Сучасний світогляд і ноосферне мислення

Глобальні суперечності техногенної цивілізації є серйозним викликом для державних діячів, організацій, учених і кожного індивідуума, хоч ступінь їхньої компетенції та міра відповідальності за розуміння цих проблем і прийняття рішень різні. Вузька спеціалізація сьогодні заглиблюється й очевидна особливо в галузі науки й техніки. Ноосферне мислення засноване на об'єктивному знанні про цілісний світ, про високотехнологічні способи кардинальної зміни навколишнього середовища й людини. Ноосферологія – це наука з величезним прогностичним потенціалом. Це дозволяє не тільки знати як влаштований світ, але також допомагає цілеспрямовано змінювати його, розуміти, що може статися й чого не можна робити в жодному разі, якщо ми хочемо, аби людство продовжувало своє існування.

У Всесвіті всі матеріальні процеси взаємопов'язані. Якщо люди фундаментально змінюють ландшафт, то змінюється й екологічне оточення цього рукотворного ландшафту. Закон збереження енергії працює всюди й не зважаючи на волю людини. Дію спричиняє відповідна їй протидія. Розуміння природних змін у ноосферному контексті допоможе уникнути фундаментальних помилок, у тому числі й таких, що можуть бути непоправними.

Дуже часто в гонитві за ефективністю, прибутком, швидким успіхом учені, інженери, підприємці забувають про взаємозалежність речей і явищ. Це призводить іноді до малих проблем, іноді – до великих катастроф. Аварія на нафтовій платформі в Мексиканській затоці весною 2010 року черговий раз підтверджує тезу про те, що природа, як і людина, не має бути лише об'єктом застосування науково-технічного розуму. Інтелектуальна й технологічна насиченість побутової техніки, транспорту, комунікацій і промислового виробництва в сучасній цивілізації неухильно зростає. Це закономірний результат розвитку ноосфери. У свою чергу, науково-технічна насиченість навколишнього середовища призведе до трансформації ноосферної реальності та можливо до її деформації.

Не можна забувати, що ноосфера – це органічна частина біосфери. Ці «сфери» найтіснішим чином взаємопов'язані, їх взаємодія і взаємний вплив стають усе більш помітним і значущим явищем. У своїх діях державам, корпораціям і громадянам потрібно діяти так, аби баланс між біосферою і ноосферою не був порушений, щоб не допустити незворотних наслідків деградації навколишнього середовища. Орієнтуватися й ефективно діяти в швидко мінливій ноосферній реальності можна лише в тому разі, якщо компетентність у спеціальній галузі знання доповнюється широким кругозором і ґрунтовними знаннями про механізми виробництва раціонального знання не тільки в індивідуумів, але й у межах сучасної людської цивілізації.

Фундаментальна праця В.І. Вернадського «Наукова думка як планетарне явище» розкрила закономірності появи ноосфери як неминучого результату розвитку раціонального мислення й цілераціональної діяльності людства. Розумна праця, науково-технічний прогрес, подолання примітивних, чисто біологічних потреб перетворює людську цивілізацію на справжню геологічну силу, потужність якої весь час зростає завдяки саме інтелекту, а не тільки фізичній силі.

Ноосфера як органічна частина біосфери доповнює природу, трансформує її та прискорює біосферну динаміку, доводив В.І. Вернадський у численних дослідженнях, які великий учений здійснював більш ніж півстоліття в різних галузях науки. Якісно новий стан біосфери з'являється не відразу, а в ході еволюції людського мозку. При цьому кожен новий етап ноосферизації біосфери відрізняється все більшою інтенсивністю й інтелектуалізацією навколишнього середовища.

Ноосферний світогляд формується з урахуванням складності й багатомірності мінливого світу. Міждисциплінарна рефлексія відносно до глобальної розумної діяльності та прогнозування безпечного майбутнього невідкладне завдання, яке постає перед мислителями незалежно від дисциплінарної спеціалізації.

Ноосферологія досліджує теоретичні й практичні аспекти розвитку раціонального мислення, чинники, що впливають на формування сучасного світогляду необхідного кваліфікованим фахівцям у галузі природничих наук, соціально-економічних і гуманітарних дисциплін. Важливим елементом підготовки є вивчення стратегій цілераціональної дії в умовах посилення конкуренції в економічній, адміністративній, науковій та освітній діяльності. Ноосферне мислення, поза сумнівом, інтегрує знання про природу, про суспільство, людину й культуру, допомагає створити цілісну реалістичну картину світу.

Еволюція наукового знання завжди супроводжується процесом трансформації цінностей серед учених та інженерів. Широко відома така академічна дисципліна як етика науки. Особливо вона затребувана у зв'язку з грандіозними успіхами високих технологій. Комп'ютерна етика, біоетика, наноетика – це необхідні складові частини суто наукових досліджень. Важливою є тема цінностей у галузі гуманітарного знання та філософії, значення тієї або іншої історично визначеної системи цінностей для успішного формування особистості. Цінності – це життєві сенсові принципи індивідуума, соціальної групи, епохи. Їх порядок і значущість визначають хід формування індивідуальної культури та міжособистісної комунікації. Цінності дозволяють здійснювати самоідентифікацію особистості в умовах прискорення соціальних і культурних трансформацій, точніше визначати свої «референтні групи». Система цінностей не є раз і назавжди сконструйованою, оскільки системи цінностей розрізняються не лише культурно-історично, проте залежать від віку, освіти й економічного становища індивідуума. Завдяки науково-технічному прогресу відбувається стрімке розгортання ноосфери, поглиблення процесів глобалізації. Ноосферне мислення стає найважливішим принципом вироблення сучасного світогляду.

Питання для контролю

· Що таке світогляд?

· Якими є цінності сучасної епохи?

· Що таке цінності?

· Що таке аксіологія?

· Що таке методологія?

· Що таке міждисциплінарний підхід?

· Що таке гуманітарне знання?

· Що таке природознавство?

· Що таке ноосфера?

· Що вивчає ноосферологія?

· Якими є принципи ноосферного мислення?

· Які основні теми ноосферології?