Основи дидактики, її концепція і теорія

 

Процес навчання базується на психолого-педагогічних концепціях, що часто називаються також дидактичними системами. Дидактична система складає сукупність елементів, що утворюють єдину цілісну структуру, яка призначена для досягнення цілей навчання. Можна виділити три дидактичні концепції: традиційну, педоцентричну і сучасну систему дидактики.

У традиційній системі навчання домінуючу роль грає викладацька діяльність педагога. Її складають дидактичні концепції таких видатних педагогів, як Я.Коменський, І.Песталоцці, І.Гербарт. Дидактику Гербарта характеризують такі поняття, як керування, регламентація, правила, розпорядження. Структура навчання традиційно складається з чотирьох ступенів: викладення навчального матеріалу, його розуміння, узагальнення та застосування. Логіка процесу навчання полягає в просуванні від подання матеріалу через пояснення до розуміння, узагальнення і застосування знань. Гербарт прагнув організувати і систематизувати діяльність педагога, що було важливо для дидактики.

На початку XX століття ця система зазнала критики за авторитарність, книжність, відірваність від потреб і інтересів дитини і від життя, за те, що така система навчання лише передає учневі готові знання, але не сприяє розвитку мислення, активності, творчості, придушує його самостійність.

Серед найдієвіших підходів виділяють педоцентричну концепцію, в якій головна роль приділяється навчанню дитини. В основі цього підходу лежить система американського педагога Дж.Дьюї. Назву “педоцентрична” ця концепція носить тому, що Дьюї запропонував будувати процес навчання, виходячи з потреб, інтересів і здібностей учнів, прагнучи розвивати їх розумові здібності і різноманітні уміння, навчаючи у “школі праці, школі життя”, коли навчання носить самостійний, природний, спонтанний характер, а одержання знань учнями відбувається в ході їх спонтанної діяльності, тобто “навчання через діяльність”.

Структура навчання виглядає так: відчуття труднощів в процесі діяльності, формулювання проблеми і суті утруднення, висновки і нова діяльність відповідно до отриманого знання. Етапи процесу навчання відтворюють дослідницьке мислення, науковий пошук. Різноманітна діяльність учнів ("педагогіка дії") - активізує їх пізнавальну діяльність, розвиває мислення, здібності й уміння. Однак абсолютизація такої дидактики, поширення її на всі предмети приводять до переоцінки спонтанної діяльності учнів, до втрати систематичності навчання, до випадкового добору матеріалу, до великої витрати часу, до зниження рівня навчання.

Сучасна дидактична система виходить з того, що процес навчання складається з викладання та учіння. Сучасну дидактичну концепцію створюють такі напрямки, як проблемне та розвиваюче навчання (Л.В.Занков, В.В.Давидов), гуманістична психологія (К.Роджерс), педагогічні технології та педагогіка співробітництва.

Мета навчання в сучасному варіанті передбачає не тільки формування знань, але й загальний розвиток учнів, інтелектуальний, естетичний, трудовий, а також задоволення пізнавальних і духовних потреб. Викладач керує навчально-пізнавальною діяльністю учнів, одночасно стимулюючи їх самостійну роботу, активність і творчий пошук, спираючись на педагогіку співробітництва.

Педагогіка співробітництва – це напрямок педагогічного мислення і практичної діяльності, який спрямований на гуманізацію і демократизацію навчально-виховного процесу. Педагогіка співробітництва передбачає спільну діяльність викладача та учнів, яка базується на взаєморозумінні, на єдності їх інтересів і прагнень.

Уроки співробітництва, співтворчості - це тривалий процес перебудови мислення учнів від схеми "почув - запам'ятав - переказав" до схеми "пізнав (шляхом пошуку разом з педагогом та іншими учнями) - осмислив - сказав - запам'ятав".

Предмет дидактики можна визначити таким чином:

· визначення мети і завдань навчання;

· окреслення змісту освітити відповідно до вимог суспільства;

· виявлення закономірностей процесу навчання;

· обґрунтування принципів навчання;

· вироблення форм, методів та прийомів навчання;

· розробка засобів навчання, які повинен використовувати педагог для реалізації процесу навчання.

Основні категорії дидактики: процес навчання, закономірності і принципи навчання, зміст освіти, методи навчання, форми організації навчання.

Процес навчання – це цілеспрямований педагогічний процес організації і стимулювання активної навчально-пізнавальної діяльності учнів по оволодінню науковими знаннями, уміннями і навичками, розвитку творчих здібностей, світогляду і морально-естетичних поглядів і переконань. Для успішного навчання важливо знати не тільки його сутність і внутрішню структуру, але і ті глибинні закономірності, на основі яких воно повинно здійснюватися. При розгляді цих закономірностей велике значення має насамперед те, що навчання як засіб розвитку і формування особистості є складовою частиною виховання, що розуміється в його широкому змісті (І.Ф.Харламов). Звідси випливає, що навчанню притаманні всі ті закономірності, на основі яких здійснюється виховання в цілому.

Основні закономірності навчання:

· спрямованість на рішення завдань всебічного і гармонійного розвитку особистості;

· діяльнісний характер;

· єдність мотиваційної сфери й навчально-пізнавальної активності учнів;

· прояв поваги і вимогливості до учнів, зміцнення їх особистої гідності;

· забезпечення атмосфери доброзичливості в процесі оволодіння знаннями;

· розкриття здібностей і творчих задатків учнів й опора на їх позитивні якості в процесі навчання;

· урахування вікових та індивідуальних особливостей учнів;

· погодженість і єдність педагогічних зусиль школи, родини і громадськості в стимулюванні навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Однак, будучи специфічним педагогічним процесом, спрямованим на оволодіння учнями знаннями, уміннями і навичками, розвиток розумових і творчих задатків, а також на формування їх наукового та морально-естетичного світогляду, навчання має і свої особливі закономірності.

Специфічні закономірності навчання:

· науковість;

· проблемність;

· наочність;

· активність і свідомість учнів в процесі навчання;

· приступність;

· систематичність і послідовність;

· глибина і циклічність;

· єдність освітніх, розвиваючих і виховних функцій.

Вищевказані закономірності навчання виступають як основні вимоги до практичної організації навчального процесу. Ці вимоги в педагогіці прийнято називати дидактичними принципами.

Найбільш важливі дидактичні принципи навчання:

· органічність єдності освіти, розвитку і виховання учнів;

· науковість і спрямованість світогляду;

· доступність;

· систематичність і послідовність;

· зв’язок з сьогоденням, тобто орієнтованість на останні досягнення в галузі науки;

· активність і свідомість;

· наочність;

· проблемність.

Наступною категорією дидактики є зміст освіти. Під змістом освіти треба розуміти ту систему наукових знань, практичних умінь і навичок, а також світоглядних і морально-естетичних ідей, які необхідно опанувати учням в процесі навчання. Засвоюючи зміст освіти, учні закладають основу для розвитку та формування своєї особистості. Зміст освіти на всіх його рівнях спрямований на здійснення основної мети - формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості, тобто забезпечує розумовий розвиток, технічну та трудову підготовку, фізичне, моральне і естетичне виховання.

Зміст освіти має будуватися виключно на науковій основі, включати тільки добре відомі наукові факти і теоретичні положення; навчальний матеріал повинен відповідати сучасному стану науки, сприяти формуванню життєвої позиції. Зміст освіти кожного навчального предмета відповідає логіці і системі тієї чи іншої науки, а також будується на основі взаємозв'язку між окремими навчальними предметами.

Зміст освіти відповідає віковим можливостям учнів. В ньому теорія поєднується з практикою, а навчання – з продуктивною працею.

Загальна освіта сполучається з технічним і трудовим навчанням, сприяє професійній орієнтації учнів. Вона має своєю метою оволодіння основами найважливіших наук про природу і суспільство, розвиток світогляду і морально-естетичної культури. Технічна освіта знайомить учнів з теорією та практикою основних галузей сучасного промислового виробництва і формує уміння і навички користування найбільш розповсюджених засобів праці.

С.П.Шаповаленко та М.М.Скаткін вважали, що в процесі технічного навчання учнів необхідно ознайомити з сучасними виробничими технологіями, а також з різними способами підвищення продуктивності праці. Професійна освіта спрямована на підготовку людини до визначеної професійної діяльності, на засвоєння необхідної системи знань і професійних практичних навичок.

Зміст освіти фіксується в навчальних планах і програмах, підручниках і навчальних посібниках. Навчальні програми можуть будуватися по концентричному і лінійному принципах. При концентричному способі побудови програми матеріал даного навчального матеріалу в більш ускладненому вигляді повторюється на наступних рівнях навчання.

Сутність лінійного способу побудови навчальних програм полягає в тому, що матеріал кожного наступного рівня навчання є логічним продовженням того, що вивчалося в попередні роки чи в попередніх навчальних курсах.

Метод навчання (ще одна категорія дидактики) - це сукупність прийомів і способів організації пізнавальної діяльності учнів, розвитку їх розумових здібностей, навчальної взаємодії педагога та учнів, а також учнів між собою, з природним і суспільним середовищем. В дидактиці широко розповсюджений також термін «прийом навчання».

Прийом навчання - це складова або окрема частина методу навчання. Наприклад, до складу методу, який застосовується для вироблення в учнів практичних умінь і навичок, входять наступні прийоми: показ педагога, як потрібно застосовувати досліджуваний матеріал на практиці, відтворення учнями показаних викладачем дій і наступне тренування по вдосконалюванню умінь, що відпрацьовуються, і навичок

Форми організації навчання відбивають особливості об'єднання учнів для проведення організованих викладачем занять, під час яких і відбувається навчально-пізнавальна діяльність. Форма навчання як дидактична категорія позначає зовнішню сторону організації навчального процесу, яка пов'язана з кількістю учнів, часом і місцем навчання, а також порядком його здійснення.