Студопедия — БОЛЬШАЯ (И ЛУЧШАЯ) ЧАСТЬ КНИГИ ПЕРЕВЕДЕНА
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

БОЛЬШАЯ (И ЛУЧШАЯ) ЧАСТЬ КНИГИ ПЕРЕВЕДЕНА






Портфельні інвестиції Акціонерні цінні папери — цінні папери, що обертаються на ринку, засвідчують участь їх власника у формуванні статутного фонду акціонерного товариства та надають майнове право і право на отримання відповідної частки доходів у вигляді дивідендів  
 
 
 
Боргові цінні папери - цінні папери, обертаються на ринку та засвідчують відносини позики між власником документа та емітентом Облігації — цінні папери з граничним терміном погашення, що надають право власникові отримувати фіксований дохід від їх номінальної вартості  
 
 
Прості векселі — письмові боргові зобов'язання, що надають беззаперечне право їх власникові по закінченні терміну зобов'язання вимагати від боржника сплати визначеної на векселі суми  
 
 
 
Боргові розписки (ноти — короткострокові грошові інструменти (3 — 6 місяців), що випускаються позичальником на своє ім'я за домовленістю з банком, який гарантує їх розміщення на ринку, придбання нереалізованих, пролонгацію кредиту та надання резервних коштів  
 
 
 
Інструменти грошового ринку — грошові документи, що надають їх утримувачу безумовне право на гарантований грошовий доход на певну дату (казначейські векселі, депозитні сертифікати, банківські акцепти)  
 
 
 
 
Фінансові деривативи — похідні (вторинні) грошові інструменти, що засвідчують право їх власника на купівлю або продаж первинних цінних паперів (опціони, ф'ючерси, варанти, свопи)  
 
 
 

 

Міжнародні операції з цінними паперами — це надзвичайно складний вид діяльності. Тому, як правило, вихід на міжнародний фондовий ринок можуть здійснити лише великі компанії та організації, а також уряди країн з розвинутою інфраструктурою національного внутрішнього ринку цінних паперів. Частка приватних учасників портфельної інвестиційної діяльності вкрай мала.

Порівняно з прямими інвестиціями портфельні мають ряд позитивних особливостей, серед яких найважливіші:

а) вища ліквідність — спроможність досить швидко та без значних фінансових втрат перетворитися на готівкові гроші;

б) порівняно легка керованість (мобільність), зумовлена як швидкістю їх реалізаційної спроможності, так і простотою процедури купівлі-продажу.

Порівняльні недоліки портфельних інвестицій поділяються на:

1. загальні (притаманні усім без винятку формам і видам) та

2. специфічні (пов'язані із конкретними об'єктами інвестування).

До загальних відносяться:

а) порівняно високий рівень ризику, який поширюється не лише на доход, а й на весь інвестований капітал;

б) нижчий рівень доходності (як правило, дивіденд, навіть за найприбутковішими простими акціями, в розрахунку на 1 грошову одиницю вкладеного капіталу, становить лише 40 — 50% рентабельності прямих інвестицій у реально працюючі компанії);

в) відсутність у більшості випадків можливості впливати на рівень доходності цінних паперів та їх ринкову вартість.

Мотивація міжнародного портфельного інвестування в цілому близька до мотивації прямого інвестування. Однак зважаючи на значно вищу ліквідність портфельних інвестицій порівняно з прямими, головною метою інвестора при портфельному інвестуванні є намагання максимізувати прибуток при оптимальному співвідношенні "доходність — ризик".

До 80-х років XX ст. частка портфельних інвестицій у структурі валових міжнародних інвестицій була порівняно стабільною і становила приблизно 20%. Починаючи з 90-х років, вона стрімко зростає і лише за два десятиріччя збільшується до 60 % (2003 р.).

Комп'ютерна революція, створення глобальної інформаційної мережі значно полегшують процеси моніторингу міжнародного ринку цінних паперів, роблять можливим майже миттєве реагування на зміну його кон'юнктури, спрощують оформлення фінансових угод та прискорюють процедуру переказу грошей між країнами та континентами.

Понад 90 % портфельних зарубіжних інвестицій рухається між розвинутими країнами. Причинами цього є:

наявність налагодженої розгалуженої інфраструктури фінансового ринку, потенціал якої дозволяє оперативно "обслуговувати" дуже великі потоки капіталу;

• традиції та гарантії щодо виконання своїх фінансових зобов'язань;

• стабільність та достатня прозорість податкового законодавства;

• менша політична ризикованість операцій тощо.

Експорт портфельних інвестицій з країн, що розвиваються, дуже нестабільний і, як правило, набуває форми легальної та нелегальної "втечі капіталів". Імпорт капіталів до цієї групи країн пов'язаний переважно із позиками та фінансовою допомогою з боку окремих держав, наддержавних утворень чи міжнародних валютно-фінансових інститутів, яка має як комерційний, так і некомерційний характер.

 

Основні операції з цінними паперами учасників міжнародної портфельної інвестиційної діяльності:

- купівля цінних паперів за власний рахунок;

- купівля цінних паперів за рахунок коштів замовника та за дорученням;

- продаж власних цінних паперів;

- продаж цінних паперів за дорученням;

- інформаційне, консультативне та аналітичне обслуговування для аналізу фондового ринку та портфелю фінансових активів;

- дії, які створюють умови та супроводжують операції з цінними паперами;

- посередницькі дії щодо організації випуску та первинного розміщення цінних паперів;

- операції, які пов`язані з розрахунками з цінними паперами;

- реєстрація власників цінних паперів щодо здійснення операції купівлі-продажу цінних паперів;

- збереження, охорона та пересилання цінних паперів;

- погашення цінних паперів у відповідний термін;

- виплата дивідендів з акцій та купонних платежів з облігацій;

- операції конвертування конвертованих привілейованих акцій та облігацій в прості акції;

- операції передачі повноважень на голосування довіреній особі;

- андеррайтинг;

- операції реінвестування дивідендів від цінних паперів та доходів від зростання ринкової вартості цінних паперів;

- операції розміщення цінних паперів під заставу;

- операції щодо управління портфелем цінних паперів;

- надання та одержання позичок цінними паперами;

- страхування валютних ризиків.

 

Операції з цінними паперами на міжнародному рівні є особливим та надзвичайно складним видом діяльності. Ось чому вихід на цей ринок здійснюють великі організації та уряди тих країн, де є розвинута інфраструктура національного фондового ринку.

 

Сучасні інвестиційні потоки активно концентруються у промислово розвинутих країнах. Концентрація у цих країнах характерна і для портфельного інвестування та міжнародних інвестиційних кредитів. Під впливом активних глобалізаційних процесів видозмінюється функціональна структура міжнародного інвестиційного ринку.

 

БОЛЬШАЯ (И ЛУЧШАЯ) ЧАСТЬ КНИГИ ПЕРЕВЕДЕНА


Сопкова О.Б.
[email protected]







Дата добавления: 2015-08-29; просмотров: 461. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ЛЕЧЕБНО-ПРОФИЛАКТИЧЕСКОЙ ПОМОЩИ НАСЕЛЕНИЮ В УСЛОВИЯХ ОМС 001. Основными путями развития поликлинической помощи взрослому населению в новых экономических условиях являются все...

МЕТОДИКА ИЗУЧЕНИЯ МОРФЕМНОГО СОСТАВА СЛОВА В НАЧАЛЬНЫХ КЛАССАХ В практике речевого общения широко известен следующий факт: как взрослые...

СИНТАКСИЧЕСКАЯ РАБОТА В СИСТЕМЕ РАЗВИТИЯ РЕЧИ УЧАЩИХСЯ В языке различаются уровни — уровень слова (лексический), уровень словосочетания и предложения (синтаксический) и уровень Словосочетание в этом смысле может рассматриваться как переходное звено от лексического уровня к синтаксическому...

Принципы, критерии и методы оценки и аттестации персонала   Аттестация персонала является одной их важнейших функций управления персоналом...

Пункты решения командира взвода на организацию боя. уяснение полученной задачи; оценка обстановки; принятие решения; проведение рекогносцировки; отдача боевого приказа; организация взаимодействия...

Что такое пропорции? Это соотношение частей целого между собой. Что может являться частями в образе или в луке...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.011 сек.) русская версия | украинская версия