Основні форми вивчення аудиторіїПри вивченні аудиторії досліджується свідомість і поведінка людей у процесі споживання і виробництва інформації, вивчається токож вибір аудиторією матеріалів і каналів інформації, оцінки, очікування, уявлення про завдання органів інформації, про засоби їх існування. У зв’язку з постійним розвитком і удосконаленням передачі інформації змінюються і запити, очікування, інтереси аудиторії. А саме знання уявлень, запитів, вимог аудиторії дозволяють удосконалити і покращити роботу всіх тих сфер, які подають нам інформацію. Варто відзначити, що аудиторія ЗМІ постійно змінюється, розвивається, перебуває в тісній залежності від способу життя людей, їх потреб, інтересів, цінних орієнтацій. Радіо переважно слухає молодь фактично так само, як і інші вікові групи. Люди старшого віку значно частіше цікавляться місцевими ЗМІ. Рідше за інші вікові групи телевізор дивляться люди 50–59 років. Але в наступній віковій групі увага до телевізора різко зростає. Новинні програми місцевого телебачення набагато частіше дивляться люди з вищою освітою, ніж із середньою. Газети частіше читають люди з відносно низьким рівнем життя, ніж заможні, останні ж більше слухають радіо. Серед жінок вищою порівняно із чоловіками є частка тих, хто дивиться телевізор і слухає радіо, а серед чоловіків більше читачів газет. З тих, що читає газети, 84% дивляться телевізор і 37% слухають радіо. З тих, хто слухає радіо, 87% дивляться телевізор і 74% читають газети. З тих, хто дивиться телевізор, 62% читають газети і 32% слухають радіо. Лише на перший погляд, це наче б то саме по собі зрозуміле явище масово-комунікативної практики. Але необхідно зважити, що конкретний представник аудиторії сприймає визначений, окреслений обсяг інформації лише у випадку адекватності даного іміджу журналіста його особистій, можливо, навіть єдино можливій формі подання матеріалу. Інакше, ефективність взаємовпливу практично рівна нулю. Щоб розкрити механізм розвитку змін такого складно об’єкту як аудиторія ЗМІ, слід виокремити певні групи характеристик. Частіше до першої групи характеристик аудиторії відносять якісно-кількісні ознаки, за допомогою яких описується внутрішня структура аудиторії, відносно незалежна від системи ЗМІ. Серед них виділяється соціально-демографічні та соціально-психологічні характеристики. Серед широкого спектру потреб людини найчастіше окремо виділяються інформаційні потреби. Тому знання, розуміння та облік комунікатором потреб аудиторії – один з основних факторів ефективної роботи засобів масової інформації в діалозі з глядачами. Друга специфічна група ознак характеризує аудиторію в її безпосередніх взаємостосунках із ЗМІ. Наприклад, виділимо ознаки кількох підгруп: – характеристика умов, за яких відбувається підключення аудиторії до споживання інформації; – характеристика участі аудиторії у процесі споживання масової інформації через різні канали ЗМІ, які поєднані з фіксацією її реальної комунікативної поведінки. Ці характеристики поділяються на два види. Перший – це показники володіння тим чи іншим джерелом масової інформації. Другий – ознаки, які дозволяють оцінити ступінь залучення аудиторії до процесу споживання масової інформації; – характеристика відношення аудиторії до матеріалів засобів масової інформації, які виражаються в ступені задоволення, оцінках, думках, побажаннях.; – характеристика інформованості аудиторії про різні сфери дійсності, події, факти, які мають місце в повідомлення засобів масової інформації, а також інформованості про діяльність безпосередньо самих ЗМІ; – характеристика, пов’язана з участю аудиторії у виробництві та ретрансляції інформації. Третя група характеристик пов’язана із вивченням впливу повідомлень засобів масової інформації на свідомість аудиторії. За їх допомогою соціологами, політологами, психологами фіксуються зміни, які відбуваються у свідомості та поведінці глядачів. Журналіст перш за все повинен експлуатувати погляди та інтереси аудиторії, які повинні діяти безвідмовно, “атака на стереотипи”. Журналіст повинен створювати тільки таку продукцію, яка є нагальною, соціально необхідною для аудиторії засобів масової комунікації.
|
