Концептуальні засади і принципи побудови управлінських інформаційних систем

 

Інформаційні системи характеризуються наявністю функціональної і забезпечуючої частини, відповідно до поділу системи на складові частини - підсистеми, що знаходяться у певних відносинах одна з одною. Множина таких відносин разом з елементами утворюють структуру інформаційної системи.

Функціональна частина УІС фактично є моделлю системи управління об'єктом. В УІС економічного характеру вирізняють такі функціональні підсистеми: нормування, планування та прогнозування (оперативного, поточного, перспективного), обліку і контролю, аналізу, регулювання.

Забезпечуюча частина УІС складається з інформаційного, технічного, математично­го, програмного, правового, організаційного, лінгвістичного забезпечення.

Інформаційне забезпечення - сукупність реалізованих рішень щодо обсягів, розміщен­ня і форм організації інформації, яка циркулює в системі.

Технічне чи програмне забезпечення - сукупність технічних чи програмних засобів, що використовуються при функціонуванні системи.

Математичне забезпечення - сукупність математичних методів, моделей і алгоритмів обробки інформації, використовуваних при створенні системи.

Організаційне забезпечення - сукупність документів, що регламентують діяльність пе­рсоналу при функціонуванні системи.

Лінгвістичне забезпечення - сукупність мовних засобів для формалізації природної мови, побудови та поєднання інформаційних одиниць при спілкуванні персоналу із засобами обчислювальної техніки.

Правове забезпечення - сукупність норм, що регламентують правові стосунки при фу­нкціонуванні системи і юридичний статус результатів її функціонування.

На практиці виокремлюють і такі підсистеми: кадрового, технологічного і ергономіч­ного забезпечення, управління збутом продукції, управління матеріально-технічним поста­чанням та ін.

Управлінські інформаційні системи відіграють значну роль на сучасних підприємст­вах. Вони безпосередньо впливають на планування і прийняття управлінських рішень, номе­нклатуру і технологію виготовлення та реалізації товарів і послуг.

Діяльність господарського суб'єкта базується на трьох компонентах: системі управ­ління підприємством; його економічній системі та інформаційних технологіях, що викорис­товуються як інструментарій двох попередніх компонентів. Центральною ланкою управлін­ської інформаційної системи підприємства є бухгалтерська інформаційна система, де хроно­логічно і систематично накопичуються і оброблюються дані, пов'язані з обліком, контролем, плануванням, аналізом і регулюванням. На основі цих даних формується інформація про ро­боту підприємства, порівнюються фактичні показники і нормативні, формулюються глоба­льні і локальні напрями діяльності, розроблюються пропозиції по встановленню причин від­хилень і коригуванню результатів, здійснюється прогнозування ефективності політики управління підприємством.

Характерними ознаками управлінських інформаційних систем великих підприємств є:

- тривалий життєвий цикл; різноманітність апаратного забезпечення, що використову­ється, життєвий цикл якого менше, ніж у системи, що створюється;

- різноманітне програмне забезпечення; масштабність і складність задач, що вирішу­ються;

- перетин безлічі різних предметних областей;

- територіальний розподіл і відповідно до цього орієнтація на використання локальних і глобальних обчислювальних мереж для обміну і обробки інформації.

При організації таких систем виникають проблеми, пов'язані з сумісністю програмно­го забезпечення, безпекою інформації, незалежністю від апаратних і програмних платформ, розмежуванням доступу до інформаційних ресурсів.

В розвинутих країнах використовують декілька концепцій УІС.

1. Система управління ресурсами підприємства (часто використовують наступні абре­віатури: MRP (Material Requirements Planning) - планування матеріальних потреб, MRPII (Manufacturing Resource Planning) - планування виробничих ресурсів, ERP (Enterprise Re­source Planning) - планування ресурсів підприємства).

2. Система управління логістикою (SCM - Supply Chain Management - управління ка­налами постачання).

3. Система управління даними про вироби на промислових підприємствах (PDM - Product Development Management - управління збиранням виробів).

4. Система автоматизованого проектування та технологічної підготовки виробництва (CAD/CAM - Computer-Aided Design/Manufacturing - автоматизоване проектування та вироб­ництво).

5. Система документообігу (docflow - потік документів).

6. Інформаційна автоматизована система бухгалтерського обліку (AIS -Accounting In­formation System). Інформаційна система бухгалтерського обліку підтримує дві основні бізнес-функції: реєстрацію господарських операцій та підтримку прийняття рішень. Це час­тина інформаційної системи, що має відношення до оцінки, аналізу та прогнозування доходу, прибутку та інших економічних подій на підприємстві в цілому та в його підрозділах окремо.

7. Система представлення даних для аналізу керівництвом (MIS -Management Infor­mation Systems).

8. Системи організації робочого простору (wordflow).

9. Середовище Internet/Intranet.

10.Система електронної комерції (e-commerce).

11.Спеціалізовані програмні продукти або системи для вирішення інших задач. Зараз для українських підприємств найбільш актуальними є дві концепції УІС, які вже

стали стандартами: планування виробничих ресурсів (MRPII) і планування ресурсів підпри­ємства (ERP). Вони представляють собою набори загальних правил, сформульованих відпо­відно на початку 80-х і 90-х років XX ст. Американським товариством з управління вироб­ництвом і запасами (American Production and Inventory Control Society, APICS), що об'єднує основних діючих осіб американської промисловості. За цими правилами має проводитись планування і контроль різних стадій виробничого процесу: визначення потреб у сировині, закупці, завантаженні потужностей, розподілі ресурсів тощо.

Концепція планування виробничих ресурсів (MRPII - Manufacturing Resource Plan­ning) - методологія детального планування виробництва підприємства, що включає облік, планування завантаження виробничих потужностей, планування потреб у всіх ресурсах ви­робництва (матеріалах, сировині, комплектуючих, обладнанні, персоналі), планування виро­бничих затрат, моделювання ходу виробництва, його облік, планування випуску готових ви­робів, оперативне коригування плану і виробничих завдань.

Планування ресурсів підприємства (ERP -Enterprise Resource Planning) - це сучасна концепція, що є розвитком MRPI1. Вона дозволяє відслідковувати не лише виробничі, але й інші ресурси підприємства (фінансові, збутові тощо). Ця концепція має більшу функціональ­ність, в ній значну увагу приділяють фінансам і засобам підтримки прийняття рішень. Вона забезпечує можливість планувати і управляти не тільки виробничими процесами, але й всією діяльністю підприємства, досягнути оптимізації останньої за ресурсами і часом.

Сучасна система управління підприємством, що відповідає концепції планування ре­сурсів підприємства (ERP), включає:

- управління ланцюжком постачань (Supply Chain Management, SCM, раніше - DRP, Distribution Resource Planning);

- удосконалене планування і складання розкладів (Advanced Planning and Scheduling,

APS);

- модуль автоматизації продаж (Sales Force Automation, SFA);

- автономний модуль, відповідальний за конфігурування (Stand Alone Configuration Engine, SCE);

- остаточне планування ресурсів (Finite Resource Planning, FRP);

- бізнес-інтелект (Business Intelligence, Bl), технологію оперативної аналітичної обро­бки (Online Analytic Processing, OLAP);

- модуль електронної комерції (Electronic Commerce, EC);

- управління даними про виріб (Product Data Management, PDM).

Досить часто властивості концепції планування ресурсів підприємства (ERP) реалізу­ються не однією інтегрованою системою, а деяким комплектом програмного забезпечення. В основі такого комплекту, як правило, лежить базовий пакет, до якого через відповідні інтер­фейси підключені спеціалізовані продукти третіх фірм.

В останні роки спостерігається тенденція інтенсивного розвитку технологій управління, що спрямовані на удосконалення взаємодії з суб'єктами, що є зовнішніми щодо підпри­ємства і його виробничої ланки тобто з замовниками, постачальниками, партнерами тощо. Дані інформаційні системи базуються на управлінні повним циклом випуску продукції, від її проектування з врахуванням вимог замовника до гарантійного і сервісного обслуговування.

Такими технологіями в сучасних умовах є: CSRP (Customer Synchronized Resource Planning) - планування ресурсів синхронно зі споживачем; SCM (Supply Chain Management) - управління каналами постачання; CRM (Customer Relationship Management) - управління вза­ємодією з клієнтами.