Об'єктом дослідження є рукопис (текст, підписи).
Вміння писати набувається у результаті довготривалого навчання та тренувань. При цьому формується почерк-система складних рухомих навичок, обумовлених діяльністю центральної нервової системи людини.
Прийнято розрізняти: 1. Технічні навики: а. Осанка людини при написанні; б. Розташування паперу; в. Як людина тримає ручку. 2. Графічні навики: а. Відтворення письмових знаків та їх сполучників. 3.Навики письмової мови: а. Словниковий склад; б. Будова тексту, речей та ін.
Письмово-мовні навики кожної людини характеризуються сукупністю ознак, які поділяються на дві групи: 1. Ознаки письмової мови; 2. Ознаки почерку;
Ознака письмової мови - це манера викладення тексту, який визначається: Освітою людини; Словниковим запасом; Характером професійної діяльності та іншими обставинами.
Письмова мова оцінюється: Граматикою; Лексикою; Стилем викладання.
Граматичні ознаки: Відображають володіння виконавцем граматичними правилами написання
Рівень освіти визначають: Низький Середній Високий
Лексичні ознаки: Характеризують загальний словниковий запас особи, яка пише; Його рівень загальноосвітнього та професійного розвитку.
Стилістичні ознаки: Виражають манеру викладення; Мову написання.
Манера викладення може бути: Короткою Лаконічною Багатослівною з довгими поясненнями.
Ознаки почерку поділяються на два види: 1. 3агальні ознаки; 2. Часткові ознаки.
Загальна ознака характеризує почерк в цілому як систему рухів. До них відносять: 1. Вироботаність почерку - це здатність людини, яка пише, користуватися системою скоропису.
Вільне, впевнене виконання письмових знаків, яке не супроводжується зупинками, хвилястістю штрихів та зайвими рухами, характеризує: Високо вироблений почерк. Цей почерк зустрічається у тих людей, які багато пишуть. Середньо вироблений почерк - в письмових знаках зустрічаються хвилястість та зупинки при написанні окремих елементів. Такий почерк мають люди, які пишуть небагато. Мало вироблений почерк - характеризується відсутністю автоматизму написання, що проявляється у невпевненості, повільності рухів. Такий почерк мають люди, які пишуть дуже рідко.
Нахил почерку - визначається співвідношенням продольної дуги письмового знаку з лінією рядка. Виділяють слідуючи нахили: 1. Прямий вертикальний; 2. З правим нахилом; 3. З лівим нахилом.
Але слід зауважити, що сам нахил нестійкий і він може часто змінюватися.
Розмах почерку - це співвідношення висоти рядкових знаків та ширини проміжків між ними, або співвідношення висоти та ширини рядкових знаків.
Розмах буває: Великий: коли висота знаків менша їх ширини (це розмашистий почерк); Середній: висота знаків така ж, як їх ширина; Малий: висота знаків значно більше їх ширини.
Розмір почерку - визначається по середній висоті рядкових літер.
Він буває: Великий - висота літер 5мм. Середній - висота від 5 до 2мм. Дрібний висота літер не більше 2мм.
Зв'язаність почерку - це написання певної кількості літер на одному аркуші. Натиск почерку - це застосування конкретних зусиль до пишучого приладу. Існує: Сильний; Середній; Слабкий натиск.
Натиск є стійкою ознакою досить добре проявляється при написанні чорнилом та недуже - фломастером, шариковою ручкою та олівцем.
2. Часткові ознаки - відображають особливості рухів при написанні окремих літер, їх елементів та міжлітерних з'єднань.
До часткових ознак відносять: 1. Форма рухів - при виконанні та з'єднані літер та їх елементів (прямолінійна, дугова, петлева, кутова, хвиляста); 2. Напрямок рухів - при написанні (знизу вверх та навпаки зверху вниз, лівоокружні, правоокружні); 3. Протяжність рухів - характеризується відносним розміром штрихів різних елементів рухів.
Відносне розміщення крапок початку, закінчення, пересікання та з'єднання літер: 1. Послідовність рухів, якими виконуються різні елементи літер та їх з'єднань; 2. Складність рухів - при написанні літер (звичайні, ускладнені та спрощені рухи, у порівнянні з прописами);
Почерк характеризується: 1. Індивідуальністю, яка складається з неповторності і сукупності ознак почерку конкретної особи; 2. Стереотипністю - відтвореність почерку конкретної особи в одних та тих же варіантах; 3. Варіаційністю - стійка зміна виду почерку однієї та тієї ж особи відображена в його рукописах; 4. Динамічною стійкістю - повторення властивостей почерку та їх зберігання при написанні в різних умовах.
|
