ВИМОГИ ЩОДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

Курсову роботу виконують у рукописному варіанті, або за допомогою комп’ютера на одній сторінці аркушу білого паперу формату А-4 (210 х 297). При написанні вручну тексту інтервал між рядками обирають виходячи з нормативу 30 рядків на сторінці. Мінімальна висота шрифту 1,8 мм. При використанні комп’ютера текст набирається з використанням шрифту New Time Roman текстового редактору Microsoft Word розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом. Поля, які потрібно залишати при друкуванні або написанні тексту, повинні бути наступними: лівий – 30-25 мм, правий – 10 мм, верхній та нижній – 20 мм; абзац – 1,25 см. Допускається наявність не більше двох виправлень на сторінці.

Курсова робота повинна складатися з титульного аркушу, листа завдання, змісту, вступу, основної частини, яка містить теоретичний та аналітичний та проектний або рекомендаційний розділи, списку використаних джерел, додатків. Заголовки перелічених структурних частин роботи друкуються великими літерами симетрично до тексту. Не виділяючи жирним шрифтом. Кожну частину роботи треба починати з нової сторінки.

Заголовки підрозділів та пунктів друкуються маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу без крапки у кінці. Відстань між заголовками (за винятком пункту) та текстом повинна дорівнювати двом-трьом інтервалам.

Текст основної частини курсової роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти. Заголовки структурних частин роботи "Зміст", "Вступ", "Розділ", "Висновки", "Список використаних джерел", "Додатки" друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують малими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку наприкінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або декількох речень, їх відокремлюють крапкою. Заголовки пунктів друкують рядковими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці впідбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого впідбір до тексту, ставиться крапка.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом має дорівнювати двом — трьом інтервалам. Кожну структурну частину курсової роботи починають з нової сторінки.

Нумерацію сторінок, розділів і підрозділів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. У кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: 2.3. (третій підрозділ другого розділу). В тому ж рядку розміщують заголовок підрозділу.

Тільки такі структурні складові роботи, як розділ, підрозділ, пункт, підпункт, мають порядкові номери заголовків. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, після яких ставиться крапка. Аналогічно нумеруються пункти та підпункти.

Рисунки та таблиці необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони вперше згадані, або на наступній сторінці. Посилання на рисунки та таблиці подаються у круглих дужках. Наприклад, (див. рис. 3.7) або на зразок звороту «як це видно з табл. 6.4». Схеми і таблиці, які розміщені на окремих сторінках курсової роботи, включають до загальної нумерації сторінок.

Номер рисунку та таблиці, складається з номеру розділу і порядкового номеру ілюстрації, між якими ставиться крапка. Номер рисунку, його назва та пояснювальні підписи розміщуються під ілюстрацією симетрично тексту. Таблиці нумерують відповідно в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис “Таблиця 3.2”. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера, між якими ставиться крапка. Назву таблиці друкують безпосередньо над нею симетрично до тексту з великої літери і без крапки у кінці. При перенесенні частини таблиці на іншу сторінку над цією частиною пишуть слова. “Продовження табл. 3.2”. Таблиці повинні мати зовнішні границі.

Формули розміщують на окремих рядках, але невеликі і нескладні формули можна вписувати в середині рядків тексту. Експлікацію до формул розташовують безпосередньо під ними у тій послідовності, в якій символи дані у формулі. Перший рядок експлікації починають зі слова “де” без двокрапки. Вище і нижче кожної формули потрібно залишати не менше одного вільного рядка. Номер формули складається з номеру розділу і порядкового номеру формули у розділі. Номер формули пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках.

При написанні роботи необхідно давати посилання на джерела, матеріали яких використані у роботі. Посилання на джерела слід позначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками з обов’язковим зазначенням сторінок. Наприклад, [2, с. 10-13] – у другому джерелі інформація розміщена на сторінках 10-13. Список використаних джерел можна формувати у порядку посилань у тексті, або за алфавітом.

В роботі можна використовувати цитати, текст якої починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий в джерелі зі збереженням особливостей авторського написання. Кожна цитата супроводжується посиланням на джерело.

Обсяг курсової роботи складає 45-60 сторінок.

3.1. Зміст – містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів та пунктів, а також вступу, списку використаних джерел, додатків.

3.2. Вступ – розкриває сутність, актуальність і стан проблеми, обґрунтування необхідності проведення дослідження. Формулюють мету курсової роботи і задачі, які необхідно вирішити для її досягнення. Зазначають об’єкт та предмет дослідження. Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обрано для вивчення. Предмет дослідження міститься в межах об’єкта і визначає тему курсової роботи. Визначаються теоретичні і законодавчі джерела: прізвища авторів, що внесли найбільш вагомий внесок у розробку теми (з посиланням на джерело); вказуються методи дослідження.

3.3. Теоретичний розділ – розкриває загальні підходи до досліджуваної теми з використанням різноманітних джерел, порівняння точок зору. Містить теоретичне обґрунтування, сутність, значення, кваліфікаційні характеристики, історію та сучасні тенденції предмета дослідження, методологічні підходи. Теоретичне обґрунтування має визначити роль і місце досліджуваних явищ та процесів у діяльності організації.

Виклад матеріалу повинен бути логічним, послідовним, без зайвих повторів та протиріч. Обов’язково повинна бути полеміка та вираження думки автора роботи, не допускається дослівне переписування з книг та інших джерел. У тексті повинні бути обов’язкові посилання на першоджерела.

3.4. Аналітичний розділ – здійснюється стратегічний аналіз середовища організації:стратегічний аналіз позицій підприємства (галузі), його конкурентоспроможного потенціалу;надається організаційно-економічна характеристика підприємства.

Пункт 2.1 присвячується аналізу макросередовища підприємства (аналіз політичних, економічних, географічних, демографічних та соціально-культурних факторів (фактори опосередкованого впливу); державне регулювання діяльності аграрних підприємств; сучасний стан розвитку сільськогосподарського підприємства).

Пункт 2.2 присвячується аналізу мікросередовища підприємства (з використанням методик SWOT-аналізу, SPASE- аналізу, GAP-аналізу та інших методів стратегічного аналізу; досліджується вплив на діяльність підприємства споживачів, конкурентів та постачальників (фактори прямого впливу); здійснюється оцінка конкурентних позицій підприємства на ринку.

Залежно від теми курсової роботи рекомендуємо використовувати різні методики здійснення стратегічного аналізу мікросередовища підприємства: стратегічна сегментація агропродовольчого ринку та визначення СЗГ; оцінка привабливості агропродовольчого ринку України; оцінка перспектив СЗГ за критерієм "зростання ринку"; оцінка привабливості агропродовольчого ринку

за багатокритеріальним методом.

Пункт 2.3 присвячується аналізу внутрішнього середовища організації (здійснюється організаційно-економічна характеристика досліджуваного підприємства, тобто оцінка ресурсного потенціалу та ефективності його використання, визначення виробничого спрямування, обсяги виробництва та реалізації продукції та інші аспекти діяльності підприємства залежно від теми курсової роботи; аналіз організаційної структури підприємства).

3.5. Рекомендаційний розділ – надаються рекомендації щодо вдосконалення діяльності організації відповідно до напрямку дослідження.

Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми мають супроводжуватися тлумаченнями та висновками, які дозволяють визначити сутність управлінських процесів, що спостерігаються в організації, їх особливості, тенденції, створити базу для виявлення невикористаних резервів.

При обґрунтування рішень у курсовій роботі рекомендується використовувати ПЕОМ.

3.6. Висновки – викладають найбільш важливі результати, одержані в курсовій роботі, які повинні містити формулювання розв’язаної проблеми, її значення для науки і практики. Далі формулюють висновки та рекомендації щодо практичного використання здобутих результатів. У висновках необхідно наголосити на якісних та кількісних показниках здобутих результатів, викласти рекомендації щодо їх використання.

3.7. Список використаних джерел – джерела можна розміщувати у порядку появи посилань у тексті. Або в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, або у хронологічному порядку. Бібліографічний опис оформлюється згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання» [Бюлетень ВАК України. - 2008. - № 3. - С. 9-13].

3.8. Додатки – повинні мати заголовки надруковані у горі малими літерами з першою великою симетрично тексту сторінки. Слово “Додаток” розміщують над заголовком і симетрично йому. Додатки позначаються великими літерами згідно алфавіту за винятком літер Г, Є, І, Ї, О, Ч, Ь. У додатках треба розміщувати таблиці, розрахунки, діаграми, які зроблені з використанням програмного забезпечення ПЕОМ.