Ошибки измерения, ошибки истинного значения и методы их оценки.

Вольові якості - це відносно стійкі, незалежні від конкретної ситуації психічні утворення, які визначають рівень свідомої саморегуляції особистістю своєї поведінки, її влади над собою.

Індивідуальні особливості волі властиві окремим людям. До позитивних якостей зараховують такі якості, як наполегливість, цілеспрямованість, витримка тощо. Якості, що характеризують слабкість волі особистості, можна визначити такими поняттями, як безпринципність, безініціативність, нестриманість, боязкість, упертість тощо.

Терплячість визначають як уміння підтримувати шляхом допоміжного вольового зусилля інтенсивність роботи на заданому рівні за умов виникнення внутрішніх перешкод (наприклад, якщо є втома, поганий настрій, за незначних хворобливих виявів).

Витримка - це здатність вольовим зусиллям швидко гальмувати (послаблювати, сповільнювати) дії, почуття та думки, що заважають здійсненню прийнятого рішення.

Сміливість - це здатність у разі виникнення небезпеки (для життя, здоров´я чи престижу) зберегти стійкість організації психічних функцій і не знизити якість діяльності. Тобто, сміливість пов´язана з умінням протистояти страху і йти на виправданий ризик задля визначеної мети.

Цілеспрямованість полягає в умінні особистості керуватися у своїх діях і вчинках поставленими цілями, зумовленими твердими переконаннями. Цілеспрямована особистість завжди спирається на загальну, часто віддалену мету і підпорядковує їй свою конкретну мету.

Наполегливість - це вміння домагатися мети, переборюючи труднощі й перешкоди. Наполеглива особистість правильно оцінює обставини, знаходить у них те, що допомагає досягненню мети. Така особистість здатна до тривалого і неослабного напруження енергії, неухильного руху до поставленої мети.

Протилежними до наполегливості виявами є впертість і негативізм, які свідчать про недоліки волі. Вперта людина обстоює свої хибні позиції, попри розумні доводи.

Принциповість - це вміння особистості керуватись у своїх вчинках і поведінці стійкими принципами й переконаннями. Принциповість виявляється в стійкій дисциплінованості поведінки, у правдивості, об´єктивному ставленні до вчинків товаришів, чуйних вчинках. Протилежні до цих якості має людина безпринципна..

Самостійність - це вміння діяти згідно зі своїми задумами, не підпадаючи під вплив інших, критично оцінювати їх думки. Самостійність особистості виявляється в здатності з власної ініціативи організовувати діяльність, ставити мету, а при потребі, вносити в поведінку зміни. Самостійна особистість не чекає підказок, вказівок від інших людей, активно обстоює власні погляди, може бути організатором, повести за собою до реалізації мети.

Ініціативність - це вміння знаходити нові, нешаблонні рішення й засоби їх здійснення. Протилежними якостями є безініціативність та залежність. Безініціативна людина легко піддається впливу інших людей, їх дій, вчинків, власні рішення ставить під сумнів, не впевнена в їх правильності та необхідності. Особливо виразно ці якості виявляються у формі навіювання.

Рішучість - це вміння приймати обдумані рішення у складній обстановці, не вагаючись. Нерішучість є виявом слабкості волі. Нерішуча людина схильна або відкидати остаточне прийняття рішення, або без кінця його переглядати.

Волю особистості характеризує також її організованість, яка полягає в умінні людини керуватись у своїй поведінці чітко визначеним планом. Ця якість вимагає вміння не тільки неухильно втілювати в життя свій план, а й виявляти необхідну гнучкість у разі зміни обставин дійсності.

 

Основные понятия теории ошибок. Дисперсия и стандартное отклонение.

Дисперсия

Дисперсия в статистике очень важный показатель, который активно используется в других видах статистического анализа (проверка гипотез, анализ причинно-следственных связей и др.). При расчете также находится разница каждого элемента со средним, но перед суммированием она возводится в квадрат. Квадрат любого числа всегда положительный, поэтому модули в формуле уже не нужны.

D – дисперсия,

x – анализируемый показатель, с черточкой сверху – среднее значение показателя,

n – количество значений в анализируемой совокупности данных.

Из-за возведения отклонений от среднего в квадрат дисперсия имеет значение на порядок выше, чем среднее отклонение. Как конечное значение она используется редко, это скорее промежуточный показатель, который используется для других видов статистического анализа.

Стандартное отклонение

Это квадратный корень из дисперсии, обозначается греческой буквой сигма. Полученное значение можно использовать как для оценки вариации, ведь после извлечения корня его можно сравнивать с исходными данными, так как единицы измерения у них одинаковые.

Но и сам по себе показатель стандартного отклонения (σ) теперь может использоваться как единица измерения. Например, известно правило трех сигм, которое гласит, что в данных с нормальным распределением 997 значений из 1000 будут находиться не далее, чем 3 сигмы в ту или иную сторону от среднего значения.

Ошибки измерения, ошибки истинного значения и методы их оценки.

Измерением называют совокупность действий, выполняемых при помощи средств измерений с целью нахождения числового значения измеряемой величины в принятых единицах измерения.

Цель измерений – получение надежных, достоверных результатов. Поэтому полученный количественный результат характеризуется тремя параметрами: значением измеряемой величины, ошибкой измерения, количественным значением вероятности результата.

Точность измерений отражает близость результатов к истинному значению измеряемой величины.

Грубые ошибки – единичные результаты измерений, резко выпадающие из всего ряда измерений вследствие резких нарушений режима нарушений.

Систематические ошибки – не меняют своего значения от измерения к измерению, могут быть вызваны неправильной калибровкой посуды, термометра, показанием приборов.

Случайные ошибки. Измеряемая величина и ее истинное значение не совпадают друг с другом ввиду отличий от нуля ошибки эксперимента.

Истинное значение измеряемой величины оценивается среднеарифметической величиной множества результатов измерения

где - среднеарифметическое значение множества различных измерений.