Организация обеспечения войск водой в полевых условиях

Можна виділити такі критерії для характеристики структури і системи ринку:

1. за об’єктами:

· ринок товарів і послуг (споживчий ринок);

· ринок робочої сили;

· ринок засобів виробництва;

· ринок цінних паперів, валюти;

· ринок науково-технічних розробок, патентів;

· ринок інформації;

· ринок обігових коштів;

· ринок окремих товарів або товарних груп (м’яса, одягу, взуття);

· ринок ліцензій та ін.;

1. за суб’єктами:

· ринок покупців;

· ринок продавців;

· ринок державних структур;

· ринок проміжних продавців-посередників;

1. за географічним положенням:

· місцевий (локальний) ринок;

· регіональний ринок;

· національний ринок;

· світовий ринок;

1. за галузями:

· автомобільний ринок;

· комп’ютерний ринок і т. д.;

1. за характером продажу:

· оптовий ринок;

· роздрібний ринок;

1. за ступенем зрілості:

· нерозвинутий ринок;

· ринок, що формується;

· розвинутий ринок;

1. за ступенем обмеженості конкуренції:

· вільний ринок;

· монополістичний ринок;

· олігополістичний ринок;

· змішаний ринок;

1. за відповідністю чинному законодавству:

· легальний ринок;

· нелегальний («чорний») ринок.

 

Виокремлюють також аукціони, ярмарки, довгострокові контракти, телефонно-телексний ринок, разові угоди, біржову торгівлю тощо.

Сутнісну основу цього обміну становить ціна, що визначається співвідношенням попиту та пропозиції.

Попит — сукупна потреба в товарах (послугах), яка зумовлена платоспроможністю і виражена в грошовій формі. Він показує кількість продукту, що може бути куплений за різних можливих цін, якщо всі інші умови обміну залишаються незмінними.

Попит з позиції одного споживача називають індивідуальним. Ринковий попит — це сукупність попитів усіх споживачів за різних можливих цін.

Закон попиту: обсяг продажу товару перебуває в оберненій залежності від його ціни.

Суть закону попиту полягає в тому, що зниження цін на товари і послуги призводить до підвищення попиту на них, а при рості цін попит зменшується. А зниження ціни (переміщення по кривій попиту з точки a до b) веде до збільшення попиту.

Реакція попиту на зміну ціни визначає еластичність попиту. Еластичним він буває, коли розмір попиту змінюється на більший процент, ніж ціна; нееластичним — коли платоспроможна потреба покупців не реагує на зміну цін. Еластичність означає реакцію, або реагування. Отже, цінова еластичність Е_d — це відношення процента зміни величини попиту до процента зміни ціни. Коефіцієнт еластичності можна обчислити за формулою:

Крім ціни, на динаміку попиту впливають такі нецінові фактори:

1) грошові доходи споживачів;

2) кількість споживачів на ринку;

3) ціни на суміжні товари;

4) смаки та уподобання споживачів тощо.

Рис. 8.1. Крива попиту

Зменшення дії одного або кількох названих чинників веде до зменшення попиту, до переміщення кривої попиту ліворуч, і навпаки — зростання впливу зміни чинників веде до збільшення попиту.

Пропозиція — це кількість продукту, що може бути доставлена на ринок для продажу за кожної можливої ціни протягом визначеного проміжку часу. Пропозиція означає не тільки кількість товарів для продажу, а й відповідний рівень цін цих товарів. Тобто можна стверджувати, що Пропозиція — це ціни, що спонукають виробників пропонувати різну кількість товару.

Рис. 8.2. Крива пропонування

Сутність закону пропозиції полягає в тому, що підвищення цін за інших рівних умов збільшує пропозицію товарів. Вища ціна призводить до зростання норми прибутку, що створює сприятливі умови для розвитку і вдосконалення виробництва. Зниження цін діє в зворотному напрямі — веде до зменшення пропозиції.

Еластичність пропозиції. Усе, що було застосовано для визначення еластичності попиту, можна використати для аналізу еластичності пропозиції. Цінова еластичність пропозиції виражає ступінь реагування величини пропозиції товару на зміну його ринкової ціни. Вона вимірюється процентом зміни величини пропозиції внаслідок зміни ціни товару на 1%. Формула визначення еластичності пропозиції така:

Пропозиція еластична, коли вона змінюється більшою мірою, ніж ціна.

Прямий зв’язок між пропозицією і ціною називається законом пропозиції.

Пропозиція нееластична, якщо ступінь її зміни (в процентах) менше за рівень зміни ціни. До нецінових факторів, що впливають на динаміку пропозиції, належать:

1) ціни на ресурси;

2) технологія та організація виробництва;

3) податки і субсидії;

4) кількість продавців на ринку;

5) цін на інші товари.

Зміна одного або кількох чинників пропозиції веде до зміни величини пропозиції. Збільшення пропозиції переміщує криву пропозиції праворуч від S ₁ до S ₂, і навпаки, зменшення переміщує криву ліворуч від S ₁ до S ₃.

Свобода взаємодії попиту і пропозиції за вільного доступу на ринок покупців і продавців формує ринкову ціну і становить серцевину функціонування ринку.

Рівноважна ціна. Ціну, за якої немає ні дефіциту, ні надлишку, а також немає підстав для того, щоб реально ціна на продукцію відхилялась від неї, називають ціною рівноваги, а кількість продукції, що може бути продана за цією ціною, — рівноважною кількістю. Графічно це можна зобразити так (див. рис. 8.3).

Рис. 8.3. Графік рівноваги попиту і пропонування

 

Результатом діяльності ринку є встановлення рівноваги між покупцями та продавцями. Ринкова рівновага досягається за умови збігу величини попиту та величини пропонування. Ціна в разі ринкової рівноваги не змінюється. Ціна ринкової рівноваги — це ціна, за якої пропозиція відповідає попиту.

Ринковий механізм — це механізм координації діяльності суб’єктів через систему цін. Багато економістів, від А. Сміта і до Фрідріха А. фон Хайєка, уважали, що механізм вільного ціноутворення є найбільш ефективним засобом розподілу ресурсів.

 

4. Конкуренція і моделі ринків

Конкуренція, її сутність і функції. Необхідним і важливим елементом ринкової економіки є конкуренція. Конкуренція — це економ ічне змагання за досягнення кращих результатів у області будь-якої діяльності, боротьба товаровиробників за найбільш вигідні умови господарювання, одержання максимального прибутку. Зміст конкуренції полягає в широкому розсіюванні економічної влади всередині двох головних сукупностей, які становлять економіку, — підприємств і домогосподарств. Коли на конкретному ринку є велика кількість покупців і продавців, тоді покупець чи продавець не може пред’явити попит або пропонування на таку кількість продукції, котрої було б достатньо, щоб помітно вплинути на її ціну.

Якщо коротко, конкуренція означає, що кожен продавець робить маленький внесок у загальний обсяг пропонування. Дрібні продавці неспроможні помітно вплинути на загальний обсяг пропонування, тому продавець, що виступає одним з численних індивідуальних продавців, не може маніпулювати ціною товару. Саме тому дрібний продавець, беручи участь у конкуренції, “відданий на милість ринку”. Така сама характеристика справедлива і для дрібних покупців.

Широке розосередження економічної влади, що становить основу існування конкуренції, регулює використання цієї влади й обмежує можливості зловживання нею.

Економічне змагання не дає можливості економічним одиницям завдавати один одному руйнівних збитків, коли вони намагаються збільшити свою особисту вигоду. Конкуренція встановлює межі для реалізації покупцями й продавцями особистого інтересу.

У ринковій системі конкуренція виконує важливу функцію стимулювання технічного прогресу. Застосування технології, яка знижує витрати виробництва, забезпечує інноваційному підприємству тимчасові переваги перед конкурентами. Зниження витрат виробництва означає для новаторського підприємства одержання економічного прибутку. Передаючи споживачеві частину економії від зниження витрат у формі зниження продажної ціни продукту, новаторське підприємство може значно розширити ринок збуту і підвищити норми прибутку за рахунок конкурентних підприємств. Конкуренти змушені чинити за прикладом прогресивного підприємства, бо інакше будуть покарані ринком: спочатку збитками, а в перспективі — банкрутством.

Другим важливим аспектом функціонування конкуренції є створення тотожності (равенства) приватних і суспільних інтересів. Підприємства і постачальники ресурсів, досягаючи збільшення власної вигоди, водночас сприяють забезпеченню державних або суспільних інтересів. За наявності конкурентної боротьби підприємства застосовують найбільш економічну технологію і комбінацію ресурсів, оскільки це відповідає їх приватній вигоді. Але це є вигідним і для всього суспільства, бо його інтересам відповідає використання рідкісних ресурсів з найменшими витратами, тобто найбільш ефективними методами.

Конкуренція виконує також функцію регулювання. Для того щоб вистояти в боротьбі з конкурентами, підприємство повинно пропонувати продукцію, якій віддають перевагу покупці (суверенітет покупця). Тому і фактори виробництва під впливом цін направляються в ті ланки, де в них існує найбільша потреба.

Конкуренція виконує функцію контролю і обмежує силу кожного підприємства. Наприклад, монополіст може сам визначати ціну і обсяги виробництва. У той самий час конкуренція надає покупцю право вибору серед декількох продавців. Чим досконаліша конкуренція, тим справедливіша ціна.

Форми конкуренції і моделі ринків. За формами конкуренції економічна теорія виділяє чотири моделі ринку:

1) чиста конкуренція;

2) монополістична конкуренція;

3) олігополія і

4) чиста монополія (див. табл. 1).

 

 

Таблиця 1

ХАРАКТЕРНІ РИСИ ОСНОВНИХ МОДЕЛЕЙ РИНКУ

Характерна риса	Модель ринку
Чиста конкуренція	Монополістична конкуренція	Олігополія	Чиста монополія
Кількість фірм	Дуже багато	Багато	Декілька	Одна
Тип продукту	Стандартизований	Диференційований	Стандартизований або диференційований	Унікальний, немає близьких замінників
Контроль над ціною	Жодного контролю	Деякий, проте, у вузьких межах	Обмежений взаємозалежністю; значний за таємної змови	Значний
Умови входження у галузь	Дуже легкі, жодних перешкод	Відносно легкі	Існують серйозні перешкоди	Входження заблоковане
Нецінова конкуренція	Відсутня	Значна, з акцентом на рекламу, торгові марки тощо	Здебільшого значна, зокрема, за диференціації продукту	Здебільшого реклама зв’язку з громадськими організаціями
Приклад	Сільське господарство	Роздрібна торгівля, виробництво жіночого одягу, взуття	Виробництво сталі, автомобілів, сільськогосподарських знарядь, багато побутових електроприладів	Місцеві підприємства комунальних послуг

 

У теперішній економіці панує недосконала конкуренція. Вона переважає в галузі, в якій окремі продавці мають певний контроль за ціною продукції цієї галузі. У недосконалого конкурента є певна свобода дій стосовно його цінових рішень.

Организация обеспечения войск водой в полевых условиях

Водоснабжение войск - совокупность мероприятий, проводимых специально предназначенными для этого силами и средствами с целью обеспечения войск водой в необходимом количестве и установленного качества. Среди мероприятий, обеспечивающих здоровье и боеспособность войск, водоснабжение занимает одно из важных мест. При резко ограниченной доступности доброкачественной воды, особенно в полевых условиях, всегда существует опасный для здоровья и жизни соблазн употребить любую доступную воду, что может резко осложнить санитарно-гигиеническую и эпидемиологическую обстановку в войсках.

При этом специалисты медицинской службы исходят из следующих принципов:

• при организации водоснабжения войск прежде всего использовать централизованные системы водоснабжения населенных пунктов и военных городков;

• полевое размещение войск и перемещения личного состава ведут к использованию разнообразных источников водоснабжения, что требует наличия определенных запасов воды и постоянной готовности к улучшению ее качества с помощью технических средств, портативных водоочистных устройств и таблетированных препаратов; действия в средствах индивидуальной защиты при высокой температуре воздуха, в закрытых пространствах с большим количеством теплопродуцирующих элементов, при высоких физических и психоэмоциональных нагрузках резко повышают потребность личного состава в доброкачественной питьевой воде в военное время; ведение широкомасштабных боевых действий всегда приводит к массивному загрязнению водоисточников и возможно специальное заражение источников воды радиологическими и химико-биологическими агентами, длительное время сохраняющими свои поражающие свойства.

Вода имеет большое значение для нормальной жизнедеятельности человеческого организма. Многие процессы, протекающие в организме человека, связаны с наличием воды и растворимыми в ней веществами.

Вода способствует доставке к тканям и органам необходимых питательных веществ. С ее помощью из организма выводятся вредные продукты обмена, удаляется значительная часть тепла при перегревании путем выделения и испарения пота.

Очень важно гигиеническое значение воды для умывания, помывки в бане, для приготовления пищи, уборки помещений и других целей. Вместе с тем вода при ее загрязнении играет решающую роль в переносе возбудителей ряда опасных болезней, например холеры, вирусного гепатита А, дизентерии, брюшного тифа и др. Многие микроорганизмы длительно сохраняют свою жизнеспособность в воде, поэтому большое значение имеет медицинский контроль за организацией водоснабжения личного состава, очисткой и обеззараживанием воды.

В полевых условиях воинские подразделения Вооруженных Сил (ВС) обеспечиваются доброкачественной водой силами и средствами инженерной службы в соответствии с санитарными правилами, регламентированными приказом МО РФ №39-1996 года.

Ответственность за обеспечение войск водой в полевых условиях возложена на командиров воинских частей. По указанию командира проводится комплекс мероприятий по обеспечению войск водой, который включает оценку водообеспеченности местности, определение основных потребителей воды, а также разведку источников воды, ее добычу, улучшение качества, хранение, доставку и выдачу личному составу.

Непосредственное выполнение задач полевого водоснабжения войск организуют начальник штаба воинской части, начальники инженерной, медицинской, радиационной, химической и биологической (РХБ) защиты и тыловой службы.