Технічна характеристика зображень

Формат паперу: А4;

Орієнтація: альбомна;

Розмір малюнка: ширина – 180мм, висота – 160 мм.

 

Дата видачі завдання: 21.03.14

Термін виконання: 10.06.14

Керівники дипломної роботи: Т.Є. Костів

О.І. Турчин

 

ЗМІСТ

Вступ................................................................................................................ 5

1. Сучасні центральні процесори.................................................................. 9

1.1. Теоретичні відомості про сучасні центральні процесори...................................... 9

1.1.1. Загальні відомості про центральний процесор.......................... 9

1.1.2. Презентація мобільних процесорів AMD. Енергоефективність

й обчислювальна потужність в одному корпусі.......................... 14

1.1.3. Огляд архітектури центрального процесора AMD Llano........ 16

1.1.4. Огляд архітектури центрального процесора AMD Trinity...... 18

1.1.5. Огляд архітектури центрального процесора AMD Richland... 19

1.1.6. Огляд архітектури центрального процесора AMD Kaveri...... 21

1.2. Практична робота.................................................................................................. 27

1.2.1. Дослідження мобільного процесора компанії Qualcomm........ 27

2. Робота з шарами у растровому графічному редакторі
Adobe Photoshop...................................................................................... 30

2.1. Теоретичні відомості про роботу з шарами у растровому графічному редакторі Adobe Photoshop............................................................................................ 30

2.1.1. Порівняльний аналіз програмних засобів, що дозволяють

працювати з шарами..................................................................... 30

2.1.2. Шари. Типи шарів..................................................................... 31

2.1.3. Огляд палітри «Шари».............................................................. 34

2.1.3.1.Огляд меню палітри «Шари»............................................. 35

2.1.4. Операції над шарами................................................................. 38

2.1.5. Зв’язані шари. Вирівнювання і розподіл зв’язаних шарів...... 42

2.1.6. Режими накладання шарів......................................................... 47

2.1.7. Стилі шарів. Ефекти шарів........................................................ 52

2.1.8. Використовування масок шарів................................................ 57

2.1.9. Використовування коригувальних шарів................................. 61

2.1.10. Робота з текстовим шаром....................................................... 62

2.2. Застосування роботи з шарами в програмі Adobe Photoshop

при створенні фотокниги.................................................................... 65

2.2.1. Технічна характеристика зображень фотокниги...................... 65

2.2.2. Вимоги до апаратного забезпечення......................................... 65

2.2.3. Мотивація вибору програми Adobe Photoshop для роботи

з шарами........................................................................................ 66

2.2.4. Послідовність створення фотокниги......................................... 66

3. Охорона праці.......................................................................................... 72

3.1. Організація робочого місця оператора ПК........................................................... 72

3.2. Санітарні норми роботи з ПК............................................................................. 73

3.3. Правила техніки безпеки під час роботи на ПК............................................... 75

3.4. Електробезпека у виробничих приміщеннях............................................................... 77

Висновок........................................................................................................ 80

Перелік використаної літератури................................................................. 83

Додатки.......................................................................................................... 84

 

ВСТУП

На сьогодні комп’ютер повністю здатен задовольнити потреби людства в передачі, зберіганні та обробці різних видів інформації: текстової, графічної, звукової та відео. Секрет універсальності такого пристрою як комп’ютер полягає в тому, що він здатен виконувати різноманітні програми. Серце комп’ютера – центральний мікропроцесор має певний набір команд по обробці та пересиланню даних. З цих команд можна складати найрізноманітніші програми. Саме програми і визначають функціональність комп’ютера і представляють для нас найбільший інтерес. Всі ж електронні пристрої, що входять до складу комп’ютера, призначені лише для того, щоб забезпечити роботу комп’ютерних програм.

Розвиток персональних комп'ютерів у світі спричинив за собою і розвиток мікропроцесорів. Тенденції розвитку сучасних технологій виготовлення процесорів і їх застосування з кожним роком набирають все більших обертів. Застосовуються нові нано-технології, збільшується кількість ядер на одному кристалі, зростає розрядність процесорів, збільшується кеш пам'ять усіх рівнів, застосовуються нові набори інструкцій і багато іншого. Саме тому ця тема на сьогоднішній день вважається найбільш актуальною.

Центральний процесор – це основний компонент сучасного комп’ютера, призначений для керування всіма його пристроями та виконання арифметичних і логічних операцій над ними. Центральний процесор – головна мікросхема на материнській платі, що виконує програмний код. Архітектура центрального процесора постійно прогресує і змінюється, постійними залишаються лише завдання, які стоять перед цим пристроєм. Основні функції сучасного центрального процесора:

• обробка даних по заданій програмі шляхом виконання арифметичних і логічних операцій;

• програмне керування роботою пристроїв комп'ютера.

Від характеристик процесора залежить швидкодія і продуктивність пристрою. Одним з головних показників роботи процесора є його тактова частота, тобто кількість команд, які він виконує за секунду. Ця величина вимірюється в Мега- і гігагерцах. Чим вища тактова частота процесора, тим швидше пристрій працює. Тактова частота сучасних процесорів досягає 4 ГГц.

Інша важлива характеристика — кількість обчислювальних ядер в одному корпусі або на одному кристалі інтегральної мікросхеми. Збільшення кількості ядер вважається одним з найперспективніших способів підвищення продуктивності процесора. Зараз вже можна побачити персональні комп’ютери, що працюють на 8-ядерних процесорах, і сервери — на 16-ядерних.

Швидкість роботи процесора також залежить від об’єму кеш-пам’яті, тобто вбудованої в кристал пам’яті, в якій зберігаються проміжні результати обчислень і найбільш часто використовувані дані. Наявність цього буфера збільшує швидкодію, оскільки процесору не доводиться звертатися за терміновою інформацією до оперативної пам’яті. Чим більший об’єм вбудованої пам’яті, тим вища швидкодія.

Сучасні процесори споживають до 130 Вт електроенергії. Відповідно, вони гріються під час роботи. Перегрів може вивести мікросхему з ладу. Для тепловідведення на процесори встановлюють радіатори (набір металевих пластин) та кулери (вентилятори).

Головними виробниками процесорів для персональних комп’ютерів зараз є Intel і AMD. Продукція Intel традиційно вважається більш надійною, але і дорожчою.

З появою більш продуктивних процесорів й архітектур комп'ютери стали застосовувати для рішення інших завдань, більш складних і таких, що потребують чималих системних ресурсів. У зв'язку із цим, виникло безліч програм, призначенням яких була робота із зображеннями – графікою.

Комп'ютерна графіка – це спеціальна ділянка інформатики, що вивчає методи і засоби створення та обробки зображень за допомогою програмно-апаратних обчислювальних комплексів.

Комп'ютерна графіка застосовується для візуалізації даних у різних сферах людської діяльності: медицина, наука, дизайн тощо. Сьогодні на перетині комп'ютерних, телевізійних та кіно-технологій стрімко розвивається комп'ютерна анімація. Значне місце посідає графіка для комп'ютерних ігор. Комп'ютерна графіка є однією з найважливіших ділянок інформатики що стимулює розвиток комп'ютерної індустрії.

Цифрові зображення, які використовуються у комп'ютерних технологіях, діляться на два великих класи: растрові й векторні.

У векторному форматі зображення задається як сукупність окремих об'єктів, описаних математично (як вектори на площині), а в растровому — по точках, як мозаїка.
Наприклад, той самий відрізок прямої: у векторному форматі задається координатами початку й кінця, кольором й товщиною, а у растровому форматі - координатами і кольором кожної точки, що входить у цей відрізок.

Растрові й векторні зображення мають свої переваги та недоліки. Можна сказати, що растрова й векторна графіки співіснують, оскільки за допомогою цих технологій вирішуються непересічні між собою завдання.

Растрова графіка застосовується у випадках, коли графічне зображення має багато напівтонів і інформація про колір важливіша за інформацію про форму (фотографії та поліграфічні зображення).

Растрові зображення складаються із сітки крапок, що і зветься растр. В основі сприйняття людиною растрової графіки лежить простий обман зору. У силу того, що крапки растру дуже дрібні, око не сприймає їх окремо, воно бачить всю картину в цілому.

Кожна точка растрового зображення характеризується кольором. При редагуванні растрових зображень, користувач змінює колір точок, а не форми ліній.

Джерелом растрових зображень є техніка, що може одержувати зображення прямо в цифровій формі. До пристроїв, що отримують безпосередньо цифрове зображення можна віднести цифрові фотоапарати й цифрові відеокамери, web-камери. Отримане цими пристроями зображення відразу, без будь-якого перетворення, зберігається у вигляді файлів на спеціальних носіях інформації.

Переваги растрової графіки:

· реалістичність переданого зображення;

· простота автоматизованого вводу (оцифровування) зображень, фотографій, слайдів, рисунків за допомогою сканерів, відеокамер, цифрових фотоапаратів;

· можна застосовувати різні ефекти, такі як туман, розмитість, тонко регулювати кольори, створювати глибину предметів.

Недоліки растрової графіки:

· розмір файлу є пропорційним до площі зображення, і, переважно, при хорошій якості є великим;

· зменшення розмірів файлів супроводжується втратою якості зображення;

· складність управління окремими фрагментами зображення - потрібно самостійно виділяти ділянку, що є складним процесом;

· змінювати параметри кольорів растрових зображень можна лише у визначених межах і, як правило, із втратою якості зображення.