Організація перевезень вантажів залізничним транспортом

Перевезення вантажів залізничним транспортом в Україні регулюються Стату­том залізниць України, Правилами перевезення вантажів, Технічними умовами на­вантаження і кріплення вантажів, іншими нормативними документами, а також до­говором, який укладається між транспортним підприємством і вантажовідправником, експедитором або іншим замовником. Робота з організації перевезень на за­лізниці покладена на спеціальні служби залізниці: товарні контори станцій, товарні каси, багажні (вантажні) двори. До їх обов'язків входить оформлення і перевірка складених вантажовідправниками документів на вантажні перевезення, а також за­безпечення процесу доставки вантажів.

Основним перевізним документом при залізничному перевезенні є транспортна залізнична накладна, яка супроводжує вантаж до станції призначення і передається вантажоодержувачеві разом із вантажем. У накладній зазначають відомості про від­правника і одержувача, швидкість перевезення, найменування вантажу, кількість місць і масу вантажу, оголошену цінність вантажу, час приймання його до переве­зення та ін. Крім накладної, заповнюються інші передбачені документи (дорожня відомість на перевезення вантажу, корінець дорожньої відомості на перевезення, квитанція про прийняття вантажу до перевезення; при перевезеннях вантажів із об­меженими термінами зберігання додатково повинні бути виписані сертифікати, по­свідчення якості товарів, ветеринарні посвідчення). Транспортна залізнична накладна і квитанція про прийняття вантажу, які вида­ються вантажовідправникові, підтверджують укладення договору перевезення ван­тажу, за яким залізниця зобов'язується вчасно і в повній цілості доставити вантаж на залізничну станцію призначення з дотриманням умов його перевезення і видати ва­нтаж вантажоодержувачеві, а вантажовідправник – оплатити це перевезення.

Перевезення вантажів залізницею класифікують (Апопій та ін., 2005) таким чином:

1) за територіальною ознакою:

• залежно від виду сполучення внутрішні перевезення вантажів залізницею поділяють на:

- місцеві перевезення – здійснюються між двома станціями одного Управлін­ня залізниці;

- перевезення в прямому внутрішньому сполученні – між станціями двох і більше Управлінь залізниці;

- перевезення в змішаному сполученні – різни­ми видами транспорту, зокрема перевезення в прямому змішаному сполученні – різними видами транспорту за одним документом;

· міжнародні перевезення (у тому числі перевезення експортних та імпортних вантажів і транзитні перевезення);

2) за видами відправлення, тобто з урахуванням розміру партії, що відправ­ляється:

• дрібними відправленнями – коли партія вантажів, заявлених до перевезення за одним перевізним документом, не потребує надання окремого вагона (до маси відправлення входить маса вантажу, тари або упаковки, а також маса належних перевізних пристосувань). Перевезення дрібними відправленнями здійснюють, як правило, у збірному універсальному вагоні. У такому вагоні дрібні партії вантажу, які належать різним вантажовідправникам, об'єднуються в одну вагонну партію з оформленням перевезення за окремими залізничними накладними;
• вагонні відправлення – партія вантажу, заявлена за однією залізничною накладною, для перевезення якої надається окремий вагон;
• контейнерні відправлення – контейнерним відправленням вважається вантаж, який заявлений за одним перевізним документом для перевезення в контейнері, або контейнер у порожньому стані;
• перевезення групами вагонів;
• перевезення маршрутами;

3) за швидкістю:

• перевезення вантажною швидкістю (її забезпечують всі вантажні поїзди). При перевезеннях більшості звичайних вантажів в універсальних вагонах дрібними відправленнями її умовно беруть у розмірі 180 км за добу; вагонними відправленнями – 330 км за добу, маршрутними – 550 км за добу;
• перевезення з великою швидкістю (у швидких поїздах в одному напрямку). Застосовується для перевезень вантажів з обмеженими термінами зберігання, для перевезень цінних вантажів, інших вантажів за бажанням вантажовідправника і за узгодженням із залізницею. При таких перевезеннях норма пробігу вагона з вантажем становить від 550 км за добу (при перевезеннях дрібними відправленнями) до 660 км за добу (при перевезеннях у вагоні-рефрижераторі);
• перевезення багажною швидкістю (у вантажних вагонах пасажирських пoїздів). У цьому разі швидкість перевезення залежить від розкладу руху конкретного пасажирського поїзда.

Технологічний процес перевезення вантажів залізницею містить такі техно­логічні операції:

1 подавання вагонів під завантаження;

2 заявлення вантажу до відправки;

3 завантажування вантажу у вагон;

4 безпосередньо перевезення і супровід вантажу в дорозі;

5 операції з прибуття вантажів.

Загальний нормативний термін доставки вантажу охоплює час на операції з відвантаження та прибуття вантажу, час на додаткові операції (за потреби) вантажів і час на безпосереднє перевезення вантажу до станції призначення і розраховується за формулою

 

(10.1)

 

де Т_заг – загальний нормативний час доставки вантажу, діб; Т_в.п – час на виконання операцій з відправляння та прибуття вантажу, діб (за будь-якого виду відправлення на дані операції виділяється 1 доба); Т_дод – час на виконання додаткових операцій з вантажами, діб; S – відстань перевезення, км; N_п – норма пробігу за добу, км.