Державно-правові вчення ліберально-демократичного спрямування в Європі кінця XVIII- першої половини ХІХ ст.

 

1. Яка з названих рис не притаманна державно-правовій думці Німеччини XVIII-XIX ст.?

а) поміркованість;

б) консерватизм;

в) радикалізм;

г) обережне ставлення до ідей французьких просвітителів.

 

2. Родоначальник німецької класичної філософії і німецького лібералізму, автор праці «Критика чистого розуму»?

а) І.Кант; в) Б.Констан;

б) Гегель; г) І.Бентам.

 

3. Хто з названих мислителів XVIII-XIX ст. принципово відмовився вирішувати питання походження держави, бо вважав сумнівним, що народ дав згоду на привілеї правителів, але при цьому теорії суспільного договору надавав значення як принципу, що дозволяє визначити справедливість конкретних законів?

а) І.Кант; в) Б.Констан;

б) Гегель; г) І.Бентам.

 

4. Хто з названих мислителів XVIII-XIX ст. сформулював ідеї і принципи правової держави, не вживаючи цього терміна?

а) І.Кант; в) Б.Констан;

б) Гегель; г) І.Бентам.

 

5. Хто з названих мислителів вважав, що держава – це поєднання багатьох людей, підпорядкованих законам; вона має будуватися на умовах суспільної угоди і народного суверенітету, а головне її завдання – правове забезпечення індивідуальної свободи, а не щастя громадян?

а) І.Кант; в) Б.Констан;

б) Гегель; г) І.Бентам.

 

6. Хто з названих мислителів XVIII-XIX ст. вважав, що в державі має бути три основні органи: з видання законів (парламент), з їх виконання (уряд), з їх охорони (суд), а майбутнє Німеччини бачив як конституційної монархії, при цьому відкидав насильницькі дії і єдиний шлях перетворень бачив у реформах?

а) І.Кант; в) Б.Констан;

б) Гегель; г) І.Бентам.

 

7. Хто з названих мислителів XVIII-XIX ст. сформулював поняття категоричного імперативу (закон моральної свободи)?

а) І.Кант; в) Б.Констан;

б) Гегель; г) І.Бентам.

 

8. Кому з названих мислителів XVIII-XIX ст. належать ці слова: «Чини так, щоб ти завжди ставився до людства і в своїй особі, і в особі будь-кого іншого як до мети, і ніколи б не ставився до нього тільки як до засобу»?

а) І.Кант; в) Б.Констан;

б) Гегель; г) І.Бентам.

 

9. Кому з названих мислителів XVIII-XIX ст. належить визначення права як сукупності умов, за яких сваволя однієї особи сумісна зі сваволею іншої з точки зору загального закону свободи; цими умовами є: наявність законів, здійснюваних примусом, гарантований статус власності й особистих прав, рівність усіх перед законом, вирішення суперечностей через суд?

а) І.Кант; в) Б.Констан;

б) Гегель; г) І.Бентам.

 

10. Хто з названих мислителів XVIII-XIX ст. був засновником діалектики; йому належить твір «Філософія права»?

а) І.Кант; в) Б.Констан;

б) Гегель; г) І.Бентам.

 

11. Хто з названих мислителів XVIII-XIX ст. вважав державу і громадянське суспільство не співпадаючими сферами життя суспільства; під громадянським суспільством він розумів систему матеріальних потреб, які обумовлені розвитком промисловості і торгівлі та ототожнював його з буржуазним ладом.

а) І.Кант; в) Б.Констан;

б) Гегель; г) І.Бентам.

 

12. Хто з німецьких мислителів XVIII-XIX ст. вважав, що суспільство не може самостійно врегулювати існуючі в ньому протиріччя і для цього йому потрібна держава; ідеальна форма держави – конституційна монархія з поділом влади на владу правителя, урядову (чиновники) і представницьку (двопалатний парламент: верхня палата – спадкова з дворян, нижня – виборна за корпораціями і товариствами); національну єдність має забезпечувати релігія.

а) І.Кант; в) Б.Констан;

б) Гегель; г) І.Бентам.

 

13. Хто з німецьких мислителів XVIII-XIX ст. головною ідеєю права вважав загальну свободу: «Система права є царство реалізованої свободи». При цьому права громадянина мають бути підпорядковані його обов’язкам перед державою, а свобода особистості – узгоджена з необхідністю?

а) І.Кант; в) Б.Констан;

б) Гегель; г) І.Бентам.

 

14. Хто з названих мислителів XVIII-XIX ст. вважав, що ідея права історично проходить три стадії: абстрактне право, мораль, моральність?

а) І.Кант; в) Б.Констан;

б) Гегель; г) І.Бентам.

 

15. Який напрямок буржуазної політичної думки стає домінуючим у європейських країнах у першій половині ХІХ ст.?

а) соціалізм; в) лібералізм;

б) комунізм; г) консерватизм.

 

16. Хто з названих мислителів XVIII-XIX ст. став найвідомішим представником лібералізму у Франції, який у своїй праці «Курс конституційної політики» відстоював ідеї свободи совісті, слова, підприємництва, приватної ініціативи тощо?

а) І.Кант; в) Б.Констан;

б) Гегель; г) І.Бентам.

 

17. Хто з названих мислителів XVIII-XIX ст. розрізняв свободу політичну, яка полягає в праві брати участь в управлінні державою, тому держава регламентує приватне життя громадян (в давніх державах-полісах) і свободу особисту, коли держави стають великими і голос одного вже нічого не вирішує, але при цьому особа отримує певну незалежність від державної влади.

а) І.Кант; в) Б.Констан;

б) Гегель; г) І.Бентам.

 

18. Хто з названих мислителів XVIII-XIX ст. вважав, що держава не має втручатися в промислову й інші свободи громадянина і відкидав теорію народного суверенітету, де більшість підпорядковує меншість, адже це є обмеження індивідуальної свободи; під гарантіями цієї свободи він розумів громадську думку і принцип розподілу влади на три гілки.

а) І.Кант; в) Б.Констан;

б) Гегель; г) І.Бентам.

 

19. Хто з названих мислителів XVIII-XIX ст. був представником англійського лібералізму; відкидав теорії природного права і суспільного договору, тому що, на його думку, держави створюються силою й утверджуються звичкою?

а) І.Кант; в) Б.Констан;

б) Гегель; г) І.Бентам.

 

20. Хто з названих мислителів XVIII-XIX ст. розробив теорію утилітаризму, де критеріями оцінки законів є почуття і досвід?

а) І.Кант; в) Б.Констан;

б) Гегель; г) І.Бентам.

 

21. Хто з названих мислителів XVIII-XIX ст. не належав до історичної школи права?

а) Г.Гуго; в) Ф.Савіньї;

б) І.Кант; г) Г.Пухта.

 

22. Хто з названих мислителів XVIII-XIX ст. вважається засновником історичної школи права. Йому належить праця «Підручник природного права, або філософія позитивного права».

а) Г.Гуго; в) Ф.Савіньї;

б) І.Кант; г) Г.Пухта.

 

23. Хто з названих мислителів XVIII-XIX ст. відкинув теорію суспільного договору і вважав, що право виникло з потреби вирішення спорів третьою особою і воно передане владі. Але право – це не тільки приписи держави, адже з давніх часів існує звичаєве право, появу якого він порівнював з правилами гри, які виникають спонтанно і поступово визнаються всіма.

а) Г.Гуго; в) Ф.Савіньї;

б) І.Кант; г) Г.Пухта.

 

24. Хто з названих мислителів XVIII-XIX ст. вважав, що право створюється не законодавцем, а складається історично як мова народу; спочатку воно існує в народі як природне і лише з часом стає наукою в руках юристів?

а) Г.Гуго; в) Ф.Савіньї;

б) І.Кант; г) Г.Пухта.

 

25. Хто з названих мислителів XVIII-XIX ст. вважав, що право розвивається з народного духу; юристи не створюють закони, а лише розкривають різні сторони народного духу; право і держава витікають з божественної волі через волю народу?

а) Г.Гуго; в) Ф.Савіньї;

б) І.Кант; г) Г.Пухта.

Тема 7