Базовий рівень

в) компроміс;

г) використання системи винагород.

239. За сферою охоплення рішення класифікують на:

а) економічні і технологічні;

б) загальні і часткові;

в) одноосібні, колегіальні і колективні;

г) перспективні і поточні.

240. Лідерство — це:

а) можливість впливати на поведінку інших людей;

б) здатність впливати на співробітників;

в) повноваження;

г) відповідальність.

Інформаційно-методичні матеріали

 

для роботи з педагогічними працівниками

(керівниками навчальних закладів, їх заступниками, методистами, учителями-предметниками)

Зміст

1. Відмінності процедури пробного та сертифікаційного ЗНО-2015

2. Рекомендації щодо перевірки тестових завдань пробного ЗНО-2015

 

 

Рекомендації щодо перевірки тестових завдань

пробного ЗНО-2015

 

Визначатимуть результат зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) абітурієнта поетапно.

На першому етапі, за підсумками комплексної автоматизованої обробки бланків відповідей типу А; *А+ та перевірки екзаменаторами відповідей на бланках Б; *Б+, визначається загальний тестовий бал кожного з абітурієнтів – арифметична сума балів, отриманих абітурієнтом за правильне виконання кожного завдання тесту.

На другому етапі тестові бали, отримані абітурієнтами, після встановлення порогу «склав/не склав» конвертуються в оцінки за шкалою 100-200 балів. Поріг «склав/не склав» визначає експертна фахова комісія з кожного предмета окремо після проведення ЗНО. Точкою відліку шкали 100-200 буде не «0» тестових балів, а значення тестового бала, який відповідає порогу «склав». Оцінка за шкалою 100-200 балів є рейтинговою, тобто вказує місце результату тестування абітурієнта серед результатів інших абітурієнтів.

Рейтинговий бал визначається окремо з кожного предмета кожної сесії зовнішнього незалежного оцінювання. Абітурієнти, які брали участь в одній сесії тестування і набрали однакову кількість тестових балів, отримають однакову оцінку за шкалою 100-200 балів, водночас абітурієнти із більш високими тестовими балами отримають вищу оцінку за цією шкалою. Абітурієнт, який набрав найбільшу кількість тестових балів, матиме найвищу оцінку – 200 балів. Конвертація (шкалювання) тестових балів у оцінки за шкалою 100-200 балів здійснюється з метою забезпечення порівнюваності результатів абітурієнтів, які брали участь у різних сесіях зовнішнього незалежного оцінювання.

У день оголошення результатів зовнішнього незалежного оцінювання 2015 року на офіційному веб-сайті Українського центру оцінювання якості освіти будуть розміщені таблиці відповідності кількості тестових балів оцінці за шкалою 100-200 балів.

 

Учасники пробного ЗНО можуть перевірити правильність виконання тестових завдань самостійно або з допомогою вчителя, користуючись ключами відповідей та схемами, поданими нижче. Також можна буде скористатися сервісом, що працюватиме на сайті ЛРЦОЯО з 21 березня 2015 року (інформаційна сторінка «Особистий кабінет учасника ПЗНО»).

 

* позначені бланки А+ та Б+, із якими працюватимуть учасники ЗНО, котрі обрали поглиблений рівень тесту з української мови і літератури.

Українська мова та література

Базовий рівень

1. За виконання тестового завдання з вибором однієї правильної відповіді (№ 1-23, 29-33, 34-53) учасник може отримати 0 або 1 тестовий бал: 1 бал, якщо вказано правильну відповідь, 0 балів, якщо вказано неправильну відповідь, більше однієї відповіді або відповіді немає.

2. За виконання тестового завдання на встановлення відповідності (логічні пари) (№ 24-28, 54-57) нараховується 0, 1, 2, 3 або 4 тестових бали: 1 бал за кожну правильно встановлену відповідність (логічну пару), 0 балів, якщо не вказано жодної правильної логічної пари або відповіді на завдання не надано.

3. Завдання № 58 – завдання з розгорнутою відповіддю – оцінюється від 0 до 20 тестових балів (див. Критерії оцінювання власного висловлення з української мови).

Максимальна кількість тестових балів, яку може отримати учасник пробного зовнішнього незалежного тестування, правильно виконавши всі завдання тесту з української мови і літератури базового рівня, – 104.

 

Критерії оцінювання власного висловлення з української мови (бланка Б)

Завдання з розгорнутою відповіддю передбачає створення власного висловлення на дискусійну тему. Власне висловлення оцінюють за критеріями змісту та мовленнєвого оформлення. Зміст власного висловлення оцінюють за шістьома критеріями, як показано в таблиці.

 

Критерій	Змістовий вияв критерію	Бали
1. Теза	Учасник формулює тезу, яка презентує його власну, незмінну впродовж усього викладу позицію щодо порушеної в завданні проблеми
У роботі немає вправного формулювання тези, але є речення та ключові слова, що доносять власний погляд учасника на обговорювану проблему. Учасник лише повторює фрази з формулювання теми, не висловлюючи власної позиції
Учасник не формулює тези. Зміст висловлення свідчить про відсутність власної позиції щодо порушеної проблеми й несформованість того чи іншого погляду на неї. Учасник формулює тезу, яка не відповідає запропонованій темі.
2. Аргументи	Учасник розвиває свою думку, наводячи принаймні два доречні й переконливі аргументи (докази, підстави для обґрунтування, підтвердження висловленої тези), які пов’язують тезу з прикладами
Учасник наводить принаймні один доречний аргумент (доказ, підставу для обґрунтування, підтвердження висловленої тези). Аргументи дублюють один одного, тобто другий аргумент перефразовує зміст першого. Один із аргументів не є доречним стосовно сформульованої тези
Учасник не наводить жодного аргументу для обґрунтування тези або наведені аргументи не є доречними
3а. Приклад із літератури чи інших видів мистецтва	Аргумент підкріплено, проілюстровано принаймні одним розгорнутим, добре поясненим прикладом із художньої літератури чи інших видів мистецтва. Указано проблему, порушену у творі, художній образ, через який проблему розкрито, назву й автора твору. Ілюстрація логічно вписується в розвиток доведення, показуючи розуміння учасником того, як його міркування стосовно шляхів розв’язання певної проблеми виявляються, підтверджуються в мистецькому творі
Немає мотивації наведення прикладу; приклад не конкретизований через художній образ; у прикладі є фактичні помилки
Прикладу з літератури чи інших видів мистецтва немає або він не є доречним
3б. Приклад, що є історичним фактом або випадком із життя	Учасник наводить принаймні один доречний приклад або з історії, або з суспільно-політичного життя, або з власного життя. Ілюстрація логічно вписується в розвиток доведення, показуючи розуміння учасником того, як його міркування стосовно шляхів розв’язання певної проблеми виявляються, підтверджуються в особистому житті конкретних людей або в суспільному минулому чи нинішньому житті. Учасник може покликатися на факти з біографії митців, які стосуються їхнього суспільно-політичного життя
Немає мотивації наведення прикладу; приклад не конкретизований; у прикладі є фактичні помилки
Прикладу з історії, суспільно-політичного чи власного життя немає або він не є доречним
4. Логічність, послідовність	Висловлення демонструє зосередженість на обговорюваній проблемі, цілісний, послідовний і несуперечливий розвиток думки (логічність і послідовність викладу). Заявлена теза послідовно доводиться. Учасник постійно тримає порушену ним проблему у фокусі своєї уваги, не відступаючи вбік. Учасник висловлює думки в певній послідовності, відбирає лексичний матеріал і мовленнєві засоби відповідно до теми й ситуації міркування, використовує різноманітні синтаксичні конструкції. Текстові властива зв’язність, що простежується і на рівні розгортання думки, і на рівні правильного й доречного використання спеціальних засобів зв’язку. Учасник структурує роботу за абзацами.
Учасник відволікається від обговорюваної проблеми. У роботі є порушення логічності, цілісності, послідовності й несуперечливості розвитку думки. Учасник не структурує роботу за абзацами
Логіки викладу, цілісності, послідовності й несуперечливості розвитку думки немає
5. Висновок	Наприкінці власного висловлення учасник робить підсумок зі свого доведення, указуючи на те, яку домінантну думку (позицію) він урешті тримав у полі зору, коли наводив аргументи й приклади. Висновок відповідає запропонованій темі й органічно випливає зі сформульованої тези, аргументів і прикладів. Висновок розташований наприкінці роботи
Висновок лише частково відповідає тезі або не пов’язаний з аргументами та прикладами
Висновку немає; висновок не відповідає сформульованій у власному висловленні тезі; висновок не пов’язаний із аргументами та прикладами

 

Мовне оформлення – відповідність роботи орфографічним, пунктуаційним, лексичним, граматичним і стилістичним нормам української мови. Його оцінюють за двома критеріями, як показано в таблиці.

 

Критерій	Кількість помилок	Кількість балів
6а. Орфографія та пунктуація	0–1
2–6
7–11
12–16
17 і більше
6б. Лексика, граматика та стилістика	0–1
2–4
5–7
8–10
11 і більше

 

Під час оцінювання орфографічної й пунктуаційної нормативності роботи дві негрубі помилки рахують як одну грубу. До негрубих зараховують такі помилки:

· у написанні великої літери в складних власних назвах;

· у випадках написання разом і окремо префіксів у прислівниках, утворених від іменників із прийменниками;

· у випадках нерозрізнення не/ні (не хто інший / ніхто інший …);

· у випадках, коли замість одного розділового знака поставлений інший;

· у пропуску одного зі сполучуваних розділових знаків або в порушенні їхньої послідовності.

 

Негрубу орфографічну й негрубу пунктуаційну помилки не сумують і не зараховують як одну грубу.

Систематичне порушення норм милозвучності (три і більше випадків порушення на одне з правил: у–в, і–й–та) рахують як одну стилістичну помилку.

 

Увага!

1. Роботу, що не відповідає темі власного висловлення, буде оцінено в 0 балів.

2. Роботу обсягом до 100 слів буде оцінено в 0 балів.