Цель работы

Культиватор-рослинопідживлювач начіпний КРН-4,2 призначений для міжрядного обробітку з одночасним підживленням просапних культур, посіяних з міжряддям 70см.

Культиватор складається з поперечного бруса, семи секцій робочих органів, дві з яких обладнані опорними колесами, робочих органів та підживлювального пристрою. Цей пристрій має шість туковисівних апаратів тарілчастого типу, дванадцять тукопроводів і підживлювальних ножів, шість кронштейнів туковисівних апаратів, підніжну дошку з поручнем, чотири з'єднувальних валики, два привідних ланцюги, шість зірочок, два натяжних ролики та чотири захисних щитки. Поперечний брус, виготовлений із труби квадратного перерізу, є рамою культиватора. Зміцнений він вертикальним шпренгелем та шпренгелем стиску. Спереду посередині бруса приварено начіпний механізм.

Секція робочих органів (рис.6) — це паралелограмний механізм, який складається з переднього 2 і заднього 6 кронштейнів, з'єднаних шарнірно знизу нижньою ланкою і, а зверху верхньою ланкою із стяжною гайкою 4; транспортного ланцюга 5 та гряділя 8, приєднаного до заднього кронштейна. До гряділя спереду прикріплене копіювальне колесо, діаметр якого становить 300 мм, а ширина обода 100 мм. Колесо обертається на шарикошдшипниках і має гумову шину. Ззаду до гряділя тримачами кріпляться лапи-бритви 12. Глибину обробітку ґрунту робочими органами регулюють зміною положення лап відносно опорних коліс (переміщенням лап по висоті). Кут входження лап у ґрунт змінюють стяжною гайкою 4, подовжуючи або вкорочуючи верхню тягу. Передній кронштейн секції кріпиться до бруса культиватора скобами З, що дає можливість встановлювати секцію на брусі в потрібному місці залежно від ширини міжряддя. До передніх кронштейнів двох секцій кріпляться стояки з консольними осями, на яких на шарикопідшипниках змонтовані опорні колеса культиватора. До коліс прикріплені зірочки, від яких ланцюговою передачею рух передається до туковисівних апаратів.

Рис.6 Робоча секція культиватора КРН-4,2

1 — нижня ланка паралелограмного механізму; 2 і 6 — передній і задній кронштейни; 3 — скоба; 4 — стяжна гайка; 5 — транспор­тний ланцюг; 7 — накладка з тримачем; 8 — гряділь; 9 — на­кладка з призмою; 10 — стри­жень з боковим тримачем; 11 — задній тримач; 12 — лапи-бритви.

Туковисівні апарати АТ-2А змонтовані на кронштейнах, що кріпляться до бруса хомутами. Туковисівний апарат (рис.7) складається з банки 6, покажчика 7 рівня туків, тарілки 3 з конічною шестірнею, скидальних дисків 2, встановлених на валу 4, заслінки 1 з регулятором 8, шестеренчастої передачі 11 та тукоподільника 9.

Рис.7 Туковисівний апарат АТД-2А

1— заслінка; 2 — скидальний диск; 3 — тарілка; 4 — вал; 5 — кронштейн; 6 — банка для туків; 7 — покажчик рівня туків; 8 — регулятор; 9 — тукоподільник; 10 — з'єднувальний валик; 11 — шестеренчаста передача

 

Працює туковисівний апарат так. Добрива, засипані в банку, під час обертання тарілки виносяться з банки в задню частину, звідки диски скидають їх у тукоподільник. Із тукоподільника добрива надходять через тукопроводи до підживлювальних ножів, які загортають їх у грунт на потрібну глибину. Кількість висіяних добрив залежить від товщини шару туків, що виноситься тарілкою. Регулюють товщину шару заслінкою, яку встановлюють у потрібне положення регулятором 8.

Культиватор УСМК-5.4В складається із тринадцяти секцій ро­бочих органів, шести туковисівних апаратів АТП-2, двох опорно-приводних коліс, механізмів привода туковисівних апаратів, рами, замка автоматичної зчіпки СА-1, транспортного пристрою, двох щілинорізів-напрямників, пристрою для начіплювання борін.

Культиватор комплектують змінними полільними та розпушу­вальними лапами, підгортальними корпусами для першого та дру­гого підгортання, секціями голчастих дисків, захисними дисками, комплектами роторів, шлейфів і легких зубових борін.

Рис.8 Секція робочих органів культиватора УСМК-5,4Б

1—передній кронштейн; 2 — верхня ланка підвіски; 3 —пружина; 4— регулювальний гвинт; 5 — задній кронштейн; 6—гряділь; 7 — тримачі лап; 8 — брус гряділя; 9 — важіль сектора; 10 —опорний коток; 11—сектор; 12 — нижня ланка підвіски; 13 — захисні диски; 14 — голчасті диски

Секція робочих органів складається з переднього 1 (рис.8) і заднього 5 кронштейнів, гряділя 6, опорного котка 10, бокових брусів 8 з лапотримачами 7, стабілізуючої пружини 3, регулюваль­ного гвинта 4, верхньої 2 і нижньої 12 ланок підвіски секції. Робо­чі органи кріпляться у тримачах болтами.

Опорно-приводні колеса встановлені у передній частині рами в спеціальній рамці. На осях коліс встановлені зірочки, які пере­дають рух на редуктор, а звідти на туковисівні апарати. Апарати з'єднані між собою валиками.

Пристрій для начіплювання борін складається з двох трубчас­тих тяг, шлейфа з повідцями і ланцюжків, які утримують борони в транспортному положенні.

Підготовка культиватора до роботи:

Поставити культиватор на рівну поверхню регулювального майданчика, підкласти під колеса дерев’яні бруски, товщиною глибини обробітку зменшеної на 2-3см.

Виставити гряділі в горизонтальне положення за допомогою верхньої регулювальної тяги паралелограмної підвіски обертаючи гвинт 4 (рис.8). При цьому леза лап повинні лежати в одній площині. Після регулювання стяжні гайки необхідно законтрогаїти.

Для загального регулювання глибини обробітку є важільний механізм, який складається із зубчатого сектора 11 і його важеля 9, привареного до стійки копіруючого колеса. Важільний механізм забезпечує зміну глибини обробітку в межах 60мм. При перестановці важеля 9 з одного паза сектора на слідуючий глибина обробітку змінюється на 15мм. Переміщення тяги за годинниковою стрілкою збільшує глибину обробітку. В транспортному положенні важіль повинен знаходитись в середньому пазу сектора.

Кріплення тримачів до гряділя позволяє встановлювати на кожній секції до трьох робочих органів, додержуючись при цьому захисних зон та зон перекриття між лапами та величину їх заглиблення. Це досягається шляхом горизонтального переміщення тримачів в призмах та вертикальним переміщенням робочих органів в пазах тримачів.

Регулювання робочих органів по ширині захвату виконується переміщенням стержнів тримачів.

Для встановлення дози внесення добрив туковисівним апаратом необхідно визначити частоту обертання колеса на площі 0,01га.

.

де є — коефіцієнт проковзування опорно-приводних коліс культи­ватора (є = 0,05—0,08); b — ширина міжряддя; т — кількість ряд­ків, що обробляється; D — діаметр опорно-приводного колеса.

Встановлюють важіль регулятора висіву на вибрану поділку шкали або певне передаточне відношення механізму передач змін­ними зірочками, шестернями, користуючись довідниками, завод­ськими інструкціями тощо. Під кожний тукопровід встановлюють ящик або підв'язують мішечок і прокручують опорні колеса куль­тиватора п разів. Висіяну масу добрив зважують. Вона повинна дорівнювати 0,01 дози внесення. При невідповідності переміщують важіль регулятора висіву або змінюють приводну зірочку (шестер­ню) в механізмі передач.

У полі при перших проходах агрегату перевіряють глибину об­робітку, ширину захисних зон, визначають ступінь підрізування бур'янів і пошкодження рослини, дозу внесення добрив туковисівними апаратами.

Проріджувач сходів цукрових буряків УСМП-5,4А (механіч­ний) призначений для вздовжрядного проріджування сходів цук­рових буряків, посіяних з міжряддями 45 і 60 см.

Складається з дванадцяти проріджувальних секцій, двох опор­них пневматичних коліс і бруса-рами із замком автозчіпки СА-1. Проріджувальні секції приєднуються до бруса рами за допомогою паралелограмних підвісок.

Секція складається із гряділя 5 (рис.9) опорно-приводного колеса 6, конічного редуктора 7 і різальної головки 8. Головка за­кріплена на валу редуктора і при роботі обертається. На голов­ці змонтовані ножі 9. Редуктор прикріплений до планок гряділя так, що площина обертання головки розміщена під кутом 40° до напрямку руху. На кожній головці можна закріпити 6—18 ножів і отримати довжину букетів 50—150 мм. Ножі можуть розміщу­ватись на головці по одному, по два або по три з певним інтер­валом.

 

Рис.9 Проріджувач сходів цукрових буряків УСМП-5.4А:

а — вигляд збоку; б — схема робочого процесу секції; 1 — брус-рама; 2 — паралелограмна підвіска; 3 — пружина; 4 — гвинт підвіски; 5 — гряділь; 6 — колесо секції; 7—редуктор; 8 — різальна головка; 9 — ніж; 10 — гвинт регулятора глибини; 11 — опорне колесо; 12 — замок автозчіпки.

Під час руху агрегату вздовж рядків від опорно-приводних ко­ліс секцій приводяться в обертальний рух різальні головки.

Ножі 9 головок заходять у грунт у зону рядка і роблять вирізи у ґрунті. Довжина вирізу рядка одним ножем становить 50 мм.

Кількість і схему розміщення ножів вибирають за таблицями з урахуванням густоти рослин на одному метрі рядка. Середню густоту рослин визначають по діагоналі поля у двадцяти місцях на двометрових відрізках рядків.

Глибину ходу ножів (3—4 см) регулюють гвинтовим механіз­мом секції. Стійкість ходу проріджувальної секції забезпечується натягом пружини паралелограмної підвіски гвинтом 4.

Культиватор фрезерний КФ-5,4 (К — культиватор, Ф — фрезерний, 5 4 — ширина захвату, м) призначений для міжрядного грубого обробітку дванадцятирядних посівів цукрових буряків та інших низькостеблових культур, які вирощують з міжряддям 45 см. Культиватор агрегатується з тракторами тягових класів 1,4 і 2 т.

Рис.10 Культиватор фрезерний КФ-5,4

а- принципова схема; б — робоча секція;

1 — опорне колесо; 2 — карданна передача; З – гвинтовий механізм; 4 — рама; 5 — корпус; 6 — диск; 7 — редуктор; 8 — штанга з пружиною; 9- пасивний ніж; 10 — вал; 11 — кожух; 12 — активний ніж; 13 — фартух; 14 — ланцюгова передача.

Основними вузлами культиватора (рис.10) є зварна рама з начіпним механізмом, два опорних колеса з пневматичними шинами і гвинтовими механізмами, дванадцять секцій робочих органів, центральний конічний редуктор і два трансмісійних вали. Кожна секція складається з корпусу 5, двох дисків 6 з Г-подібними ножами 12, пасивного ножа 9, кожуха 11 з фартухом 13, ланцюгової передачі 14 і запобіжної муфти. Секції приєднані відносно трансмісійних валів 10 шарнірно. Кожна секція в робочому положенні притискується до поля, а в транспортному — підтри­мується штангою з пружиною 8. Диски з ножем (фрезерний барабан) приводяться в рух від ВВП трактора через карданну передачу 2, центральний редуктор 7, трансмісійні вали 10, запобіжну муфту і ланцюгову передачу 14.

Культиватор працює у такий спосіб. При переміщенні культиватора і обертанні фрезерних барабанів їхні ножі відрізають тонку скибу ґрунту, розпушують її і відкидають назад, де вона вдаряється об кожух й інтенсивно розпушується. Смуга ґрунту, що знаходиться під корпусом секції розпушується пасивним ножем.

Глибину обробітку регулюють в межах 4-8 см гвинтовим механізмом 3 та шляхом зміни довжини центральної тяги навіски трактора.

Цель работы

Изучение методов минимизации функций алгебры логики (ФАЛ).

 

Основные понятия

Задачей минимизации является упрощение выражений ФАЛ с целью получения такого вида формулы, при котором построенное в соответствии с ней устройство отличалось бы минимальным расходом логических элементов на его изготовление.

Каноническая задача минимизации заключается в поиске минимальной ДНФ, содержащей минимальное число переменных по сравнению с другими ДНФ.

Исходными формами функции при решении канонической задачи минимизации являются ее ДСНФ и КСНФ. Если функция задана в другой форме, то ее преобразуют в ДСНФ или КСНФ. Рассмотрим минимизацию функций, заданных в дизъюнктивной нормальной форме.

Существуют различные способы минимизации ФАЛ, заданных в виде аналитического выражения или таблицы. Все они основаны на использовании операций склеивания и поглощения соседних конституент, отличающихся значениями только одной переменной. В общем виде эти операции можно представить так:

где а - любая логическая функция.

Конъюнции, получаемые в результате склеивания соседних конституент, называют импликантами. Процесс многоступенчатого склеивания приводит к получению импликант, которые не склеиваются с другими и называются простыми.

Логическая сумма всех простых импликант называется сокращенной ДНФ. Любая ФАЛ имеет одну сокращенную ДНФ, которая обычно является избыточной, где одна и та же конституента поглощается несколькими импликантами. После исключения из сокращенной ДНФ лишних импликант получается тупиковая ДНФ. При исключении из тупиковой ДНФ любой конъюнкции получается ДНФ, не эквивалентная исходной. К конъюнкциям тупиковой ДНФ операция склеивания неприменима.

Минимизируемая ФАЛ может содержать несколько тупиковых ДНФ.

Необходимо путем перебора выбрать тупиковую ДНФ с минимальным числом переменных, которая и будет искомой минимальной ДНФ минимизируемой ФАЛ.