Рекомендовані теми курсових робіт

 

1. Особливості організації фінансів АПК в умовах формування ринкових відносин.

2. Організація фінансів на сільськогосподарських підприємствах.

3. Організація фінансової роботи на сільськогосподарських підприємствах.

4. Організація грошових засобів і безготівкових розрахунків в сільськогосподарських підприємствах.

5. Фінансові ресурси сільськогосподарських підприємств та джерела їх утворення.

6. Формування і розподіл прибутку сільськогосподарських підприємств.

7. Організація взаєморозрахунків сільськогосподарських підприємств з постачальниками і підрядниками.

8. Фінансовий механізм сільськогосподарських підприємств та його удосконалення.

9. Оцінка фінансового стану сільськогосподарських підприємств.

10. Оборотні засобі агропромислових підприємств та джерела їх утворення.

11. Організація фінансування капітальних вкладень сільськогосподарських підприємств.

12. Джерела фінансування капітальних вкладень в умовах ринку.

13. Фінансування і кредитування витрат на закладення та вирощування багаторічних насаджень.

14. Фінансування та кредитування витрат по формуванню основного стада.

15. Фінансове планування в сільськогосподарських підприємствах на сучасному стані.

16. Організація короткострокового кредитування сільськогосподарських підприємств.

17. Організація контролю за дотриманням розрахунково-платіжної дисципліни.

18. Організація грошових розрахунків підприємств.

19. Аналіз кредитоспроможності сільськогосподарських підприємств.

20. Роль фінансів та кредиту в умовах формування ринкового середовища.

21. Фінансові відносини в сільськогосподарських підприємствах в умовах реформування сільського господарства.

22. Надходження зберігання та витрати грошових коштів на підприємствах АПК.

23. Нормування власних оборотних засобів та їх роль в фінансовому забезпеченні виробництва.

24. Кредитні відносини сільськогосподарських підприємств з банківськими установами в умовах ринку.

25. Джерела формування основних засобів виробництва та ефективність їх використання.

26. Нормування власних оборотних засобів в сільськогосподарських підприємствах.

27. Лізинг як специфічна форма фінансування капітальних вкладень.

28. Формування та розподіл доходів сільськогосподарських підприємств в сучасних умовах та шляхи вдосконалення.

29. Фінансовий стан підприємства та міри по зміцненню платоспроможності підприємства.

30. Лізинг як метод кредитування і шляхи його удосконалення.

31. Стан та шляхи удосконалення розрахунків з постачальниками і покупцями.

32. Грошові доходи підприємства та основні шляхи підвищення рентабельності сільськогосподарських підприємств.

33. Формування прибутку підприємства та механізм корегування податку на прибуток.

34. Система оподаткування агропромислових підприємств.

35. Система платежів (зборів) підприємств на загальнообов’язкове державне пенсійне і соціальне страхування.

36. Особливості організації фінансів селянських (фермерських) господарств.

37. Особливості організації фінансів у акціонерних товариствах.

38. Особливості організації фінансів суб’єктів малого підприємництва.

39. Фінансове забезпечення відтворення агропромисловому комплексі.

 

Перелік тем може бути розширено з огляду на наукову роботу студентів.

СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ.

 

Робота повинна включати такі розділи:

Вступ.

1. Теоретико-методологічні основи питання.

Фінансово-економічна характеристика підприємства.

Загальна характеристика підприємства.

Ресурсний потенціал підприємств.

Оцінка фінансових результатів господарювання.

Сучасний фінансовий стан підприємства.

Система оподаткування підприємств

3. Основна /спеціальна/ частина (відповідно теми)

Висновки.

Список використаної літератури.

Додатки.

ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ РОБОТИ

ВСТУП

Розкриває сутність і стан наукової проблеми (задачі) та її значущість, підстави і вихідні дані для розроблення теми, обгрунтування необхідності проведення дослідження.

Далі подають загальну характеристику курсової роботи в рекомендованій нижче послідовності.

Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями проблеми (наукової задачі) обгрунтовують актуальність і доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва, особливо на користь України.

Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми або наукового завдання.

Мета і завдання дослідження. Формулюють мету роботи і завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Не слід формулювати мету як “Дослідження...”, “Вивчення...”, тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.

Об ’ єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта.

Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага студента, оскільки предмет дослідження визначає тему курсової роботи, яка визначається на титульному аркуші як її назва.

Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи тим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

В кінці наводиться структура курсової роботи: „Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, списку використаної літератури (...найменувань), (....) додатків, містить.....таблиць та.....рисунків, викладена на.....сторінках машинописного (рукописного) тексту.

В розділі 1 “Теоретико-методологічні основи питання” розглядаються теоретичні основи проблеми, характеризуються концептуальні підходи окремих авторів до даної проблеми з точки зору теорії. Студент групує різні погляди економістів з різних питань і коротко описує їх, підкреслюючи найбільш аргументовані пропозиції економістів.

В розділі 2 “Фінансово-економічна характеристика підприємства” дається природно-економічна характеристика господарства. Студент повинен в табличній формі навести дані за 2 –3 роки по основних показниках господарської діяльності: створення, його розмір, спеціалізація, організація фінансової роботи, наявність та ефективність використання ресурсів, фінансовий стан, фінансові результати господарювання, структура платежів до бюджету, яка подається в наступному вигляді:

2.1. Загальна характеристика підприємства - містить інформацію про час створення підприємства, місце знаходження, предмет діяльності, розмір статутного фонду, механізм розподілу прибутку, органи управління (інформація міститься в Установчому договорі та Статуті підприємства).

2.2. Аналіз ресурсного потенціалу підприємства – повинен містити аналіз наступної інформації:

 

 

Таблиця 2.1

Динаміка складу та структури земельного фонду

Угіддя	2005 рік	2006 рік	2007 рік
Площа, га	Структура, %	Площа, га	Структура, %	Площа, га	Структура, %
Всього сільськогосподарських угідь
Із них рілля
Сінокоси
Пасовища
Інші землі

Таблиця 2.2

Показники забезпеченості Товариства основними фондами

і ефективності їх використання за 2005-2007рр.

Показники	2005р.	2006р.	2007р.	Відхилення 2007р. від 2005р
(+;-)	(%)
Вартість валової продукції, тис.грн
Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис.грн
Коефіцієнт зношення
Коефіцієнт придатності
Фондовіддача, грн.
Фондомісткість, грн

 

Про стан основних виробничих фондів можна судити з двох показників: коефіцієнта зношення (Кз – відношення суми зношення до первісної вартості основних засобів) і коефіцієнта придатності (Кп – частка від ділення первісної вартості засобів за мінусом усієї суми зношення на їх первісну вартість). Цей показник можна визначити і так: Кп = 1-Кз. Чим вищий коефіцієнт придатності і менший коефіцієнт зношення, тим кращі умови має підприємство для більш раціонального використання основних засобів.

Фондовіддача – відношення вартості виробленої продукції до первісної середньорічної вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення.

Фондомісткість – це зворотній показник фондовіддачі. Він указує, скільки було використано основних виробничих фондів для виробництва однієї гривні продукції.

Таблиця 2.3

Показники ефективності використання оборотних засобів

Показники	2005 рік	2006 рік	2007 рік	Відхилення 2007 року від 2005 року
(+;-)	(%)
Виручка від реалізації, тис.грн
Середньорічна вартість оборотних засобів, тис.грн
Наявність оборотних коштів
Потреба в оборотних коштах
Надлишок (брак оборотних коштів)
Коефіцієнт оборотності
Коефіцієнт завантаження
Тривалість одного обороту, днів
Рентабельність оборотних коштів,%

 

Відповідно до положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2(П(С)БО) „Баланс” власні оборотні кошти підприємства дорівнюють 1р.П + р.440П -1р.А. Порівняння наявності власних оборотних коштів з поточною потребою в них дає змогу визначити брак або надлишок власних оборотних коштів. Поточна потреба в оборотних коштах дорівнює: ІІр. А- Ір. П. Неможливість покрити поточну потребу в оборотних коштах власними засобами означає нестачу або й цілковитий брак власних оборотних коштів.

Коефіцієнт оборотності розраховується діленням обсягу реалізованої продукції на середньорічну вартість оборотних коштів. Характеризує кількість оборотів за період, що аналізується.

Коефіцієнт завантаження показник обернений коефіцієнту оборотності. Показує скільки оборотних коштів авансовано в 1 грн реалізованої продукції.

Тривалість одного обороту розраховується: 365/ коефіцієнт оборотності. Показує скільки обертів здійснюють оборотні засоби за рік.

Рентабельність оборотних коштів – прибуток від реалізації продукції/ середньорічну вартість оборотних коштів та помножити на 100%.

Таблиця 2.4

Показники забезпеченості підприємтсва фінансовими ресурсами за 2005-2007рр.

Показники	2005рік	2006рік	2007 рік	Відхилення 2007 р. від 2005 р.
Тис.грн	%	Тис.грн	%	Тис.грн	%	Тис.грн	%
Власні
Залучені
Позикові
Всього

 

Фінансові ресурси підприємств – це сукупність власного, позико­вого та залученого грошового капіталу, який використовується для формування активів підприємства та здійснення виробничо-фінансової діяльності з метою отримання відповідного доходу, прибутку.

Власний капітал – це власні джерела фінансування підприємства, які утворюються двома шляхами: внесення власниками підприємства грошей та інших активів, накопичення суми прибутку, що залишаєть­ся на підприємстві.

До складу власного капіталу включають:

· статутний капітал – це зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіта­лу підприємства;

· пайовий капітал – це сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення його гос­подарсько-фінансової діяльності;

· додатково вкладений капітал в акціонерних товариствах – це сума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню но­мінальну вартість (емісійний доход);

· інший додатковий капітал – це оцінка необоротних активів, вартість активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб, та інші види додаткового капіталу;

· резервний капітал – резерви на непередбачені витрати, сформо­вані відповідно до законодавства або установчих документів за раху­нок прибутку підприємства;

· нерозподілений прибуток (непокритий збиток) – прибуток, який реінвестований у господарську діяльність підприємства. Непокритий
збиток вираховується при визначенні і підсумку власного капіталу;

· неоплачений капітал - заборгованість власників (учасників) за внесками до статутного капіталу. Його сума вираховується при визна­ченні підсумку власного капіталу.

Крім того, до власного капіталу, за рахунок якого формуються ак­тиви підприємства, відносять також і прирівняні джерела їх форму­вання - забезпечення наступних витрат і платежів.

Забезпечення – це зобов'язання з невизначеними сумами або ча­сом погашення. Забезпечення можуть створюватися на підприємствах для відшкодування наступних (майбутніх) витрат на: оплату відпусток працівникам, додаткове пенсійне забезпечення, виконання гарантійних зобов'язань, відшкодування цільових втрат тощо. У балансі всі забез­печення групуються за такими статтями: забезпечення виплат персо­налу, інші забезпечення, цільове фінансування.

До позикових фінансових ресурсів включають: довгострокові і ко­роткострокові кредити банків, довгострокові фінансові забезпечення та інші довгострокові зобов'язання (крім кредитів банків), на які нара­ховуються відсотки, відстрочені податкові зобов'язання по сплаті по­датку на прибуток.

До складу залучених фінансових ресурсів відносять всі види креди­торської заборгованості з поточних зобов'язань підприємства юридич­ним і фізичним особам: поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями; векселі видані; кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги; поточні зобов'язання за розрахунками з одержаних авансів; з бюджетом по сплаті податків, з позабюджетними фондами, з органами страхування, з оплати праці, з учасниками по виплаті ди­відендів; інші поточні зобов'язання.

Усі види фінансових ресурсів відображені у відповідних розділах пасиву балансу підприємства.