А)-129,91; болады

 

Системи безпеки по об'єктах захисту, що реально існують у цей час, розпадаються на наступні основні види:

- систему особистої й колективної безпеки людину в процесі його життєдіяльності;

- систему охорони природного середовища (біосфери);

- систему державної безпеки;

- систему глобальної безпеки.

Таким чином, прагнення людини до досягнення високої продуктивності своєї діяльності, комфорту й особистої безпеки в техносфері, що інтенсивно розвивається, супроводжується збільшенням числа завдань, розв'язуваних у системі «безпека життєдіяльності людину».

Значимість проблем у системах безпеки безупинно збільшується, оскільки росте не тільки число, але й енергетичний рівень негативних впливів. Якщо рівень впливу природніх негативних факторів практично стабільний протягом багатьох сторіч, то більшість антропогенних факторів безупинно підвищує свої енергетичні показники (ріст напруг, тисків і ін.) при вдосконалюванні й розробці нових видів техніки й технології (поява ядерної енергетики, концентрація енергоресурсів і т.п.).

Наука про безпеку життєдіяльності досліджує мир небезпек, що діють у середовищі проживання людину, розробляє системи й методи захисту людину від небезпек. У сучаснім розумінні безпека життєдіяльності вивчає небезпеки виробничого, побутового й міського середовища як в умовах повсякденного життя, так і при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного й природного походження. Реалізація цілей і завдань безпеки життєдіяльності включає наступні основні етапи наукової діяльності:

- ідентифікація й опис зон впливу небезпек техносфери й окремих її елементів (підприємства, машини, прилади й т.п.);

- розробка й реалізація найбільш ефективних систем і методів захисту від небезпек;

- формування систем контролю небезпек і керування станом безпеки техносфери;

- розробка й реалізація заходів щодо ліквідації наслідків прояву небезпек;

- організація навчання населення основам безпеки й підготовки фахівців з безпеки життєдіяльності.

Головне завдання науки про безпеку життєдіяльності – превентивний аналіз джерел і причин виникнення небезпек, прогнозування й оцінка їх впливу в просторі й у часі.

Сучасна теоретична база БЖД повинна містити, як мінімум:

- методи аналізу небезпек, генерируемых елементами техносфери;

- основи комплексного опису негативних факторів у просторі й у часі з урахуванням можливості їх сочетанного впливу на людину в техносфері;

- основи формування вихідних показників екологічності до новостворюваних або рекомендованим елементам техносфери з урахуванням її стану;

- основи керування показниками безпеки техносфери на базі моніторингу небезпек і застосування найбільш ефективних заходів і засобів захисту;

- основи формування вимог по безпеці діяльності до операторів технічних систем і населенню техносфери.

 

 

3.Аксіоми безпеки життєдіяльності.

 

Основними напрямками практичної діяльності в області БЖД є профілактика причин і попередження умов виникнення небезпечних ситуацій.

Аналіз реальних ситуацій, подій і факторів уже сьогодні дозволяє сформулювати ряд аксіом науки про безпеку життєдіяльності в техносфері [0.4]. До них ставляться:

Аксіома 1. Техногенні небезпеки існують, якщо повсякденні потоки речовини, енергії й інформації в техносфері перевищують граничні значення.

Граничні або гранично припустимі значення небезпек установлюються з умови збереження функціональної й структурної цілісності людину й природного середовища. Дотримання гранично припустимих значень потоків створює безпечні умови життєдіяльності людину в життєвому просторі й виключає негативний вплив техносфери на природне середовище.

Аксіома 2. Джерелами техногенних небезпек є елементи техносфери.

Небезпеки виникають при наявності дефектів і інших несправностей у технічних системах, при неправильнім використанні технічних систем, а також через наявність відходів, що супроводжують експлуатацію технічних систем. Технічні несправності й порушення режимів використання технічних систем приводять, як правило, до виникнення травмонебезпечних ситуацій, а виділення відходів (викиди в атмосферу, стоки в гідросферу, вступ твердих речовин на земну поверхню, енергетичні випромінювання й поля) супроводжується формуванням шкідливих впливів на людину, природне середовище й елементи техносфери.

Аксіома 3. Техногенні небезпеки діють у просторі й у часі.

Травмонебезпечні впливи діють, як правило, короткочасно й спонтанно в обмеженому просторі. Вони виникають при аваріях і катастрофах, при вибухах і раптових руйнуваннях будинків і споруджень. Зони впливу таких негативних впливів, як правило, обмежені, хоча можливе поширення їх впливу й на значні території, наприклад, при аварії на ЧЭАЭС.

Для шкідливих впливів характерно тривале або періодичний негативний вплив на людину, природне середовище й елементи техносфери. Просторові зони шкідливих впливів змінюються в широких межах від робітників і побутових зон до розмірів усього земного простору. До останніх ставляться впливи викидів парникових і озоно-руйнуючих газів, вступ радіоактивних речовин в атмосферу й т.п.

Природне середовище Рис. 0.5. Системи «людей –техносфера» і «техносфера – природне середовище»

Аксіома 4. Техногенні небезпеки впливають на людину, природне середовище й елементи техносфери одночасно.

Людей і навколишня його техносфера, перебуваючи в безперервному матеріальному, енергетичному й інформаційному обміні, утворюють постійно діючу просторову систему «людей – техносфера» Одночасно існує й система «техносфера – природне середовище» (мал. 0.5). Техногенні небезпеки не діють вибірково, вони негативно впливають на всі складові вищезгаданих систем одночасно, якщо останні виявляються в зоні впливу небезпек.

Аксіома 5. Техногенні небезпеки погіршують здоров'я людей, приводять до травм, матеріальних втрат і до деградації природного середовища.

Вплив травмонебезпечних факторів приведе до травм або загибелі людей, часто супроводжується осередковими руйнуваннями природного середовища й техносфери. Для впливу таких факторів характерні значні матеріальні втрати.

Вплив шкідливих факторів, як правило, тривале, воно впливає на стан здоров'я людей, приводить до професійних або регіональним захворюванням. Впливаючи на природне середовище, шкідливі фактори приводять до деградації представників флори й фауни, змінюють склад компонентів біосфери.

При високих концентраціях шкідливих речовин або при високих потоках енергії шкідливі фактори по характеру свого впливу можуть наближатися до травмонебезпечних впливів. Так, наприклад, високі концентрації токсичних речовин у повітрі, воді, їжі можуть викликати отруєння.

Аксіома 6. Захист від техногенних небезпек досягається вдосконалюванням джерел небезпеки, збільшенням відстані між джерелом небезпеки й об'єктом захисту, застосуванням захисних заходів.

Зменшити потоки речовин, енергій або інформації в зоні діяльності людину можна, зменшуючи ці потоки на виході із джерела небезпеки (або збільшенням відстані від джерела до людини). Якщо це практично нездійсненне, то потрібно застосовувати захисні заходи: захисну техніку, організаційні заходи й т.п.

Аксіома 7. Компетентність людей у світі небезпек і способах захисту від них – необхідна умова досягнення безпеки життєдіяльності.

Широка й усі наростаюча гама техногенних небезпек, відсутність природніх механізмів захисту від них, усе це вимагає придбання людиною навичок виявлення небезпек і застосування засобів захисту. Це досяжне тільки в результаті навчання й придбання досвіду на всіх етапах утвору й практичної діяльності людину. Початковий етап навчання питання безпеки життєдіяльності повинен збігатися з періодом дошкільного утвору, а кінцевий – з періодом підвищення кваліфікації й перепідготовки кадрів у всіх сферах економіки.

З вищесказаного випливає, що мир техногенних небезпек цілком пізнаваний і що в людини є досить коштів і способів захисту від техногенних небезпек. Існування техногенних небезпек і їх висока значимість у сучаснім суспільстві обумовлені недостатньою увагою людини до проблеми техногенної безпеки, схильністю до ризику й зневазі небезпекою. Багато в чому це пов'язане з обмеженими знаннями людини про світ небезпек і негативних наслідках їх прояву.

Принциповий вплив шкідливих техногенних факторів може бути усунуте людиною повністю; вплив техногенних травмонебезпечних факторів – обмежене припустимим ризиком за рахунок удосконалювання джерел небезпек і застосування захисних коштів; вплив природніх небезпек може бути обмежене заходами попередження й захисту.

 

А)-129,91; болады

DG⁰₂₉₈ СО₂=-394,64 кДж/моль;

DG⁰₂₉₈HCl_(г)=-95,3 кДж/моль,

DG⁰₂₉₈NH₄Сl=-203,22кДж/моль

болғанда стандартты жағдайда өз бетiнше жүре ала ма? В)-91,44; жүредi

(MnOH)₂SO₃ тұзы қалай аталады? В) марганец гидроксосульфиті

2РН_3(г)+4О_2(г)=р₂О_5(г)+3Н₂О_(с) реакция теңдеуiн пайдаланып фосфиннiң (DН⁰₂₉₈ РН₃, кДж/моль)түзiлуiнiң стандартты жылуын табыңыз егер DН_х.р.=-2360 кДж;

DН⁰₂₉₈ Р₂О_5(г)=-1492 кДж/моль;

DН⁰₂₉₈ Н₂О_(с)=-285,8 кДж/моль болса. D)+5,3

DН⁰₂₉₈ Р₂О_5(г)=-1492 кДж/моль;

DН⁰₂₉₈ СО_(г)=-110,4 кДж/моль;

DН⁰₂₉₈ СО_2(г) =-393,1 кДж/моль. А)-819,7

DН_х.р.=-28,42 кДж;

“f”-электрон бұлты деңгейiндегi орбиталь санын көрсет: D)7

0,01М CuSO₄ ерiтiндiсiндегi мыстың электродтық потенциалын (В) анықтаңыз: E⁰Cu²⁺/Cu=+0.34B. С)+0,28

0,01М HNO₃ ерiтiндiсiнiң рОН мәнiн есептеңiз.

B) 12

01М ZnSO₄ тұзы ерiтiндiсiндегi мырыштың электрод потенциалын есептеңiз:E⁰Zn²⁺/Zn =

- 0,76B. С)-0,82

0,01М КОН ерiтiндiсiнiң рН мәнiн есептеңiз. А) 2

0,25 моль молекулалық хлордағы хлордың атомдық саны: D)1,51^. 10²³;

0,25М NaOH ерiтiндiсiнiң титрiн анықтаныз.

А) 0,01

0,5 л 1Н Na₂SO₄ ерiтiндiсiн дайындау үшiн қанша грамм Na₂SO₄ өлшеп алу керек? С) 35,5

0,5 моль күкiрт қышқылының массасы (г) қандай? M(H₂SO₄)=98 г/моль B)49 г

0,5 моль сутегiнiң (қ.ж.) көлемiн анықтаңыз. В)11,2

1 л ерiтiндiде 6,3 г HNO₃ (М.м.=63 г/моль) ерiтiлген. Осы ерiтiндiнiң молярлық концентрациясын анықтаңыз. В) 0,1

1 литр ерiтiндiде 98 г H₂SO₄ болса (MH₂SO₄=98 г/моль) осы ерiтiндiнiң молярлық концентрациясы қандай? С) 1М

1 литр құрамында 49 г H₂SO₄ бар. Осы ерiтiндiнiң нормальдық концентрациясы неге тең? Mr(H₂SO₄)=98 г/моль. А)1

1 мл 40%-тiк ерiтiндiде 0,45 г ерiген зат бар. Ерiтiндiнiң тығыздығын табыңыз. А) 0,85 г/мл

1сағ бойы AlCl₃балқымасынан 13,4А.

ток жiбергенде бөлiнетiн алюминийдiң массасы: А)4,5 г

100 г Н₂О да 10 г глицеринді С₃Н₈О₃ ерiткенде глицерин ерiтiндiсiнiң қату температурасы қанша градусқа төмендейдi? (МС₃Н₈O₃=92 г/моль). К_Н2О=1,86⁰С. Е) 9,2⁰С

100 мл ерiтiндiде 3,4 г AgNO₃ болса, осы ерiтiндiнiң нормалдығы қандай? M(AgNO₃ )=170 г/моль). А) 0,2

100 мл ерiтiндiде 3,4 г AgNO₃ ерiтiлген. Ерiтiндiнiң нормалдығы қандай? M(AgNO₃ )=170 г/моль). А) 0,2

100 мл ерiтiндiде 49 г H₂SO₄ бар болса, осы ерiтiндiнiң нормалдығы қандай? А)10

11,2 л көмiртегi (IV) оксидiнiң қалыпты жағдайдағы мөлшерi нешеге тең? В)0,5

15 минут 5 А. токты күмiс нитраты ерiтiндiсiнен өткiзгенде 5,04 г күмiс бөлiндi.Ток шығымы қандай? С)100%

160 г суда 40 г тұз ерiтiлген. Ерiтiндiдегi заттың массалық үлесi қандай (w, %)? D)25

18⁰С температурада Mg(OH)₂ –магний гидроксидiнiң суда ерiгiштiгi 1,7*10^-4 моль/л. Осы температурадағы Mg(OH)₂-ерiгiштiк көбейтiндiсiн анықта (молл/л). А)1,96*10^-11

2 моль су мөлшерiн 2А ток күшiмен ыдыратуға қанша уақыт (сағ-мөлшерiмен) қажет? А)53,6

2 моль темiр сульфидiнiң (FeS) массасын көрсетiңiз. В)176 г

2 моль хлордың (Cl₂) қалыпты жағдайдағы көлемi қандай? D)44,8

2,5 А токты қалайы хлоридiнен SnCl₂ 30 мин өткiзгенде 2,77 г қалайы бөлiндi. Қалайының эквивалентiн тап. А)29,7

20 %-тiк ерiтiндi дайындау үшiн 400 г суда NaNO₃-тiң қандай мөлшерiн ерiту керек? D) 80г

200 г Н₂О да 40 г қантты С₁₂Н₂₂О₁₁ ерiткенде қант ерiтiндiсiнiң қайнау температурасы қанша градусқа өседi? (МС₁₂H₂₂O₁₁=342 г/моль). Е_Н2О=0,52⁰. В) 0,6⁰С

200 г суда 5,4 г зат ерiтiлген және ерiтiндiнiњ ќайнау температурасы 100,078⁰С. Ерiген заттыњ молекулалыќ массасын есептењiз. Судыњ эбуллиоскопиялыќ константасы 0,52⁰ D) 180;

250 г суға 54 г глюкоза (C₆H₁₂O₆) ерiтiлген. Осы ерiтiндi қандай температурада (⁰С) кристалданады? В)-2,23

250 мл ерiтiндiдегi 10,5 г натрий фторидiнiң нормалдық концентрациясы неге тең? M_NaF=42 г/моль. С)1

250 мл сулы ерiтiндiде 10,5 г натрий фторидi ерiтiлген. (Мr_(NaF)=42).Ерiтiндiнiң нормальдық концентрациясын анықтаңыз. А)1

25⁰С температурада 0,5М глюкоза (С₆Н₁₂О₆) ерiтiндiсiнiң осмос қысымы неге тең? В) 1,24

298 К-де PbO₂-нi цинкпен PbO_(к)+2Zn_(к)®Pb_(к)+2ZnO_(к) реакциясы бойынша тотықсыздандыруға бола ма? В)-99,2; болады

2CO_(г) +O_{2 (г)} Û 2CO_(г)+Q жүйесiндегi тепе-теңдiктi солға, яғни бастапқы заттар жағына ығыстыру үшiн: D)температураны өсiредi

2NO_(г)+O_2(г)Û2NO_2(г) жүйесiндегi қысымды 4 есе өсiрсе реакция жылдамдығы қанша есе өседi? Е)64

2NO+O₂®2NO₂+Q-реакция тепе-теңдiгi солға қарай қай жағдайда ығысады?