КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ1.Токсикологічна хімія її зміст, завдання та основні розділи. 2.Основи токсикологічної хімії та хіміко-токсикологічного аналізу. 3.Судова хімія та судово-токсикологічний аналіз. 4.Галузі використання методів хіміко-токсикологічного аналізу. 5.Використання хіміко-токсикологічного аналізу у теоретичній токсикології, клінічній токсикології, профілактичній токсикології та у судовій токсикології. 6.Хіміко-токсикологічний та судово-токсикологічний аналізи у діагностиці гострих отруєнь 7.Взаємозв'язок токсикологічної хімії з токсикологією та іншими медичними, біологічними, фармацевтичними і фундаментальними дисциплінами. 8.Визначення понять "отруєння" і "отрута". 9.Загальні принципи класифікації отрут: за хімічною будовою, метою застосування, за ступенем токсичності (гігієнічна), видом токсичної дії (токсикологічна), вибірковою токсичністю, за способами виділення з об'єктів біологічного походження. 10.Класифікація отрут у токсикологічній хімії. 11.Токсикокінетика. Шляхи проникнення отрут в організм, всмоктування і розподіл в органах, виведення з організму, кумуляція. Вплив природи, концентрації та шляхів всмоктування отрути на динаміку росту її концентрації в крові і розподілу в органах. 12.Основні закономірності поведінки отруйних речовин в організмі. Метаболізм (біотрансформація) отрут. Перша і друга фази метаболізму. Летальний синтез. 13.Законодавчі акти та організація судово-медичної експертизи в Україні 14.Порядок виконання і документація судово-токсикологічних (хіміко-токсикологічних) експертиз. 15.Особливості хіміко-токсикологічного та судово-токсикологічного аналізу. Загальний та скерований (цілеспрямований) хіміко-токсикологічний аналіз. 16.Об'єкти хіміко-токсикологічних та судово-токсикологічних досліджень їх характеристика, засоби консервування. Правила відбору, направлення і прийому об'єктів на судово-токсикологічне дослідження та зберігання проб. 17. Роль попередніх випробувань (скринінґових досліджень) у складанні плану хіміко-токсикологічного аналізу. 18.Група отруйних речовин, які ізолюються з біологічного матеріалу шляхом настоювання з водою: неорганічні кислоти - хлоридна, нітратна, сульфатна. 19. Група отруйних речовин, які ізолюються з біологічного матеріалу шляхом настоювання з водою:луги - (гідроксиди натрію, калію, кальцію, амонію), солі нітратної та нітритної кислот (нітрати, нітрити) 20.Загальна і токсикологічна характеристика групи отруйних речовин, які ізолюються з біологічного матеріалу методом дистиляції (леткі речовини): синильна кислота та ціаніди. 21.Загальна і токсикологічна характеристика групи отруйних речовин, які ізолюються з біологічного матеріалу методом дистиляції: алкілгалогеніди (хлороформ, 1,2-дихлретан, тетрахлорметан, хлоралгідрат, трихлоретилен), 22.Загальна і токсикологічна характеристика групи отруйних речовин, які ізолюються з біологічного матеріалу методом дистиляції: аліфатичні одноатомні спирти (метиловий, етиловий, в т.ч. «сивушні» олії: пропіловий, ізопропіловий, бутиловий, ізобутиловий, аміловий та ізоаміловий спирти), багатоатомні спирти (етиленгліколь). 23.Загальна і токсикологічна характеристика групи отруйних речовин, які ізолюються з біологічного матеріалу методом дистиляції: альдегіди (формальдегіди, ацетальдегід), кетони (ацетон), одноатомні феноли (фенол, крезол), карбонові кислоти (оцтова чи ацетатна). 24.Засоби детоксикації організму при отруєнні леткими речовинами. 25.Методи виділення летких речовин з об'єктів біологічного походження, харчових продуктів та об'єктів зовнішнього середовища: дистиляція з водяною парою, сухоповітряна відгонка. 26. Теоретичне обґрунтування методів, вибір методу і умов дистиляції залежно від об'єкта і фізико-хімічних властивостей досліджуваної речовини. 27.Принципова схема дослідження біологічних об’єктів на леткі речовини при загальному та цілеспрямованому аналізі. 28.Застосування ГРХ для аналізу летких речовин. Теоретичні основи газохроматографічного аналізу. Характеристика систем і вузлів газового хроматографа. 29. ГРХ для аналізу летких речовин. Основні прийоми якісного аналізу. Параметри якісного газохроматографічного аналізу. 30.Завдання та методи кількісного газохроматографічного аналізу. Параметри хроматографічного піка для кількісного визначення у ГРХ. 31.Застосування ГРХ для аналізу спиртів та «сивушних» олій. Значення відносного коефіцієнту етанолу в сечі і крові для діагностики отруєння алкоголем. 32.Група отруйних речовин, які ізолюються з біологічного матеріалу методом мінералізації (метали).Загальна характеристика, застосування і токсичність сполук металів. 33.Методи виділення металів із об’єктів дослідження. Характеристика методів мінералізації. Способи денітрації мінералізату. 34.Характеристика металів, які можуть міститися в мінералізаті у вигляді осадів. Відділення осаду свинцю сульфату від барію сульфату. Реакції виявлення катіонів свинцю та барію у мінералізаті. 35.Метод «дробного» дослідження металів у мінералізаті (за О.М. Криловою).. Характеристика реагентів, які використовуються для маскування іонів, виділення, виявлення та кількісного визначення металів. 36.Вимоги до чутливості реакцій при дослідженні металів у мінералізаті. Особливості та методи кількісного визначення металів в об’єктах біологічного походження. Результати кількісного визначення металів та їх значення для судово-хімічної оцінки результатів дослідження. 37.Судово-медична оцінка результатів судово-токсикологічного дослідження з урахуванням природного вмісту металів в організмі. 38.Токсикологічна характеристика сполук ртуті (меркурію), Виділення ртуті із об’єктів дослідження біологічного походження. Суть методу деструкції. Виявлення та кількісне визначення ртуті в деструктаті. 39. Антидоти, які використовуються при отруєннях металами.
|
