Галузі статистичної науки та їх взаємозв'язок з іншими науками

 

Статистика є багатогалузевою наукою і складається з окремих розділів або галузей залежно від того, яку сферу суспільного життя вона відтворює своїми показниками. Всі ці галузі тісно пов’язані між собою. В літературі стосовно галузей статистичної науки існу­ють різні точки зору.

В підручнику С. Остроумова “Советская судебная статистика”, який тривалий час вважався головним для студентів юридичних спеціальностей, виділялися шість основних галузей: статистика народного господарства, статистика культури, демографічна ста­тистика, санітарна статистика, статистика державного управління, статистика правопорушень та аморальних явищ.

Автор підручника “Правовая статистика” Л. Савюк вважає, що існують три рівні статистичної науки. Перший рівень — це загальна теорія статистики; другий рівень — економічна та соціальна статис­тики; третій рівень — галузі економічної і соціальної статистик. Ця точ­ка зору є досить спірною, оскільки економічна статистика охоплює зовсім інші явища, ніж перелічені у цьому підручнику, і вона аж ніяк не може своїми показниками підміняти окремі галузі статистики. Тим паче, що саме поняття рівнів у статистичній науці є дуже проблема­тичним, оскільки всі галузі статистики взаємопов’язані.

На нашу думку, найбільш раціональним є поділ на галузі відпо­відно до об’єкта пізнання. Такий підхід наведено в підручнику за редакцією С. Герасименка (2000 р.) “Статистика”. Автори цього підручника вважають, що існують чотири складові частини стати­стичної науки: 1) загальна теорія статистики; 2) економічна статис­тика; 3) галузеві статистики; 4) соціальна статистика.

Загальна теорія статистики розглядає категорії статистичної на­уки, спільні для будь-яких масових суспільних явищ принципи, правила, методи і засоби аналізу для їх кількісної характеристики. Інакше кажучи, цей розділ статистичної науки займається вивчен­ням сутності узагальнюючих показників, абсолютних, відносних, середніх величин, індексів, а також розробкою і визначенням за­гальних принципів і методів статистичного дослідження. В усіх ви­щих навчальних закладах країни (крім юридичних спеціальностей) спочатку обов'язково вивчається загальна теорія статистики як те­оретична база усієї статистичної науки, а потім особливості її застосування в окремих галузях.

Економічна статистика вивчає явища і процеси, що характери­зують особливості розвитку економіки країни, розробляє систему економічних показників і методи вивчення господарства країни або окремих її регіонів як єдиного цілого (наприклад, такі показники, як національний дохід, сукупний валовий продукт, показники відтворення населення тощо).

Галузеві статистики розробляють зміст і методи обчислення показників, які відображають особливості окремої галузі господар­ства (наприклад, статистика промисловості, статистика сільсько­го господарства, статистика капітального будівництва, статистика населення, комунальна статистика, правова статистика та ін.).

Соціальна статистика вивчає соціальні умови і характер праці, рівень життя, прибутків, споживання матеріальних благ і послуг населенням.

Вивчаючи кількісну сторону масових суспільних явищ, усі га­лузі статистики тісним чином пов'язані з іншими суспільними на­уками, оскільки тільки вони дають якісну характеристику дослід­жуваним суспільним явищам.

Тісний взаємозв’язок існує між статистикою та філософією, яка за допомогою своїх законів і категорій розкриває природу, сутність та закони розвитку суспільства, а також стадії та форми, які вони проходять на своєму історичному розвитку. Ними обов'язково не­обхідно керуватися при статистичному дослідженні, якщо ми ба­жаємо одержати вірогідне знання.

Статистика тісним чином пов’язана з конкретними економічни­ми науками. Кожна з них використовує статистичні дані для підтверд­ження та ілюстрації своїх теоретичних положень і висновків. У свою чергу, висновки цих наук статистика використовує для більш раціо­нального застосування статистичних методів дослідження.

Статистичні методи істотно відрізняються від методів, які застосовуються в окремих галузях природознавства та техніки, але ці науки завжди використовують статистичні методи для дослідження своїх об’єктів. І, використовуючи статистичні методи, вони відкри­вають нові закономірності у розвитку природних і соціальних явищ.

Статистика тісно пов’язана з математикою. Не можна прогно­зувати суттєвий наступний розвиток цієї науки без використання досягнень теорії імовірності та математичної статистики. В останні роки статистика широко застосовує методи математичної статис­тики для дослідження своїх об’єктів з метою встановлення законо­мірностей розвитку різноманітних суспільних і природних явищ.

Не можна прогнозувати і розвиток теорії інформатики без використання статистичних даних. Застосування сучасної обчис­лювальної техніки дає змогу істотно розширити впровадження ма­тематичного апарату і значно швидше отримати тільки якісні ре­зультати дослідження.

Як один з видів обліку статистика пов’язана з бухгалтерським обліком і аналізом господарської діяльності. Статистика викорис­товує ці дані для всебічного аналізу економічних процесів у життє­діяльності суспільства.

Статистика має велике значення і для планування загальних засад суспільного розвитку. Планування має охоплювати усі сфери життєдіяльності суспільства. Статистика потрібна як для розробки цих планів, так і для оцінки їх ефективності, якості роботи, особ­ливо для прогнозування результатів суспільного розвитку.

Наведене дає можливість зробити висновок про те, що статис­тика тісним чином пов'язана з усіма науками, які вивчають зако­номірності суспільно-економічного життя держави, окремих спільнот і окремої людини.