Поняття про методи навчання та їх класифікаціюВ настоящее время ИИИ широко применяются в промышленности, где используют дефектоскопические методы, радиоизотопные приборы технологического контроля. В общем виде схема радиационной безопасности при промышленной дефектоскопии состоит из двух элементов, включающих средства снижения уровня облучения и средства контроля. При стационарных методах просвечивания главное внимание уделяют радиационной защите помещений, блокировке, сигнализации и планировке, при проведении переносной дефектоскопии – радиационной защите установок, организационным мероприятиям по обеспечению радиационной безопасности персонала и населения. Радиоизотопные приборы контроля используют для контроля уровней жидкости, плотности материалов, влажности и т.д.; для анализа состава и измерения концентрации в-ва; измерения давления и температуры, расхода газов и т.д. Принятая система радиационной защиты на всех этапах технологического процесса работы с радиоизотопными приборами обеспечивает безопасные условия работы персонала и населения.
Радиационный контроль при работе с источниками ИИ осуществляет служба радиационной безопасности предприятия, ведомственная служба и органы государственного санитарного надзора. Он м.б. плановым (проверка соответствия обстановки требованиями НРБ и ОСП) или специальным (при изменении технологии или аварийных ситуациях). Также проводится медицинский (предупреждение приема на работу лиц с противопоказаниями и обнаружение признаков радиационного поражения у персонала) и санитарно-дозиметрический (надзор за выполнением требований законодательных документов и радиоактивностью окружающей среды) контроль
Лекція Методи навчання у вищій школі План 1. Поняття про методи навчання та їх класифікацію 2. Методи викладання 3. Методи учіння 4. Моделювання як метод наукового дослідження і метод навчання Ключові слова:метод, викладання, учіння, дослідження, моделювання. Мета та завдання вивчення розділу:мати уяву про сучасні методи навчання у ВНЗ, володіти ключовими поняття розділу. Поняття про методи навчання та їх класифікацію Теорія і практика методів навчання у вищій школі — найменше досліджені проблеми її дидактики. Різні автори по-різному (як і щодо загальноосвітньої школи) тлумачать поняття «метод навчання». М. Скаткін під методом навчання розуміє способи роботи вчителя та учнів, за допомогою яких досягається оволодіння знаннями, вміннями й навичками, формується світогляд учня, розвиваються його здібності. М. Никандров, А. Алексюк визначають метод навчання як спосіб управління та як спосіб організації й управління з боку вчителя (викладача) пізнавальною діяльністю учнів (студентів). Проте навчання не можна зводити лише до управління, як слушно зауважує Р. Нізамов. Воно охоплює такі функціональні види діяльності викладача: організацію діяльності студентів із засвоєння знань, формування навичок та вмінь; виклад сутності наукових знань, складних теоретичних положень; контроль знань і вмінь; стимулювання пізнавальної діяльності студентів. Складовою частиною процесу навчання є також пізнавальна діяльність студентів із засвоєння знань, формування вмінь і здобування нових знань, що ігнорується при тлумаченні методу навчання як способу управління діяльністю студента. Отже, під методом навчання (у практичному аспекті) слід розуміти способи роботи викладача і студентів, за допомогою яких досягається оволодіння знаннями, навичками і вміннями, формується світогляд студентів, розвиваються їхні здібності. Методи навчання можна класифікувати за різними основами: за джерелом знань, видами діяльності, логікою навчання у вищій школі, як і в загальноосвітній, важливими є такі положення. По-перше, навчання — двосторонній процес активної взаємодії викладача і студента. При цьому завдання викладача — доступний виклад змісту знань, організація самостійного пошуку знань студентом. Завдання студента — засвоєння наукових знань, формування навичок і вмінь, оволодіння методами самостійного пошуку знань. Оскільки в цьому процесі викладач і студент користуються різними способами досягнення цілей і завдань, то доцільно поділити методи навчання на методи викладання і методи учіння. По-друге, у тлумаченні методів учіння потрібно використовувати принципи побудови методів наукового пізнання: діалектико-матеріалістичний метод, який розкриває загальні методологічні принципи пізнання, загальні методи і розумові дії (експеримент, спостереження, моделювання, аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення тощо) і окремі методи, що використовуються переважно в одній науці (наприклад, у математиці — метод математичної індукції, векторний метод та ін.).
|