II. Анатомия скелетной системы и соединений костей

На закінчення підкреслимо, що ораторська практика настільки складна, різноманітна, багатогранна, що неможливо все передбачити заздалегідь і дати поради і рекомендації на всі випадки життя.
Дуже важливо, щоб кожна людина творчо підходив до підготовки та виголошення промови оратора, повніше і ширше використовував свої природні дані, індивідуальні можливості, вміло застосовував набуті риторичні навички та вміння.
Можна сформулювати загальне положення, яке має силу певного закону в ораторському мистецтві. Якщо лектор або доповідач захоплений предметом свого нового виступу, глибоко продумав і відчув тему мови, якщо він природний і щирий, якщо він з задоволенням вийшов на трибуну, то обов'язково буде говорити правдиво й натхненно. Творче хвилювання неодмінно виявиться в усій поведінці мовця, позначиться в тембрі його голосу, в звуковій мові, в інтонаціях і взагалі в тому, як він говорить. Таке хвилювання - важливий імпульс до того, щоб найвідповідальніший етап ораторського праці-публічне виконання - був пройдений успішно.
Треба вміти заволодіти своїми почуттями і швидко придушити в собі сумніви, а тим більше почуття страху. Почавши мова спокійно, потрібно вміти не тільки ясно викладати свої думки, а й бачити, відчувати аудиторію, якщо вона навіть багатолюдна. Через п'ять-шість хвилин після початку мовлення досвідчений оратор безпомилково визначить, як налаштувалися слухачі, і діє відповідно до цього настрою. Вся справа в тому, щоб вміти підтримувати увагу присутніх до кінця промови, підтримувати тактовно і непомітно для самих слухачів, суворо дотримуватися єдності змісту і форми розгортається мови.
Необхідно вміти придушити неминуче виникає щоразу бажання сказати слухачам як можна більше. По-перше, саме час ораторського виступу не дозволяє осягнути неосяжне. По-друге, доводиться рахуватися з механізмом слухацького сприйняття, зокрема, з можливістю сприйняття і засвоєння певного обсягу інформації і знання. Ось чому досвідчений лектор, пропагандист, доповідач або оглядач ніколи не прагне, якщо можна сказати, "виговоритися" по даній темі до кінця. Він завжди залишає дещо "про запас", і добре, коли слухачі відчувають або здогадуються, що промовець міг би виступати по освітленій темі знову і знову, щоразу виявляючи новий підхід до неї, розкриваючи нові її грані.

По анатомии человека

 

I. Общетеоретические вопросы

 

1. Предмет и содержание анатомии, ее место в ряду биологических дисциплин. Значение анатомии для изучения клинических дисциплин и для медицинской практики.

2. Основные структурные подразделения в анатомии: клетка, ткань, структурно-функциональная единица органа, долька, доля, сегмент, орган, система органов, аппарат.

3. Виды симметрии; плоскости симметрии; оси вращения. Линии, условно проводимые на поверхности тела для определения топографии органов.

4. Возрастная и индивидуальная изменчивость органов и организмов. Конституциональные типы телосложения. Понятие о вариантах нормы в строении органов.

5. Начальные этапы развития организма: закладка осевых органов, сомит и его производные. Стадии пре- и постнатального онтогенеза.

 

II. Анатомия скелетной системы и соединений костей

 

6. Скелетная система: состав органов, функции, стадии развития. Влияние факторов внешней среды на формирование скелета.

7. Кость как орган: строение, функции, стадии развития; красный и желтый костный мозг. Виды окостенения. Классификация костей.

8. Виды соединения костей: классификация, строение, функции, развитие.

9. Строение сустава: классификация, виды и объем движений в суставах.

10.Скелет туловища: строение, функции, развитие, особенности строения позвонков в разных отделах туловища и ребер.

11.Соединения костей туловища: строение, функция, виды и объем движений.

12.Позвоночный столб в целом: строение, виды и объем движений, формирование изгибов, аномалии развития.

13.Грудная клетка в целом: строение, соединение костей, виды и объем движений; конституциональные особенности.

14.Скелет головы: особенности строения и развития костей мозгового и лицевого черепа.

15.Развитие черепа. Особенности развития мозгового и лицевого черепа. Череп новорожденного; возрастные особенности черепа.

16.Череп в целом: его отделы; соединения костей черепа.

17.Соединения черепа с позвоночным столбом: строение, виды и объем движений.

18.Внутренняя поверхность основания черепа: ямки, отверстия, каналы; их назначение.

19.Кости лицевого черепа. Глазница: стенки, сообщения, их назначение

20.Полость носа: стенки, носовые ходы, околоносовые пазухи.

21.Наружная поверхность основания черепа: ямки, отверстия, каналы; их назначение.

22.Скелет верхней конечности: строение, функция, развитие; рост трубчатых костей.

23.Кости и соединения костей плечевого пояса: строение, виды и объем движений.

24.Плечевой сустав: строение, виды и объем движений, кровоснабжение и иннервация.

25.Локтевой сустав: строение, виды и объем движений, кровоснабжение и иннервация.

26.Лучезапястный сустав: строение, виды и объем движений, кровоснабжение и иннервация.

27.Суставы кисти: строение, виды и объем движений. Мышцы, действующие на суставы кисти.

28.Скелет нижней конечности: строение, функции, развитие.

29.Кости таза и их соединения. Таз в целом. Особенности женского и мужского таза. Размеры женского таза.

30.Тазобедренный сустав: строение, виды и объем движений, кровоснабжение и иннервация.

31.Коленный сустав: строение, виды и объем движений, кровоснабжение и иннервация.

32.Голеностопный сустав: строение, виды и объем движений, кровоснабжение и иннервация.

33.Суставы стопы: строение, виды и объем движений. Мышцы, действующие на суставы стопы. Своды стопы.