Загальноосвітній навчальний заклад як педагогічна система і об’єкт управління

Загальноосвітній заклад може розпочинати свою діяльність тільки за наявності ліцензії.

Ліцензування – це підтвердження права навчального закладу здійснювати діяльність з надання

освітніх послуг на рівні державних стандартів. Ліцензія видається регіональною експертною

радою при обласній державній адміністрації на термін, що відповідає тривалості навчання, але не

менше, ніж на 3 роки. Заклад тоді заноситься до державного реєстру закладів освіти України і стає

об’єктом державного управління. Контроль за дотриманням умов ліцензування здійснює орган,

що видав ліцензію на провадження освітньої діяльності.

Ліцензований заклад кожних 10 років підлягає державній атестації. Атестація – це

підтвердження державою здатності закладу до проведення навчально-виховного процесу на рівні

державних стандартів освіти. Проведення атестації закладів освіти покладається на Міністерство

освіти і науки України, міністерства і відомства, що мають у своєму підпорядкуванні заклади

освіти, державну інспекцію закладів освіти, управління освіти і науки обласних державних

адміністрацій. Для організації проведення атестаційної експертизи створюються регіональні

експертні ради або центри. Вони розглядають атестаційні матеріали, подані навчальними

закладами, готують висновок щодо їхньої атестації, подають його до органу державного

управління освітою. Заклад освіти визнається атестованим, якщо результати його діяльності

відповідають встановленим державним вимогам. Атестованому закладові освіти видається

свідоцтво про державну атестацію. Неатестований заклад позбавляється ліцензії на проведення

освітньої діяльності.

Важлива управлінська функція органів освіти – інспектування діяльності закладів освіти.

Інспектування – це система державного контролю за станом виконання закладами й установами

освіти будь-якої форми власності постанов і законів Верховної Ради, указів і розпоряджень

Президента України, рішень уряду у галузі освіти, директивних і нормативних документів інших

керівних органів з одночасною допомогою тим, кого контролюють, вжиттям заходів щодо

запобігання й усунення недоліків.

Шкільна інспекція складається з інспекторів Міністерства освіти і науки України,

інспекторів управління освіти і науки, обласної, районної, міської державної адміністрації.

У зміст роботи шкільної інспекції входить контроль за:

– забезпеченням закладів освіти кадрами;

– виконанням загальноосвітніми закладами постанов, наказів, директивних та

нормативних документів;

– станом викладання та якістю знань, умінь і навичок учнів, їх вихованістю;

– виконанням завдання щодо охоплення обов’язковим навчанням всіх дітей шкільного

віку, які проживають у мікрорайоні школи;

– за роботою адміністрації закладу освіти щодо підвищення кваліфікації педагогічних

працівників;

– вивченням і впровадженням передового педагогічного досвіду, досягнень

психолого-педагогічної науки;

– вивченням морально-психологічного клімату в колективі.

Інспектування шкіл може бути:

– фронтальним, яке передбачає перевірку усіх сторін діяльності школи (тривалістю не

більше 2-х тижнів);

– вибірковим – окремих ділянок роботи школи;

– тематичним – всебічне глибоке вивчення одного питання роботи школи чи групи

шкіл („Диференційоване навчання” тощо).

Кінцеві підсумки інспектування підводяться на педагогічній раді. Інспектор навчального

закладу вказує на досягнення, недоліки, розкриває їхні причини і шляхи подолання.

Загальноосвітній навчальний заклад (ЗНЗ) як складна динамічна система виступає

об’єктом внутрішньошкільного управління. Їі підсистемами є цілісний педагогічний процес,

класно-урочна система, система виховної роботи, система естетичного виховання, система зв’язків

із сім’ями учнів тощо. Управління окремими підсистемами складають суть і зміст

внутрішньошкільного управління.

За визначенням Сластьоніна В.О. внтрушньошкільне управління – це цілеспрямована

свідома взаємодія учасників цілісного педагогічного процесу на основі пізнання його об’єктивних

закономірностей, спрямована на досягнення оптимального результату.

Поняття „взаємодія учасників” викликане процесами гуманізації і демократизації в освіті і

наближає управлінні ЗНЗ до педагогічного менеджменту, який будується на принципах

взаємоповаги та довіри.

Функції внутрішкільного управління:

– цілепокладання;

– планування;

– організація;

– контроль;

– регулювання;

– коригування;

– аналіз.

Про це вже йшла мова. Наявність такої послідовності взаємопов’язаних дій усіх учасників

педагогічного процесу дозволяє розглядати ЗНЗ як педагогічну систему.

Можна виділити такі компоненти цієї системи:

1.Рівні управління:

І – директор; керівники ради школи, учнівського комітету, піклувальної ради, інших

громадських об’єднань;

ІІ – заступники директора, шкільний психолог, соціальний педагог, педагог-

організатор дитячих справ, а також органи й об’єднання, що беруть участь у

самоуправлінні;

ІІІ – учителі, вихователі, класні керівники, керівники гуртків, клубів, секцій;

ІУ – учні.

2. Учнівський колектив:

І рівень – загальношкільний колектив;

ІІ рівень – учнівські колективи класів, а також учнівські громадські організації,

секції, гуртки, бригади тощо.

3.Зміст спільної діяльності учасників педагогічного процесу.

4.Форми і методи навчання й виховання.