Студопедия — Показник адіабати в процесі С-5
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Показник адіабати в процесі С-5






k=ln(PC/P5)/ln(ν5c) = ln(3000/4)/ln(30/0,115) = 1,19.

3.2 Задачі для самостійної роботи

Задачі цього розділу розв’язуються за допомогою h-s діаграми.

Задача 3.2.1. Від пари з параметрами Р1 = 0,5 кг/м3, r1 = 0,5 МПа ізотермічно відводиться 0,045 кВт×год теплоти, після чого вона адіабатно стискається до шестикратного збільшення тиску. Далі пара дроселюється, внаслідок чого її температура зменшується на 5°С. Здросельована пара надходить в турбіну, де адіабатно розширюється до двохсоткратного зменшення густини. Визначити зміну внутрішньої енергії та ексергії в процесах, роботи стиску і розширення пари, показник адіабати в процесі стиску, теплоту пароутворення пари в кінцевій точці.

Задача 3.2.2. Пара з параметрами t1 = 600°C, r1 = 28,57 кг/м3 змішується з потоком пари, температура якої 400 °С, а витрата втричі менша, ніж першого. Суміш дроселюється до двократного зменшення густини, після чого виконує роботу в турбіні до кінцевої температури 40°С. Визначити зміну внутрішньої енергії та ексергії в процесах, роботу пари в турбіні, показник адіабати і теплоту пароутворення в кінцевій точці.

Задача 3.2.3. Пара з параметрами Т1 = 673 К, r1 = 16,6кг/м3 дроселюється до п’ятикратного збільшення об’єму, після чого змішується з парою, температура якої 600°С, а витрата вдвічі більша, ніж першої. Суміш виконує роботу в турбіні, розширюючись до кінцевої міри сухості 0,88. Визначити зміну внутрішньої енергії та ексергії в процесах, роботу пари в турбіні, показник адіабати і теплоту пароутворення в кінцевій точці.

Задача 3.2.4. Водяна пара з параметрами Р1 = 8 МПа, х1 = 0,95 перегрівається за рахунок підведення 0,25 кВтгод енергії. Перегріта пара дроселюється до п’ятикратного зменшення густини, а потім виконує роботу в турбіні, розширюючись до кінцевої температури 30°С. Визначити зміну внутрішньої енергії та ексергії в процесах, теплоємність пари в процесі перегріву, роботу пари в турбіні та теплоту пароутворення в кінцевій точці.

Задача 3.2.5. Водяна пара з параметрами t1 = 570°С, r1 = 25 кг/м3 змішується з парою, температура якої 400°С, а витрата вдвічі менша, ніж першої. Суміш дроселюється до чотирикратного зменшення густини, після чого виконує роботу в турбіні до п’ятнадцятикратного зменшення температури. Визначити зміну внутрішньої енергії та ексергії в процесах, роботу пари в турбіні, показник адіабати і теплоту пароутворення в кінцевій точці.

Задача 3.2.6. На перегрів пари з параметрами r1 = 20 кг/м3, х1 = 0,98 витрачається 0,15 кВт×год енергії. Перегріта пара дроселюється до двократного зменшення густини, а потім змішується з парою, температура якої 600°С, а витрата вдвічі більша, ніж першої. Суміш виконує роботу в турбіні, розширюючись до стократного зменшення густини. Визначити зміну внутрішньої енергії та ексергії в процесах, теплоємність в процесі перегріву, роботу пари в турбіні, показник адіабати.

Задача 3.2.7. Пара з параметрами t1= 185°С, х1 = 0,9 адіабатно стискається до 33 кратного збільшення густини. Далі пара ізотермічно розширюється до чотирикратного зменшення тиску, а потім виконує роботу в турбіні до десятикратного зменшення температури. Визначити зміну внутрішньої енергії та ексергії в процесах, теплоту в ізотермічному процесі, роботу стиску і розширення пари, показник адіабати в першому процесі, теплоту пароутворення в кінцевій точці.

Задача 3.2.8. Пара з параметрами Р1 = 9 МПа, t1 = 560°С змішується з парою температура якої 450°С, а витрата вдвічі менша, ніж першої. Суміш дроселюється до трикратного зменшення густини після чого виконує роботу в турбіні до десятикратного зменшення температури. Визначити зміну внутрішньої енергії та ексергії в процесах, роботу в турбіні, показник адіабати і теплоту пароутворення в кінцевій точці.

Задача 3.2.9. Від пари з тиском 0,12 МПа і температурою 150°С ізотермічно відводиться 0,1 кВт×год теплоти, після чого вона перегрівається на 350°С. Перегріта пара дроселюється до двократного зменшення густини, а потім виконує роботу в турбіні, розширюючись до кінцевої температури 40°С. Визначити зміну внутрішньої енергії та ексергії в процесах, теплоту і роботу в другому процесі, роботу в турбіні, теплоту пароутворення в кінцевій точці.

Задача 3.2.10. Пара з параметрами r1 = 1 кг/м3, х1 = 0,9 стискається до двократного зменшення об’єму після чого перегрівається за рахунок підведення 0,25кВт·год енергії. Перегріта пара змішується з парою, температура якої 400°С, а витрата вдвічі більша, ніж першої. Суміш виконує роботу в турбіні, розширюючись до початкової міри сухості. Визначити зміну внутрішньої енергії та ексергії в процесах, теплоту пароутворення в початковій точці, роботу і теплоємність в процесі перегріву, роботу в турбіні та показник адіабати.

Задача 3.2.11. Пара з параметрами Р1 = 14 МПа, t1 = 560°С дроселюється до трикратного зменшення густини, після чого змішується з парою, температура якої 350°С, а витрата вдвічі менша, ніж першої. Суміш пари виконує роботу в турбіні до десятикратного зменшення температури. Визначити зміну внутрішньої енергії та ексергії в процесах, роботу в турбіні та теплоту пароутворення в кінцевій точці. Визначити також як зміниться робота турбіни, якщо не застосувати процес дроселювання пари.

Задача 3.2.12. До водяної пари з параметрами: Р1 = 12 МПа і

r1 = 33,33 кг/м3 ізотермічно підводиться 0,065 кВт×год енергії, після чого пара дроселюється до зменшення її температури на 10°С. Далі пара змішується з парою, температура якої 350°С, а витрата вдвічі менша, ніж першої. Суміш виконує роботу в турбіні, розширюючись до кінцевої температури 30°С. Визначити зміну внутрішньої енергії та ексергії в процесах, роботу в ізотермічному процесі, роботу пари в турбіні та теплоту пароутворення в кінцевій точці.

Задача 3.2.13. Пара з параметрами: r1 = 0,2кг/м3 і х1 = 0,9 стискається в процесі х=const до стократного підведення тиску, після чого перегрівається за рахунок підведення 0,2 кВт·год енергії. Перегріта пара розширюється в турбіні до початкового тиску. Визначити зміну внутрішньої енергії та ексергії в процесах, середню теплоємність в першому процесі, роботу в турбіні, показник адіабати і теплоту пароутворення в кінцевій точці.

Задача 3.2.14. Пара з параметрами Р1 = 10 МПа і r1 = 28,57кг/м3 ізотермічно стискається за рахунок відведення 0,05 кВт·год енергії, після чого дроселюється до п’ятикратного зменшення густини. Здросельована пара розширюється в турбіні до десятикратного зменшення температури. Визначити зміну внутрішньої енергії та ексергії в процесах, роботу в першо·му і третьому процесах, показник адіабати і теплоту пароутворення пари за турбіною.

Задача 3.2.15. Пара з параметрами: Р1=3 МПа і r1 = 8,333 кг/м3 змішується з парою, температура якої 350°С, а витрата втричі менша, ніж першої. Після цього тиск суміші підвищується за рахунок ізотермічного відведення 0,025 кВт·год енергії. Далі пара виконує роботу в турбіні до десятикратного зменшення температури. Визначити зміну внутрішньої енергії та ексергії в процесах, роботу в ізотермічному і адіабатному процесах, показник адіабати і теплоту пароутворення в кінцевій точці.

Задача 3.2.16. Пара з параметрами: Р1 = 5 МПа і х1 = 0,91 перегрівається на 250°С, після чого дроселюється до двократного збільшення об’єму. Далі пара розширюється в турбіні до кінцевого значення густини 0,1 кг/м3. Визначити зміну внутрішньої енергії та ексергії в процесах, середню теплоємність і роботу пари в першому процесі, роботу пари в турбіні, показник адіабати і теплоту пароутворення в кінцевій точці.

Задача 3.2.17. Від водяної пари з параметрами: Р1 = 1,6 МПа і

t = 500°С ізотермічно відводиться 0,05 кВт×год енергії після чого вона дроселюється до чотирикратного зменшення густини. Здросельована пара виконує роботу в турбіні до десятикратного зменшення температури. Визначити зміну внутрішньої енергії та ексергії в процесах, показник адіабати, роботу пари в турбіні та теплоту пароутворення в кінцевій точці.

Задача 3.2.18. Пара з параметрами: Р1 = 0,3 МПа і r1 = 8,333 кг/м3 змішується з парою, температура якої 300°С, а витрата втричі менша, ніж першої. Суміш дроселюється до зменшення температури на 10°С після чого виконує роботу в турбіні, розширюючись до температури 30°С. Визначити зміну внутрішньої енергії та ексергії в процесах, роботу пари в турбіні, теплоту пароутворення в кінцевій точці. Визначити також як зміниться робота в турбіні якщо не застосовувати процес дроселювання.

Задача 3.2.19. Пара з параметрами: Р1 = 3,5 МПа і х1 = 0,85 розширюється в процесі х=const до двократного зменшення густини після чого перегрівається на 240°С. Перегріта пара змішується з парою, температура якої 600°С, а витрата втричі менша, ніж першої. Суміш пари розширюється в турбіні до початкової міри сухості. Визначити зміну внутрішньої енергії та ексергії в процесах, теплоту пароутворення в початковій точці, роботу пари в турбіні та показник адіабати.

Задача 3.2.20. Водяна пара з параметрами: Р1 = 6 МПа і t1 = 600°С змішується з парою, температура якої 300°С, а витрата втричі менша, ніж першої. Суміш пари дроселюється до двократного зменшення густини після чого розширюється в турбіні до дванадцятикратного зменшення температури. Визначити зміну внутрішньої енергії та ексергії в процесах, роботу пари в турбіні, теплоту пароутворення в кінцевій точці. Визначити також як зміниться робота в турбіні якщо виключити процес дроселювання.

Задача 3.2.21. Суха насичена пара з густиною 40 кг/м3 дроселюється, внаслідок чого її температура зменшується на 70°С. Здросельована пара перегрівається на 230°С після чого розширюється в турбіні до п’ятнадцятикратного зменшення температури. Визначити теплоту пароутворення здросельованої пари, роботу і теплоємність в процесі перегріву пари, зміну внутрішньої енергії та ексергії в процесах, роботу пари в турбіні та показник адіабати.

Задача 3.2.22. Пара з параметрами: t1 = 550°С і r1 = 25 кг/м3 дроселюється до п’ятикратного збільшення об’єму, після чого розширюється в турбіні до стократного зменшення густини. Далі пара стискається до десятикратного збільшення тиску в процесі х = const. Визначити теплоту пароутворення в кінцевій точці, зміну внутрішньої енергії та ексергії в процесах, роботу в турбіні та показник адіабати.

Задача 3.2.23. Пара з параметрами: t1 = 540°С і r1 = 28,57 кг/м3 змішується з парою, температура якої 300°С, а витрата в п’ять разів менше, ніж першої. Суміш пари дроселюється до трикратного зменшення густини, після чого розширюється в турбіні до температури 40°С. Визначити зміни внутрішньої енергії та ексергії в процесах, роботу пари в турбіні, показник адіабати і теплоту пароутворення в кінцевій точці.

Задача 3.2.24. Суха насичена пара з температурою 290°С перегрівається до двократного зменшення густини, після чого дроселюється до зменшення температури на 10°С. Здросельована пара розширюється в турбіні до десятикратного зменшення температури. Визначити теплоту, яка витрачена на перегрівання пари та середню теплоту процесу, зміну внутрішньої енергії та ексергії в процесах, роботу в турбіні та теплоту пароутворення в кінцевій точці.

Задача 3.2.25. Пара з параметрами: Р1 = 10 МПа і r1 = 28,57 кг/м3 змішується з парою, температура якої 300°С, а витрата в п’ять разів більша, ніж першої. Суміш пари ізотермічно розширюється за рахунок підведення 0,045 кВт×год енергії. Далі пара виконує роботу в турбіні до тридцятикратного зменшення тиску. Визначити зміну внутрішньої енергії та ексергії в процесах, роботу в ізотермічному процесі, показник адіабати і роботу пари в турбіні, теплоту пароутворення в кінцевій точці.







Дата добавления: 2015-08-29; просмотров: 779. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

ОСНОВНЫЕ ТИПЫ МОЗГА ПОЗВОНОЧНЫХ Ихтиопсидный тип мозга характерен для низших позвоночных - рыб и амфибий...

Принципы, критерии и методы оценки и аттестации персонала   Аттестация персонала является одной их важнейших функций управления персоналом...

Пункты решения командира взвода на организацию боя. уяснение полученной задачи; оценка обстановки; принятие решения; проведение рекогносцировки; отдача боевого приказа; организация взаимодействия...

Тема 5. Анализ количественного и качественного состава персонала Персонал является одним из важнейших факторов в организации. Его состояние и эффективное использование прямо влияет на конечные результаты хозяйственной деятельности организации.

Билет №7 (1 вопрос) Язык как средство общения и форма существования национальной культуры. Русский литературный язык как нормированная и обработанная форма общенародного языка Важнейшая функция языка - коммуникативная функция, т.е. функция общения Язык представлен в двух своих разновидностях...

Патристика и схоластика как этап в средневековой философии Основной задачей теологии является толкование Священного писания, доказательство существования Бога и формулировка догматов Церкви...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.009 сек.) русская версия | украинская версия