерна к постиндустриализму и постмодерну // Вопр. филос. – 2005. – №7. Уэбстер Ф. Теории информационного общества. – М., 2004. Яковец Ю.В. Формирование постиндустриальной парадигмы: истоки и перспективы // Вопр. филос. – 1997. – №1.
Завдання для самостійної роботи: 1.Що вивчає соціальна філософія? 2.Підберіть потрібне поняття з перерахованих – соціологія, соціальна філософія, антропологія, аксіологія. Аргументуйте відповідь а)...- вчення про людину; б)...- вчення про цінності; в)...-розділ філософії, що вивчає найбільш загальні закони розвитку суспільства; г)...-наука про суспільство, заснована на конкретних дослідженнях соціального життя людей. 3. Поясніть специфіку законів розвитку суспільства у порівнянні з законами розвитку природи? 4. Назвіть фактори, що обумовлюють суспільний розвиток. 5. Прокоментуйте вислів Монтеск’є: «Влада клімату сильніша за будь-яку іншу владу». 6. Як співвідносяться цивілізація і формація? 7. Як розуміти поняття «суспільство як система, що саморозвивається»? 8. Назвіть основні елементи суспільної структури та охарактеризуйте їх. 9. Підберіть необхідне поняття, вибравши його з дужок (соціальної, політичної, духовної, економічної). Відповідь поясніть: а) Органи державної влади є частиною.........сфери існування суспільства б) Господарські ресурси є частиною............. сфери існування суспільства. в) Соціальні норми і цінності є частиною......... сфери існування суспільства. г) Напрямки і стилі мистецтва є частиною......... сфери існування суспільства. 10. Встановіть поняття, якому дається визначення (соціальні інститути; соціальна культура; соціальні групи; соціальні зв'язки): а).....- співтовариства людей, об'єднаних за будьякою соціально значимою ознакою; б).....- різного роду залежності, що виникають між людьми і соціальними групами; в)....- організаційні форми, де здійснюються найбільш значимі для суспільства соціальні зв'язки; г)....- сукупність соціальних норм і цінностей, на основі яких формуються соціальні взаємини. 11. Під яку категорію з зазначених у дужках підпадає кожна група понять (соціальні інститути, соціальні спільності): а) родина, рід, громада, плем'я, народність, нація -......... б) родина, шлюб, держава, церква, власність -......... 12.Визначте поняття, вибравши його з дужок (стани, класи; племена, нації, рід, народності): а).....- це великі соціальні групи, що виділяються за їхнім відношенням до економічних ресурсів, а також за способом їхньої участі в суспільному виробництві і розподілі суспільних багатств; б)... - це відносно замкнуті прошарки феодального суспільства, приналежність до яких визначається походженням; в).....- це об'єднання людей первісної епохи на основі кровних зв'язків; г).....- це соціальні спільноти, що виникають на основі об'єднання роду у період розкладання родового ладу; д).....- це соціальні спільноти, що виникають у ранньо-державну епоху на основі територіальної і мовної єдності; е).....- це соціальні спільноти, що виникають у період формування капіталізму на основі економічних взаємозв'язків. 13. Поясніть відмінність промислової революції від науково – технічної революції 14. Закінчіть висловлювання (автоматизація, інформатизація, модернізація, механізація): а) Процес переходу від традиційного суспільства до сучасного -......... б) Процес заміни ручної праці механізованю -........ в) Процес широкомасштабного поширення інформаційних ресурсів -....... г) Перехід до такого типу управління і виробництва, при якому машини працюють без особистої участі людини -....... 15. Які визначаючі риси індустріального суспільства? 16. Які «три хвилі» історії розглядає Тоффлер? Які характеристики постіндустріального суспільства він виділяє? 17. Дайте українські еквіваленти іншомовних слів (виборчий, законний, обраний, рівний): а) легітимний -......... б) егалітарний -......... в) елітарний -......... г) електоральний -......... 18. Позицію якої теорії відображає висловлювання: «Кожна цивілізація проходить в своєму розвитку стадії виникнення (...), росту (...), надлому (...) і руйнування (...), після чого гине, поступаючись місцем іншій»? Прокоментуйте відповідь. 19. На думку А.Тойнбі, «Рушійною силою розвитку цивілізацій є «творча меньшість», носій містичного «життєвого пориву», яка, вдало відповідаючи на різноманітні історичні «виклики», веде за собою «інертну більшість». Своєрідність цих «викликів» і «відповідей» визначає специфіку кожної цивілізації, ієрархію її соціальних цінностей і філософські концепції сенсу життя». Назвіть історичні події, які не вкладаються у схему А. Тойнбі. 20. Проаналізуйте тезу К.Марвса «Спосіб виробництва матеріального життя обмовлює соціальний, політичний і духовний процеси життя взагалі». Що таке економічний детермінізм? 21. Поясніть на прикладах дію даного основного соціологічного закону: «Суспільні відносини тісно пов’язані з продуктивними силами. Здобуваючи нові продуктивні сили, люди змінюють свій спосіб виробництва, а зі зміною способу виробництва, способу забезпечення свого життя, – вони змінюють усі свої суспільні відносини. Ручний млин дає вам суспільство з сюзереном на чолі, паровий млин – суспільство з промисловим капіталістом».
Семінарське заняття 13 (2 год.)
|
