Лабораторне заняття 2Тема. Категорія віку і проблема періодизації психічного розвитку особистості Проблемні питання для обговорення 1. Визначте зміст поняття «вік». Як пов’язані і чим розрізняються категорії віку та розвитку? Прокоментуйте відмінності між віком хронологічним, біологічним, соціальним та психологічним. Опишіть сутність закону гетерохронності розвитку психіки в онтогенезі. Чому при відносно низькій мінливості морфологічних властивостей організму і властивостей центральної нервової системи можна констатувати значні досягнення у розвиткові можливостей психіки людини? 2. Поясніть чому при універсальності тілесної організації спостерігаються безмежні варіанти розвитку людей? Розкрийте сутність поняття «індивідуальна траєкторія розвитку особистості». Чому при настільки очевидною нерівномірності дозрівання окремих психічних функцій можна констатувати відносну стабільність психічного розвитку особистості? 3. Відомо, що протягом еволюції людства робляться спроби введення періодизацій вікового розвитку людини. У чому полягає необхідність побудови такої періодизації? Розгляньте найбільш відомі періодизації вікового розвитку. Поясніть, чому до цього часу не вдається створити єдину періодизацію вікового розвитку людини? 4. Розкрийте зміст поняття «нестійкість розвитку в онтогенезі». Назвіть ознаки та причини настання вікової нормативної кризи та поясніть особливості її перебігу. Чи можна вважати наявність кризових періодів аномалією розвитку в онтогенезі? 5. Покажіть істотні відмінності в динаміці та характері розвитку в літичні періоди і в періоди криз (якщо такі відмінності існують). Назвіть хронологічні рамки нормативних вікових криз в дитячій психології, встановлені Д.Б. Ельконіним. Покажіть нерівномірність розвитку дитини на прикладі чергування стабільних (літичних) і кризових періодів. 6. Визначте яким чином пов’язані елементи механізму психічного розвитку (соціальна ситуація розвитку, провідна діяльність, головні психологічні новоутворення) з циклічним характером розвитку? Існує думка про можливість затримки розвитку у випадку, якщо вікова криза у дитини виражена не чітко і протікає у латентній формі. За якої ситуації розвитку дитини це дійсно можливо? 7. Дайте визначення поняття ««сензитивний період розвитку». Чому поняття сензитивності має важливе значення у віковій психології? Яким чином поняття сензитивності пов’язано з механізмом розвитку – соціальною ситуацією, провідною діяльністю, головними новоутвореннями? 8. Визначте сутність поняття «психологічні новоутворення» і поясніть чим обумовлено їх появу? Обґрунтуйте чи можна вважати новоутворення віку основою для розвитку в наступному віковому періоді і чому? 9. Аргументуйте подібність і відмінності між поняттями «соціальне середовище» і «соціальна ситуація розвитку». Чому Л.С.Виготський підкреслює прижиттєвий характер становлення вищих психічних функцій? Прокоментуйте вислів автора «дитина – споконвічно соціальна істота». 10. Прокоментуйте зміст відкритих Л.С.Виготським законів розвитку вищих психічних функцій (закон метаморфози, закон гетерохронності розвитку, закон інтеріоризації вищих психічних функцій (ВПФ), закон, що показує роль середовища в розвитку ВПФ, закон, що показує роль навчання в розвитку, закон системності і смислової будови свідомості).
Наукові статті для аналізу: 1. Егорова Э.Н. Структура стабильного возраста в трудах Л.С. Выготского / Э.Н. Егорова, С.Г. Касвинов // Вісник Харківського національного університету. – Психологія. – Вип. 40. – №807. – Харків. – 2008. – С. 111-120. – [Режим доступу]: http://www.app.kharkov.ua/2009/11/blog-post.html 2. Выготский Л.С. Проблема культурного развития ребёнка /Л.С. Выготский // Выготский Л.С. Психология развития человека. – М.: Изд-во Смысл; Эксмо, 2005. – С. 11-18. – [Режим доступу]: http://yanko.lib.ru/books/psycho/vugotskiy-psc_razv_chel-3-problema_kul%27turnogo_razvitiya_rebenka.pdf Основна література до теми: 1. Вікова і педагогічна психологія / О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська, 3.В. Огороднійчук та ін., - 2-е вид., допов. – К.: Каравела, 2009. – С.40–76 [Режим доступу]: http://pidruchniki.ws/13990507/psihologiya/vikova_ta_pedagogichna_psihologiya_-_skripchenko_ov 2. Павелків Р.В. Вікова психологія: підруч. для студ. вищ. навч. закл. – К.: Кондор, 2011. – 468 с. 3. Савчин М. В. Вікова психологія / M. В. Савчин, Л. П. Василенко. – К.: Академвидав, 2006. – 360 с. Додаткова література до теми: 4. Вікова психологія / за ред. Г. С. Костюка. - К.: Рад. шк., 1976.-269 с. 5. Возрастная психология: детство, отрочество, юность: хрестоматия: [учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений] / сост.: В. С. Мухина, А. А. Хвостов. - 7-е изд., пе-рераб. и испр. - М.: Академия, 2008. – 624 с. 6. Кутішенко В.П. Вікова та педагогічна психологія: (курс лекцій): навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / В. П. Кутішенко; М-во освіти і науки України, Ін-т соц. робота та упр. НПУ ім. М. П. Драгоманова. – К.: Центр навч. л-ри, 2005. – 128 с. 7. Лисина М.И. Проблемы онтогенеза общения / М.И. Лисина. – М.: Педагогика, 2002. – 143 с. Практичні завдання Опрацювання методики «Чи доживете Ви до сімдесяти?» (Дзвінчук Д.І., Малімон В.І. Психологія управління: Практикум / Дмитро Іванович Дзвінчук, Віталій Іванович Малімон. – Івано-Франківськ: Місто НВ, 2007. – 299 с. – С. 14-16). Мета дослідження. Методика дає можливість визначити біологічний вік особистості. Вступне зауваження. Вік особистості. Біологічний чи психологічний, тісно пов’язаний із її здоров’ям, а, відтак, і способом життя. Середня тривалість за умов здорового способу життя постійно зростає. Але кожного, природно цікавлять його власні шанси на довголіття. Напевно багато чого прояснить запропонована нижче методика складена американськими медиками. Виконайте її та поміркуйте над власними звичками. Можливо Вам необхідно у чомусь змінити власний спосіб життя. Вік не має значення. Однаково – Вам 20 чи 50 років. Проте чим раніше Ви позбудетеся шкідливих звичок, тим краще. Хід виконання Візьмемо цифру 72 (середня тривалість життя). З неї потрібно буде віднімати чи додавати до неї набрані в результаті Ваших відповідей бали. 1. Якщо Ви чоловік відніміть цифру 3 від 72. жінкам потрібно додати цифру 4 до 72 – вони живуть у середньому на 7 років довше ніж чоловіки. Отже, у чоловіків береться за основу середня тривалість життя 69 років, у жінок – 76. 2. Якщо Ви живете у місті з населенням понад 1 млн. чоловік, то відніміть 2 роки. 3. Якщо по роботі Ви зайняті розумовою працею, відніміть 3 роки, якщо фізичною додайте 3 роки. 4. Якщо Ви займаєтеся спортом п’ять разів на тиждень хоча б по півгодини, то додайте 4 роки, якщо 2-3 рази – додайте 2 роки. 5. Якщо Ви одружені (збираєтеся одружитися), додайте 5 років, якщо ні, то відніміть по 1 року за кожні 10 років холостяцького життя (починаючи з 25 літнього віку) 6. Якщо Ви погано спите, відніміть 3 роки. Велика утома, як і поганий сон – ознака поганого кровообігу. 7. Якщо Ви нервова, запальна, агресивна людина, відніміть 3 роки, якщо спокійна, урівноважена – додайте 3 роки. 8. Якщо Ви щасливі, додайте 1 рік, якщо ні – відніміть 2 роки. 9. Якщо у Вас середня освіта, додайте 1 рік, якщо вища (незакінчена вища) – відніміть 2 роки. 10. Якщо Ви на пенсії, але продовжуєте працювати, додайте 3 роки (повна бездіяльність, відсутність спілкування скорочують життя) 11. Якщо Ваша бабуся (дідусь) дожила (дожив) до 85 років, то додайте 2 роки, якщо до 80, то додайте 4 роки, якщо хтось із них раптово помер не доживши до 50 років (помер від інфаркту, інсульту…), відніміть 4 роки. 12. Якщо хтось із Ваших близьких родичів, не доживши до 50 років, помер від раку, інфаркту й ін., відніміть 3 роки. 13. Якщо Ви викурюєте більше 3 пачок цигарок у день, відніміть 8 років, якщо 1 пачку – 6 років, якщо менше пачки – 3 роки. 14. Якщо щодня Ви випиваєте хоча б краплю спиртного, відніміть 1 рік. 15. Якщо Ваша вага в порівнянні з нормальною для Вашого віку і зросту перевищує 20 кг, відніміть 8 років, якщо 15-20 кг, відніміть 4 роки, якщо 5-15 кг, відніміть 2 роки. 16. Якщо Вам 20-30 років і Ви щороку проходите профілактичний медичний огляд, додайте 1 рік, якщо Вам 30-40 років – додайте 2 роки, якщо 40-50 років – додайте 3 роки і якщо Вам більше 50 – додайте 4 роки. Число, яке вийде у Вас у підсумку і є той вік до якого Ви теоретично можете дожити. Але, звичайно, Ви його перевищите, якщо будете краще стежити за собою і відмовитися від шкідливих звичок. 2. Опрацювання методики «Психологічний вік особистості» (Головаха, Паніна). (Дзвінчук Д.І., Малімон В.І. Психологія управління: Практикум / Д.І. Дзвінчук, В.І. Малімон. – Івано-Франківськ: Місто НВ, 207. – 299 с. – С. 11-13). Мета дослідження. Методика дає можливість визначити психологічний вік особистості. Вступне зауваження. Вік нашої душі або психологічний вік не завжди збігається з часом фізіологічним або хронологічним. Психологічний вік – це суб’єктивне внутрішнє відчуття віку самою людиною, інтегральний показник ставлення людини до часу свого життя, самооцінка людини на шкалі власного життєвого часу. Психологічний вік особистості часто називають внутрішнім віком. Далеко не завжди цей віковий результат відповідає паспортним даним і фізичному стану тіла. Але саме він є основою постановки наших цілей, завдань, вибору певного стилю життя, інтересів і навіть базисом для прояву різних психосоматичних захворювань. Більшість фахівців стверджують, що на психологічний вік впливає наше несвідоме. Воно абсолютно не залежить від реально поточного часу. Саме несвідоме дозволяє нам відчувати глибокі переживання далекого минулого як недавно відбулися. Цей вид віку варто оцінювати, ґрунтуючись на тому, наскільки для нас важливі події майбутнього або минулого. У людини наявні особливі механізми часової децентрації завдяки яким особистість виявляє свою здатність до сприйняття кожного моменту життя з точки зору будь-якої миті, до цілісного усвідомлення свого життєвого шляху, до розширення часу свого життя й осмислення власного життя в історичному контексті. Механізми часової децентрації – це особистісно детерміновані перетворення минулого, теперішнього та майбутнього. Суб’єктивно дія механізмів часової децентрації переживається як захоплення «потоком свідомості», що відносить нас то в минуле (ми поринаємо y світ спогадів, повністю відсторонюючись від інтересів сьогоднішнього дня), то в майбутнє (ми летимо на крилах мрій та щасливих передчуттів y майбутнє, де все вже збулося, до наших бажаних тріумфів. Механізми часової децентрації зумовлюють зміни психологічного віку особистості. Якщо часовий центр переміщується в минуле, то зменшується обсяг минулого, тому зменшується i психологічний вік особистості: рухаючись в минуле, «проживаючи суб’єктивно в минулому», особистість використовує своєрідну можливість компенсації процесів біологічного та соціального старіння – молодіє y відчутті свого віку (в патологічному чи хворобливому варіанті – впадає в дитинство). Особистісна децентрація в майбутнє призводить до збільшення психологічного минулого, і, відповідно, до психологічного старіння: живучи в майбутньому, людина відчуває себе старшою (неадекватна дорослість підлітка, сповненого надій i планів, які він переживає як реалізовані); Одночасно психологічний вік є і своєрідним віковим показником реалізованості. Існує позиція визначення психологічного віку через три основні складові: · вік розумовий (інтелектуальний показник); · вік соціальний (показник соціальної зрілості, адаптації до навколишнього середовища); · вік емоційний (показник зрілості особистісної, врівноваженості, довільності емоцій). Вважають, що відчуття свого внутрішнього віку буде залежати і від власних уявлень, як саме має характеризуватися цей віковий період, який образ певного віку. Різниця психологічного та інших видів віку – абсолютно поширене явище зі своїми закономірностями. Але вважається, що вік 25 років - точка рівноваги, на якій найбільш часто зустрічається збіг всіх типів віків. Хоча можливі і відхилення. Хід виконання 1. Підготуйте бланк відповідей (табл.1). 2. Уявіть подумки своє життя – минуле, теперішнє, майбутнє. В колонці вікових інтервалів бланка для відповідей позначте свій теперішній період життя, а також той віковий період до якого Ви плануєте дожити. 3. Надалі спробуйте оцінити кожну п’ятирічку власного життя від народження до припустимого завершення за ступенем насиченості «важливими» подіями від 1 до 10, позначивши відповідну клітинку таблиці. «Подіями» можуть бути будь-які зміни у вашому внутрішньому світі (думках, переживаннях, почуттях), стані здоров’я, поведінці, в різних сферах життя (сім’ї, навчанні, спілкуванні з друзями, професійній діяльності), в природі і суспільстві. 10 балів означає максимальну насиченість п’ятиріччя подіями, 1 бал – мінімальну. Своє минуле життя оцініть за наявними спогадами, а насиченість подальшого життя – на основі припущення. 4. Обробка та інтерпретація результатів дослідження. Спочатку підраховується загальна сума балів по всіх п’ятирічках, а також окремо сума балів по всіх п’ятирічках минулого. Поділ суми балів по минулих п’ятирічках на загальну суму балів по всіх п’ятирічках є показником суб’єктивної реалізованості життя людини. Цей показник треба помножити на очікувану тривалість життя. Отримане число буде Вашим психологічним віком (гіпотетично).
Зробіть висновок за такими питаннями: 1) критично проаналізуйте та порівняйте між собою отримані результати за обома методиками; 2) сформулюйте власне розуміння здорового способу життя; 3) наведіть приклади взаємозв’язку між фізичним здоров’ям та психологічним самопочуттям з власного досвіду; 4) назвіть та охарактеризуйте відомі Вам методи фізичного та психічного самовдосконалення людини.
|
