Фінансовий контроль у сфері місцевого самоврядуванняФінансовий контроль є обов'язковим елементом управління місцевими фінансовими ресурсами та дієвим інструментом, що дає змогу на належному рівні підтримувати фінансову дисципліну. Завданнями фінансового контролю у сфері місцевого самоврядування є: 238 безумовне дотриманням вимог чинного законодавства при ухваленні фінансових рішень органами місцевого самоврядування; 239 виявлення можливих резервів розширення ресурсної бази місцевого самоврядування; 240 забезпечення економного та ефективного використання матеріальних ресурсів відповідно до рішень, ухвалених представницькими органами місцевого самоврядування; 241 попередження і виявлення фактів використання фінансових ресурсів із порушенням установлених правил; 242забезпечення достовірності інформації про фінансову діяльність органів місцевого самоврядування. Види фінансового контролю у сфері місцевого самоврядування: 243 державний контроль (здійснюється органами законодавчої, виконавчої, судової влади); 244 контроль, що здійснюється органами місцевого самоврядування, у свою чергу, поділяється на: а) загальний (здійснюють місцеві ради або за їх дорученням постійні комісії); б) відомчий (проводиться спеціальними виконавчими органами місцевих рад); в) внутрішній (здійснюється керівником органу, підрозділу); 245 контроль територіальної громади; 246 громадський контроль. Одним із видів фінансового контролю у сфері місцевого самоврядування є контроль за дотриманням бюджетного законодавства, що є важливою складовою управління бюджетними коштами, яке спрямовується на досягнення цілей, завдань і конкретних результатів діяльності учасника бюджетного процесу та забезпечення ефективного, результативного і цільового використання бюджетних коштів. Контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямовується на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого іаконодавства, а також забезпечує: а) оцінку управління бюджетними коштами; б) правильність ведення бухгалтерського обліку та достовірність фінансової та бюджетної звітності; в) досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності й результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень; г) проведення аналізу та оцінки стану фінансової і господарської діяльності розпорядників бюджетних коштів; ґ) запобігання порушенням бюджетного законодавства; д) обґрунтованість планування надходжень і витрат бюджету. Контроль за дотриманням бюджетного законодавства здійсню) і і.ся різними органами державної влади. За зверненням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету органи місцевого самоврядування надають інформацію про місцеві бюджети, необхідну йому для підготовки та попереднього розгляду бюджетних питань. Державна казначейська служба України здійснює контроль за: 1) веденням бухгалтерського обліку всіх надходжень і витрат місцевих бюджетів, складанням та поданням фінансової і бюджетної звітності; 2) бюджетними повноваженнями при зарахуванні надходжень бюджету; 3) відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів показникам розпису бюджету; 4) відповідністю взятих бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі); 5) відповідністю платежів узятим бюджетним зобов'язанням та відповідним бюджетним асигнуванням. Державна фінансова інспекція України здійснює контроль за: 1) цільовим та ефективним використанням коштів місцевих бюджетів; 2) цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під місцеві гарантії; 3) достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах при складанні планових бюджетних показників; 4) відповідністю взятих бюджет- ни* зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної" програми; 5) веденням бухгалтерського обліку, а. також складанням фінансової і бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання, кошторисів та інших документів, щ» їастосо- вуються в процесі виконання бюджету; 6) станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту в розпорядників бюджетних КОШТІВ. Розпорядники бюджетних коштів в особі їх керівників організовують внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечують їх здійснення у своїх закладах та в підвідомчих бюджетних установах. Внутрішнім контролем є комплекс заходів, що застосовуються керівником для забезпечення дотримання законності та ефективності використання бюджетних коштів, досягнення результатів відповідно до встановленої мети, завдань, планів і вимог щодо діяльності бюджетної установи та її підвідомчих установ. Внутрішнім аудитом є діяльність підрозділу внутрішнього аудиту в бюджетній установі, спрямована на удосконалення системи управління, запобігання фактам незаконного, неефективного та нерезультативного використання бюджетних коштів, виникненню помилок чи інших недоліків у діяльності бюджетної установи та підвідомчих їй бюджетних установ, поліпшення внутрішнього контролю. На всіх стадіях бюджетного процесу його учасники в межах своїх повноважень здійснюють оцінку ефективності бюджетних програм, що передбачає заходи з моніторингу, аналізу та контролю за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів. Оцінка ефективності бюджетних програм здійснюється на підставі аналізу результативних показників бюджетних програм, а також іншої інформації, що міститься в бюджетних запитах, кошторисах, паспортах бюджетних програм, звітах про виконання кошторисів та звітах про виконання паспортів бюджетних програм. Організаційно-методологічні засади оцінки ефективності бюджетних програм визначаються Міністерством фінансів України. За порушення бюджетного законодавства до учасників бюджетного процесу можуть застосовуватися такі заходи впливу: 247 попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства - застосовується в усіх випадках виявлення порушень бюджетного законодавства (порушення мають бути усунені в строк до ЗО календарних днів); 248 зупинення операцій із бюджетними коштами; 249 призупинення бюджетних асигнувань (передбачає припинення повноважень на взяття бюджетного зобов'язання на відповідну суму на строк від одного до трьох місяців у межах поточного бюджетного періоду шляхом внесення змін до розпису бюджету (кошторису) у порядку, встановленому Міністерством фінансів України); 250 зменшення бюджетних асигнувань (передбачає позбавлення повноважень на взяття бюджетного зобов'язання на відповідну суму на строк до завершення поточного бюджетного періоду шляхом внесення змін до розпису бюджету (кошторису) та в разі необхідності з подальшим внесенням змін до рішення про місцевий бюджет); 251 повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету - застосовується за порушення бюджетного законодавства (щодо субвенцій та коштів, наданих одержувачам бюджетних коштів); 252 зупинення дії рішення про місцевий бюджет; 253 безспірне вилучення коштів із місцевих бюджетів (передбачає стягнення органами Державної казначейської служби України коштів із місцевих бюджетів до державного бюджету, в тому числі й за рахунок зменшення обсягу трансфертів (дотації вирівнювання) місцевим бюджетам на відповідну суму, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України); 254 інші заходи впливу, які можуть бути визначені законом про Державний бюджет України, застосовуються за порушення бюджетного законодавства згідно із цим законом. Рішення про застосування заходу впливу за порушення бюджетного законодавства може бути оскаржено в органі, що його виніс, або в суді протягом 10 днів із дня його винесення, якщо інше не передбачено законом. Аналіз правових основ фінансового контролю у сфері місцевого самоврядування свідчить про необхідність усунення багатьох наявних прогалин і суперечностей чинного законодавства, що є одним із важливих напрямів у реформуванні всієї системи управління місцевими фінансами. У сфері місцевого самоврядування більш-менш дієвим є лише контроль за дотриманням бюджетного законодавства, усі інші види фінансового контролю перебувають у зародковому стані (зокрема, з боку територіальної громади, громадський) або потребують суттєвого вдосконалення. У сучасних умовах економічного розвитку й децентралізації міжбюджегних відносин лише чітка й узгоджена система фінансового контролю здатна забезпечити ефективність управління місцевими фінансовими ресурсами і усунути роз'єднаність у фінансовій діяльності місцевих органів влади. Глана 12. ===========
|